Рішення № 87387064, 15.01.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/5459/18

2/465/1675/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

15.01.2020 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді: Ванівський Ю.М.

при секретарі: Школьниковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третіх осіб: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради про усунення перешкод у користуванні приміщення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що являється мешканкою квартири АДРЕСА_1 . Постійно вирішує проблеми побутового характеру, ремонтує дане житло, оплачувала усі комунальні послуги, а також утримує в належному технічному стані частину горища будинку. У процесі судового розгляду позивачка подала заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить визнати право власності на реконструйовану квартиру.

В судове засідання позивачка не з`явилася, однак подала заяву про слухання справи у її відсутності, позов із врахуванням уточнених позовних вимогах підтримав повністю та просила їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Інші учасники справи на розгляд справи повторно не зявилися, причини неявки не повідомив

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним будинком, який перебуває у комунальній власності Львівської міської ради.

Згідно наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 23.05.2000 р. будинок АДРЕСА_2 . знятий з балансу місцевих рад.

Відповідно до свідоцтва про право власності №233912 від 02 липня 2007 року, виданий Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради співвласниками квартири АДРЕСА_1 було троє осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На момент приватизації квартира складалась двох житлових кімнат житловою площею 30,7 кв.м. та наявними комунальними вигодами. Загальна площа квартири становила 45,7 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після якої П`ятою львівською державною нотаріальною конторою видано 15.06.2010р. свідоцтво про право на спадщину №49476979, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) №47826997 від 23.05.2017р.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , після якої П`ятою львівською державною нотаріальною конторою видано 15.11.2016р. свідоцтво про право на спадщину №59808997, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) №47826953 від 23.05.2017р.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки, виданої ЛКП «Навколо базару» у квартирі АДРЕСА_1 . зареєстрована ОСОБА_3 та я - ОСОБА_1 .

Відповідно з довідкою із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами від 14.11.2016 р. №31-1323-0,2-8320/9-16АП встановлено, що відповідно до звітності з кількісного обліку земель, земельна ділянка на АДРЕСА_2 відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування.

У відповідності до викопіювання земельної ділянки на АДРЕСА_2 , топографічне знімання (М 1:500), виданого відділом інженерних споруд, транспорту та геослужби управління архітектури Львівської міської ради 17.11.2016р. реконструкція квартири АДРЕСА_1 проведене не на червоних лініях.

З метою покращення житлових умов проживання мною здійснено розширення площі квартири. Адміністративний шлях первинної приватизації переобладнаної квартири мені пройти не вдалось, що підтверджується численними зверненнями до органів місцевого самоврядування.

Відповідно до технічного висновку про технічний стан конструкцій та відповідність нормативним вимогам самочинно розпочатої реконструкції квартири АДРЕСА_3 і АДРЕСА_1 , виготовленого ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», встановлено, що після завершення реконструкції квартири АДРЕСА_3 , № АДРЕСА_4 придатні до подальшої експлуатації. Аналогічні доводи наводяться також у звіті про незалежну оцінку майна житлової квартири АДРЕСА_1 , складеного приватним підприємством «ЕКСПЕРТ».

На підтвердження проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 мною надаю квитанції про купівлю будівельних матеріалів на дев`ять аркушах.

Нотаріально засвідченою заявою, яка зареєстрована в реєстрі за №1360 23.05.2019 р., ОСОБА_3 ствердила, реконструкція шляхом добудови квартири АДРЕСА_1 проведено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисто за її кошти.

На даний час відсутня можливість переоформлення квартири АДРЕСА_1 на її ім`я шляхом укладення цивільно-правового договору, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на реконструйовану уже квартиру.

На реконструкцію квартири АДРЕСА_1 мешканцями будинку надана письмова згода.

Крім цього, ОСОБА_3 позичила у мене кошти, які немає з чого віддати, а тому надала нотаріально посвідчену заяву про передачу своєї квартири мені у власність в якості погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи специфіку м. Львова, а саме незадовільний стан дахів та горищ в житлових будинках, збудованих у минулих сторіччях, відсутність достатніх коштів у місцевому бюджеті для їх ремонту та необхідність збільшення житлової площі, 06 липня 2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради ухвалено рішення № 442 «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», яким затверджено Положення про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м. Львова (надалі Положення про надбудову).

Відповідно до п. 1.14 Положення про надбудову проведення реконструкції горищ під мансардні поверхи або надбудов погоджується з власниками (повнолітніми наймачами) всіх квартир будинку.

Вищевказаний документ є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання органами місцевого самоврядування м. Львова та мешканцями м. Львова.

Зазначена правова позиція висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року у справі № 461/6797/12 провадження № 6-25091ск15.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно із додатком Б ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», горище – це простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності здійснюється у порядку, передбаченому ст. 364 ЦК України.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність).

Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України,суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому вимога про визнання права власності на реконструйовану квартиру, підставні та підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст 12,13,81,141,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третіх осіб: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності, – задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 142,0 кв.м. Частка 1/1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5

Відповідач: Львівська міська рада, що розташована за адресою: пл. Ринок, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ :04055896.

Суддя Ванівський Ю.М.