Ухвала суду № 87385776, 04.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині

04 лютого 2020 року м. Київ№ 640/21849/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доДепартаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м.Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (надалі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40111732) щодо проведення перевірки змін у майновому стані суб`єктів декларування - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та складення адміністративного протоколу за несвоєчасне подання декларації про майновий стан суб`єктом декларування ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати протокол №801 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеного 21 серпня 2019 року старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції Горшковим Артемом Романовичем відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ).

Заявлені позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що до завдань та повноважень Національної поліції жодним законодавчим актом не віднесено питання проведення перевірки в частині дотримання вимог антикорупційного законодавства чи будь-яких контрольних функцій у цій сфері та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, не зважаючи на відсутність компетенції в Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на проведення відповідної перевірки та складання протоколу, у разі порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідач не звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції як до уповноваженого органу в силу вимог закону на здійснення контролю за достовірністю відображення відомостей в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб та наділеного виключним правом на складання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що правовідносини щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та супутніх цьому дій уповноваженої особи за своєю природою є адміністративно-процесуальними та підлягають перевірці і оцінці доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто віднесені до юрисдикції місцевого загального суду.

Частиною 2 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

За таких обставин, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання неправомірними дій щодо складення адміністративного протоколу за несвоєчасне подання декларації про майновий стан суб`єктом декларування ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування протоколу №801 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеного 21 серпня 2019 року старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції Горшковим Артемом Романовичем відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження в адміністративній справи підлягає закриттю в цій частині.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постановах від 07 лютого 2019 року у справі №640/6550/15-а, від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Наслідки закриття провадження у справі передбачені статтею 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На виконання вимог частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює, що даний спір належить розглядати місцевим загальним судом.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №640/21849/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними дій, скасування протоколу в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо складення адміністративного протоколу за несвоєчасне подання декларації про майновий стан суб`єктом декларування ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування протоколу №801 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеного 21 серпня 2019 року старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції Горшковим Артемом Романовичем відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ).

Роз`яснити позивачу, що даний спір в цій частині належить до юрисдикції місцевого загального суду.

Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Федорчук