Рішення № 87387776, 30.01.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/790/18

Провадження № 2/456/105/2020

РІШЕННЯ

іменем України

30 січня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії узгоджувальної комісії Стрийської міської ради по вирішенню земельних спорів щодо вирішення земельного спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів Стрийської міської ради Львівської області, оформлене протоколом №4 від 18.08.2016 про розгляд заяви ОСОБА_2 від 04.06.2016 про неузгодження меж суміжними землекористувачами ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування Ѕ частини житлового будинку, посвідчений Мірчук Л.І. приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 23.11.2004 за реєстровим № 7552 та на підставі договору купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку, який посвідчений Мірчук Л.І. приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 19.07.2006 за реєстровим № 5352. Належний позивачці житловий будинок розміщений на земельній ділянці, яка призначена для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,1000 га, належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 438674 від 27.09.2007. Також, позивач користується земельною ділянкою площею 642 кв.м. для садівництва з моменту придбання житлового будинку, на якій знаходяться споруди, які належать позивачу. Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради № 24 від 24.01.2008 надано дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації для передачі у власність земельної ділянки, площею 642 кв.м по АДРЕСА_1 для садівництва. 14.07.2017 позивачу стало відомо, що її сусідка ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без її згоди приватизувала частину земельної ділянки, якою користується позивач. На час звернення до суду на розгляді Стрийського міськрайонного суду Львівської областів перебувала цивільна справа № 456/2486/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Стрийської міської ради, третя особа: Управління Держгеокадастру у Стрийському районі Львівської області про скасування рішення Стрийської міської ради та визнання недійсною і скасування державної реєстрації на земельну ділянку. Під час розгляду даної справи позивачу стало відомо, що в акті встановлення меж земельної ділянки на місцевості відсутні підписи суміжних землекористувачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та долучено виписку протоколу №4 засідання узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів від 18.08.2016, з якої вбачається, що комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_5 безпідставно не погоджує межі земельної ділянки, яка проходить по умовній лінії довжиною 17,50м та рекомендували: оскільки межі не порушено при виготовленні документації та беручи до уваги схем-план земельної ділянки від 28.07.1965, тому не може бути перешкод для продовження виготовлення документації. Також, в протоколі зазначено, що член комісії ОСОБА_6 повідомила, що у провадженні судів немає спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про той же предмет і з тих же підстав та відсутні рішення цих органів з такого спору. Окрім цього, дане засідання узгоджувальної комісії проводилося без виклику та участі позивача, чим порушено права позивача, які передбачені ст.160 ЗК України. Позивач також зазначає, що відповідачу було відомо, що між сторонами існує спір, а спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , про що свідчить лист від 18.04.2014 № П-168/3.22з, що ОСОБА_7 зверталась із заявою про приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_2 , частина згаданої земельної ділянки на даний час огороджена та знаходиться у користуванні власника будинку АДРЕСА_3 . Про перебування у користуванні позивача земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0642 га свідчить довідка Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області від 01.08.2017 про нарахування земельного податку з 2007 по 2016 за адресою: АДРЕСА_3 . Окрім цього, ОСОБА_2 неодноразово зверталась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що підтверджується рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2010, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2013. Оскільки вищевказане рішення узгоджувальної комісії було прийняте незаконно, тому підлягає скасуванню.

Представником відповідача Стрийської міської ради Львівської області Капко Н. подано відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що підлягають відхиленню. Обгрунтовуючи тим, що схем-план не являється правостановлюючим документом, передача у власність громадянам земельних ділянок є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування. Таким правостановлюючим документом є проект землеусторою, затверджений рішенням міської ради. Позивач являється власником земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2006, цільове призначення ділянки - обслуговування житлового будинку та межі даної ділянки ніяким чином не порушені. Міськвиконком надав дозвіл на виготовлення технічної документації для передачі у власність земельної ділянки для садівництва ОСОБА_1 орієнтовною площею 642 кв.м. по АДРЕСА_3 . Однак, розгляд даного питання призупинено і рішенням сесії не затверджено представлену технічну документацію та встановлено, що 732 кв .м . самовільно захоплено попереднім землекористувачем ОСОБА_8 , де був побудований сарай, в подальшому на підставі рішення суду самовільно побудований сарай знесено. Земельна ділянка площею 642 кв.м. по АДРЕСА_3 по сьогоднішній день являється комунальною власністю. Відповідно до рішення міської ради №337 від 28.02.2017 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 276 кв.м. по АДРЕСА_2 . Депутатські комісії різних скликань міської ради і узгоджувальна комісія виїжджали неодноразово на місце за участю усіх сторін конфлікту. Після чого, на засіданні узгоджувальної комісії 18.08.2016 після обговорення питання за заявою ОСОБА_2 про неузгодження меж суміжними землекористувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вирішено рекомендувати продовжувати виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. Рішення судів щодо зобов`язання надати згоду про погодження меж сусідами відсутні та відсутні зоборони розпоряджатись земельними ділянками по АДРЕСА_3 . Рішення судів, які були зазначені позивачем стосувались паркана, знесення сарая та проїзду.

Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 подано пояснення, якими просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та зазначає, що для з`ясування правомірності започаткування земельного спору та правомочність участі в його розгляді позивача слід з`ясувати, чи існують справжні порушення суб`єктивних прав і законних інтересів позивача, чи являється вона землевласником або землекористувачем. Жодних доказів того, що у позивача виникло право користування земельною діялнкою до 2001 року не надано, оскільки позивач стверджує, що почала користування земельною ділянкою з 2007 року. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 26.07.2017 провело перевірку дотримання вимог законодавства за обєктом земельної ділянки. За результатами проведеної перевірки встановлено факт самовільного захоплення частини земельної ділянки орієнтовною площею 0,0070га гр. ОСОБА_1 , про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 255ДК/291/АП/09/01/-1 від 26.07.2017, акт обстеження земельної ділянки № 255/ДК/130/АО/10/05/01. Позивач не є ні власником спірної земельної ділянки, ні її користувачем, так як рішення про передачу їй земельної ділянки площею 0,642 га органом місцевого самоврядування не виносилося. На підставі рішення №24 від 24.01.2008 виконавчого комітету Стрийської міської ради позивач отримала дозвіл на виготовлення техніченої документації, що є першочерговим етапом оформлення права власності на відповідну земельну ділянку, не породжує права користування земельною ділянкою. Таким чином, позивач не користується земельною ділянкою площею 0,642 га цільове призначення садівництво на законних підставах, її порушень суб`єктивних прав і законних інтересів будь-яким із учасників справи не допущено. Також, позивач не може бути учасником земельного спору, так як не володіє суб`єктивним правом на конкретну земельну ділянку. Посилання на порушення її прав визначених ст. 160 ЗК є мнимим, викликане юридичною необізнаністю. Так як позивач не є ні власником, ні землекористувачем, тому узгоджувальна комісія діяла правомірно.

Представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх повністю задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Стрийської міської ради Львівської області - Капко Н.Б. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених в письмових поясненнях, та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування Ѕ частини житлового будинку від 23.11.2004, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І. та на підставі договору купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку від 19.07.2006, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 438674 від 27.09.2007, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_3 , цільове призначення для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області від 24.01.2008 №24 надано дозвіл на виготовлення технічної документації для передачі у власність земельних ділянок, а саме: ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_3 , загальною площею 642 кв.м. для садівництва.

Із копії виписки з протоколу №1 засідання узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів від 16.03.2007 вбачається, що розглянувши заяву гр. ОСОБА_11 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 про неузгодження межі між їхнім землекористуванням по АДРЕСА_3 та землекористуваннями громадян: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_20, в їх присутності, комісія вирішила, що дане спірне питання повинно бути вирішене тільки в судовому порядку. Приватизацію земельної ділянки ОСОБА_11 та ОСОБА_1 призупинити.

Із копії відповіді виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області № П-101/3.22з вбачається, що розглянувши заяву ОСОБА_2 про надання в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 , згідно рішення Стрийської міської ради депутатів за №261 від 11.06.1965 повідомлено, що сусідня земельні ділянка по АДРЕСА_3 на даний час знаходиться у приватній власності та у постійному користуванні ОСОБА_1 , що неуможливлює надання ділянки без згоди її власника.

Відповідно до повідомлення Стрийської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 01.08.2017 № 3966/10/13-11/13/13-00 вбачається, що ОСОБА_1 нарахування земельного податку проводилося з 2007 року по 2016 рік за адресою: АДРЕСА_3 на тип землі: присадибна ділянка в містах площею 0,10 га та для ведення садівництва 0,0642 га.

Так, судом встановлено, що право землекористування ОСОБА_1 в установленому земельним законодавством порядку не оформлено, державний акт на право користування чи право власності на землю по АДРЕСА_3 , загальною площею 642 кв.м. для садівництва на її ім`я не видавався.

Окрім цього, рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради депутатів трудящих від 11.06.1965 № 261, доручено Стрийському міжміському бюро технічної інвентаризації провести відповідні зміни в реєстраційних документах домоволодінь, а саме: за будинковолодінням АДРЕСА_2 зареєструвати земельну ділянку площею 910 кв.м., крім того рахувати за цим будинковолодінням в тимчасовому користуванні 641.

Однак в даному рішенні, жодних відомостей відносно домоволодіння АДРЕСА_3 не вказано та не затверджено.

Згідно долученого висновку № Ц-261 від 16.08.2006 про наявності обмежень і сервітутів на земельній ділянці по АДРЕСА_3 , адресованого гр. ОСОБА_11 , ОСОБА_1 вбачається, що в місці, де земельна ділянка межує з сусідньою будовою необхідно встановити сервітут ремонтно-будівельної смуги.

Відповідно до копії акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 30.06.2016 вбачається, що ОСОБА_2 встановлені межі земельної ділянки в АДРЕСА_6 , без узгодження із суміжними землекористувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Із виписки протоколу №4 засідання узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів від 18.08.2016 вбачається, що суміжні землекористувачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 безпідставно не погоджують межі земельної ділянки. У провадженні судів України немає справи зі спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про той же предмет і з тих же підстав та відсутні рішення цих органів з такого спору. Комісія рекомендувала: оскільки межі не порушено при виготовленні документації та взято до уваги схем план земельної ділянки від 28.07.1965, тому не може бути перешкоди для продовження виготовлення вищезгаданої документації.

Так, в подальшому, витягом з рішення Стрийської міської ради Львівської області ІХ сесії VІІ демократичного скликання від 28.02.2017 № 337, затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_6 , загальною площею 276 кв.м. та передачу у власність даної земельної ділянки в межах м. Стрий ОСОБА_2

03.03.2017 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0276 га, кадастровий номер: 4611200000:04:015:0215, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 , власник ОСОБА_2 .

Розпорядженням Стрийської міської ради Львівської області від 16.05.2016 №59 «Про створення комісії по вирішенню земельних спорів» створено узгоджувальну комісію по вирішенню земельних спорів у складі: ОСОБА_14 ., ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 та розпорядженням Стрийської міської ради Львівської області від 11.08.2017 № 78 «Про внесення змін до складу комісії по вирішенню земельних спорів» проведено зміни до складу комісії по вирішенню земельних спорів, зокрема виведено з складу ОСОБА_17 та введено до складу комісії ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона як серетарем узгоджувальної комісії і ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 виїжджали на місце по АДРЕСА_7 . ОСОБА_5 не впустив на подвір`я, а зі сторони ОСОБА_2 оглянули земельну ділянку і межі. Позивач відмовилася підписувати акт узгоджувальної комісії. ОСОБА_1 не запрошувалася, оскільки жодного документа про те, що позивач є власником земельної ділянки не представлено, так як вона є лише користувачем земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що був головою земельної комісії та членом узгоджувальної комісії. Виїжджали та оглядали спірну земельну ділянку на місці. Приймали рішення, посилаючись на технічну документацію, яка була подана комісії. Вказане питання було обговорено, оформили протоколом №4 від 18.08.2016 про розгляд заяви ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що оскільки не були погоджені межі земельної ділянки, комісія виїжджала на місце, оглянули межі та встановили, що межі земельної ділянки відповідають технічній документації, в результаті оформили протокол узгоджувальної комісії.

Суд надає віри показанням допитаних свідків, оскільки такі є логічними, достовірними та чітко підтверджують обставини, які встановлені матеріалами справи.

Згідно з статтею 198 ЗК України кадастрова зйомка, під якою розуміється комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Так, сама по собі процедура погодження меж полягає у пропозиції суміжному землекористувачу підписати відповідний акт. При відмові від його підписання орган, уповноважений вирішувати питання щодо приватизації (відведення) земельної ділянки, повинен виходити не із самого факту непідписання акта, а із мотивів відмови, та прийняти відповідне рішення про погодження та/або затвердження технічної документації або про відмову у вчиненні таких дій.

Тобто, саме по собі непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки, за відсутності спору щодо них, не є підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Проте у разі існування невирішеного спору щодо межі земельної ділянки, він підлягає вирішенню відповідним органом місцевого самоврядування згідно з встановленою у статтях 158-161 ЗК України процедурою. У такому разі орган, уповноважений вирішувати питання щодо приватизації (відведення) земельної ділянки, повинен обґрунтувати рішення про затвердження технічної документації із землеустрою без підпису суміжного землекористувача щодо погодження меж, що було здійснено у проколі №4 засідання узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів від 18.08.2016.

Наведені висновки органу місцевого самоврядування при вирішенні даного спору позивачем не спростовані.

Окрім цього, твердження позивача про наявність спору між сторонами та посилання на рішення судів не знайшло підтвердження, адже рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2010 зобов`язано ОСОБА_1 знести господарську споруду (сарай), що розташована між земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_6 , та рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2013 відмовлено в задоволенні позову Стрийської міжрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог Стрийської міської ради Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно побутових споруд. Тобто предметом спору вищенаведених рішень являлась господарська споруда (сарай). Інших рішень чи ухвал про відкриття провадження в судах відсутні.

Таким чином, на час розгляду узгоджувальної комісії питання по вирішенню земельних спорів, між сторонами були відсутні спори щодо встановлення меж земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні нею чи зобов`язання додержувати правила добросусідства.

Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) надано висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок сформовано у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року № 681/1039/15-ц; постанові Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2019 у справі № 350/1137/16-ц (провадження № 61-14260св18).

Тому сам по собі факт неузгодження позивачкою меж земельної ділянки ОСОБА_2 під час оформлення технічної документації із землеустрою, за відсутності належних та достатніх доказів порушення межі та площі земельної ділянки, яка перебувала у власності позивачки, не є належною та достатньою підставою для визнання неправомірними та незаконними дії та рішення узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частино 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернулася до суду.

Судом встановлено, що позивач заявляючи вимоги про визнання дій неправомірними та скасування рішення узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів Стрийської міської ради Львівської області посилається на те, що даним рішенням порушується його право на користування земельною ділянкою площею 642 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 , та знаходиться в межах земельної ділянки, на яку ОСОБА_2 отримала у власність за адресою: АДРЕСА_6 . Даною земельною ділянкою позивач користується з 2007 року. Проте, доказів на підтвердження її правомірного володіння чи користування даною земельною ділянкою позивач не надала. Право на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка належить позивачу на підставі державного акту, не порушується оспорюваним рішенням узгоджувальної комісії.

Враховуючи вищевказані обставини, дослідивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 704,80 грн., не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 5 лютого 2020 року.

Головуючий суддя С. С. Сас