Ухвала суду № 87385768, 03.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року м. Київ№ 640/23910/19Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоріна Анастасія Михайлівна, про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, з урахуванням уточнень, до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоріна Анастасія Михайлівна, про:

- визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федоріної Анастасії Михайлівни від 12 червня 2019 року, винесеної в рамках виконавчого провадження №46703847 "Про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 34768,35 грн" зі змінами відповідно до постанови "про виправлення помилки у процесуальному документі" від 25 вересня 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила про порушення порядку прийняття оскаржуваної постанови та внесення виправлень у неї, з огляду на що такі постанови підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача до суду подано документ про сплату судового збору.

Представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що про наявність вищевказаних постанов державного виконавця позивач та його представник дізналися лише 06 листопада 2019 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №46703847. Позивач вперше звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даною позовною заявою у 10-денний строк, встановлений законодавством, проте ухвалою суду від 26 листопада 2019 року позовну заяву у справі №640/22454/19 повернуто позивачу. Отримавши копію вказаної ухвали та позовні матеріали у справі №640/22454/19, позивач повторно звернувся до суду з даним позовом. З урахуванням наведених обставин представник позивача просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк ОСОБА_1 .

Суд, розглянувши подане клопотання та додані до позову матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами першою, другою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що відлік строку звернення особи до суду починається саме з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З вимог КАС України також слідує, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі у здійсненні права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.

Варто зазначити, що право особи на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, в першу чергу, з боку держави.

Окрім того, згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

За таких умов, в контексті аналізу наведених обставин в їх сукупності, з урахуванням вказаних норм та наведеної практики, суд дійшов висновку, що застосування при розгляді справи такого правового інституту, як строк звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду, призведе до негативних наслідків для особи, яка звернулася за судовим захистом, а саме: порушення права на судовий захист; порушення принципу доступу до правосуддя; незабезпечення можливості перевірки діяльності суб`єктів владних повноважень на відповідність Конституції та законам України, що суперечитиме завданню адміністративного судочинства.

Отже, позовна заява і додані до неї документи, після усунення недоліків, є достатніми для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Оскільки стягувачем у виконавчому провадженні №47603847 є ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси даної особи, а тому наявні підстави для її залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України в хвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд зазначає за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядати справи.

При цьому, особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ передбачені Главою 11 Розділу ІІ "Позовне провадження" КАС України. Так, відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин другої, шостої статті 12 КАС України та з урахуванням зазначених у частині третьої статті 257 КАС України критеріїв, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, 269, 287 КАС України,

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Краківська, 20, м. Київ, 02094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоріна Анастасія Михайлівна (вул. Краківська, 20, м. Київ, 02094), про визнання протиправною та скасування постанови.

Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.

Призначити у справі судове засідання на 12 лютого 2020 року о 15:30 год., яке відбудеться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання №9.

Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання ухвали направити третій особі копію позову з додатками, а докази такого направлення надати у судове засідання.

Запропонувати позивачу надати суду інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Витребувати у Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до 12 лютого 2020 року належним чином посвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №46703847.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 12 лютого 2020 року.

Запропонувати третій особі надати суду пояснення щодо позову до 12 лютого 2020 року.

Відзив на позовну заяву та письмові пояснення надати (надіслати) до Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.

Суддя О.М. Чудак

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.