Ухвала суду № 87385813, 04.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про поновлення провадження у справі

04 лютого 2020 року м. Київ № 826/6779/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О., за участю представників учасників справи, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі

за позовомОСОБА_1 доГенеральної прокуратури Українипровизнання нечинним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання нечинним та скасування наказу №207к від 23 березня 2015 року, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року зупинено провадження у справі № 826/6779/15 до розгляду і прийняття рішення Конституційним судом України у конституційному провадженні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, шостої статті 1, частини першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Позивач 20 січня 2020 року (вх. №03-14/6688/20 від 20 січня 2020 року) звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі №826/6779/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року призначено до розгляду заяву позивача про поновлення провадження у справі.

Вирішуючи питання про поновлення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня 2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Таким чином, розгляд зазначеної адміністративної справи має здійснюватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15 грудня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення провадження у даній справі стало надання офіційного тлумачення Конституційного Суду України положень Закону України «Про очищення влади».

За даними офіційного веб-сайту Конституційного Суду України 20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою від 12 лютого 2015 року Перша колегія суддів Конституційного Суду України відкрила конституційне провадження у справі за цим клопотанням.

20 січня 2015 року до Конституційного Суду України звернулися 47 народних депутатів України з клопотанням визнати неконституційними частини третю, шосту статті 1, частини першу, другу, третю, четверту, восьму статті 3, пункт 2 частини п`ятої статті 5, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою від 18 березня 2015 року Перша колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за цим клопотанням.

23 березня 2015 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою від 01 квітня 2015 року Перша колегія суддів Конституційного Суду України об`єднала провадження за трьома конституційними поданнями в одне конституційне провадження.

Ухвалою Конституційного Суду України від 06 липня 2017 року об`єднано конституційні провадження у справах за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-У1І, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті З, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 4 цього закону в одне конституційне провадження у справі.

Наразі, вищезазначені подання перебувають на розгляді Конституційного Суду України.

Водночас, згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Проте, станом на дату подання клопотання про поновлення провадження у справі, судом конституційної юрисдикції остаточного рішення не прийнято.

Пункт 11 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України надає визначення терміну розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Стаття 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пункт 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає адміністративну справу незначної складності (малозначна справа), як адміністративну справу, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом першим частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Розгляд зазначеної справи було зупинено до розгляду і прийняття рішення Конституційним судом України у конституційному провадженні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, шостої статті 1, частини першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Проте, Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 жовтня 2019 року «Справа «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18) встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв`язку з занадто тривалим розглядом справ трьох перших заявників на національному рівні, та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції щодо усіх п`яти заявників у справі, що стосувалася звільнення п`ятьох державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади» (люстрацію) 2014 року».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15 (№ в ЄДРСР 86333355).

Шостий апеляційний адміністративний суд висловив свою позицію у подібних правовідносинах у постановах від 03 грудня 2019 року у справі №826/18020/14, від 12 грудня 2019 року у справі №826/20119/14, від 30 січня 2019 року у справі №826/5849/15, від 18 грудня 2019 у справі №826/17605/14 та Київський апеляційний адміністративний суд у рішенні від 19 червня 2018 року у справі №826/17778/14.

Рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у справі №826/17801/14, від 12 листопада 2019 року у справі №826/17601/14, від 05 грудня 2019 року у справі №826/18037/14, від 19 грудня 2019 року від №826/17788/14, від 19 грудня 2019 року у справі №826/6916/15, від 15 січня 2020 року у справі №826/1799/17, вирішено питання у подібних правовідносинах, що стосуються застосування Закону України «Про очищення влади».

Відтак, суд вважає, що для повного та своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача у публічно-правових відносинах, слід поновити провадження у справі.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Відтак, з урахуванням викладеного, клопотання позивача про поновлення провадження у справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 237, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №826/6779/15 задовольнити.

2. Поновити провадження у справі №826/6779/15.

3. Призначити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

4. Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, зокрема, але не обмежуючись у даному випадку: належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

5. Роз`яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (стаття 163 Кодексу адміністративного судочинства України), а відповідач - заперечення (стаття 164 Кодексу адміністративного судочинства України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання відповіді на відзив або заперечення до них необхідно додати:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

6. У порядку частини четвертої статті 9, частини першої та частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України запропонувати позивачу надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали:

- всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.

7. Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина дев`ята статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

8. Роз`яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

9. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов