Рішення № 87389140, 22.01.2020, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1800/19

Провадження № 2/673/118/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"22" січня 2020 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Ягодіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання – Демчишиної Н.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 Т ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, вказавши, що 29.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №HMD0GA0000000027, за яким відповідачу банком було надано кредит у розмірі 8150,72 доларів США терміном до 29.08.20108 року. При цьому, відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користуванням кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором. Проте, стверджує позивач, в порушення вимог чинного цивільного законодавства України та умов укладеного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.09.2019 року у нього виникла заборгованість перед банком в загальному розмірі 50753,27 доларів США, із яких: 7130,38 доларів США – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 5233,26 доларів США – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 1411,50 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 36978,13 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Оскільки у добровільному порядку повернути означену суму коштів відповідач не бажає, позивач, посилаючись на своє право, як кредитодавця, вимагати на власний розсуд від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість в загальному розмірі 12363,64 доларів США, із яких: 7130,38 доларів США – заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 5233,26 доларів США – заборгованість по відсотках за користування кредитом, а також стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Згідно з ухвалою суду від 23.10.2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу – відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач на повторні виклики в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та викликався в судове засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки він суд не повідомив.

З огляду на наведене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 29.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №HMD0GA0000000027, згідно з яким відповідачу банком було надано кредит у розмірі 8150,72 доларів США терміном до 29.08.20108 року.

Позивач є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією витягу із Статуту АТ КБ «ПриватБанк», погодженого НБУ 11.06.2018 року.

Наведені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог підтверджуються наявною в матеріалах справи копією означеного кредитного договору, із якого вбачається, що відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користуванням кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором.

За умовами договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно договору.

У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит, а відповідач кредит вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, яку він просить стягнути віз відповідача, станом на 20.09.2019 року становить 12363,64 доларів США, у тому числі: 7130,38 доларів США – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 5233,26 доларів США – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Жодних сумнівів щодо правильності наведеного розрахунку заборгованості у суду немає.

Будь-яких належних та допустимих доказів в заперечення вказаних обставин, зокрема, щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статі 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

При розгляді даної справи судом також приймається до уваги, що 04.07.2018 року Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду про необхідність відступити від правової позиції Верховного Суду України щодо застосування пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17.

Зокрема, суд вказав, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, встановивши наведені вище обставини та визначені відповідно до них правовідносини, а також беручи до уваги, що на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору порушено право позивача, а тому наявні підстави для стягнення на його користь з відповідача заборгованості за кредитним договором №HMD0GA0000000027 від 29.08.2008 року у розмірі 12363,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.09.2019 року складає 304269,18 грн.

Згідно з платіжним дорученням №ZZ425B0EYZ від 25.09.2019 року, при зверненні з даним позовом до суду позивачем було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4565,44 грн., а тому, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 289, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України номер НОМЕР_1 , виданий 02.01.2018 року органом 6818, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №HMD0GA0000000027 від 29.08.2008 року у розмірі 12363,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.09.2019 року складає 304269,18 грн., а також 4565,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 24 січня 2020 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна