Ухвала суду № 87385734, 03.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2020 року м. Київ № 640/2125/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській областіпро визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 42552598), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення від 28.12.2019 № 229-19;

2) зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області розглянути ОСОБА_1 про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Позивач звернувся до суду 28.01.2020, що підтверджується датою, проставленою на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Також, згідно з п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві лише цитує положення норми законодавства України.

Натомість зміст позовної заяви не містить викладу обставин та обґрунтування кожної з вимог позивача.

Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправності або (та) необґрунтованості оскарженого рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність рішення відповідача від 28.12.2019 № 229-19;, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено відповідачем при прийнятті спірного рішення.

Найважливішу аргументацію доцільно виділяти в тексті скарги графічно (підкресленням, шрифтом).

Слід також звернути увагу позивача на те, що важливе значення має структура позовної заяви, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів.

Більш того, якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію у позовній заяві доцільно викладати послідовно, розбивши її на частини та із зазначенням нумерацію. У кожній частині слід зазначити: яку норму саме порушено відповідачем, зміст норми, її аналіз та тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такого рішення, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження.

Між тим, наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює судом розуміння у чому саме полягає протиправність спірного рішення, оскільки у позовній заяві позивач лише викладає норми національного законодавства України.

Відтак, при оформленні уточненої позовної заяви у адміністративному судочинстві, особі, яка має намір звернутися до адміністративного суду, слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, які вказують на певні вимоги, що повинні бути передбачені та викладені у позовній заяві (так би мовити вказані норми є допоміжними для осіб у сприянні правильного оформлення позовної заяви).

Варто також звернути увагу позивача, що у позовній заяві позивач також просить суд: зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області розглянути ОСОБА_1 про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Тобто, суду не є зрозумілим, що саме просить позивач розглянути Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області.

Відтак, позовні вимоги повинні бути зазначені чітко та зрозуміло.

Крім того, суд звертає увагу позивача на ч. 4 ст. 161 КАС України, яка передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

В порушення вимог вказаної норми, позивачем не надано суду заяви з доданими до неї документами, з якими позивач звертався до відповідача про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Позивачем також не надано рішення від 28.12.2019 № 229-19.

Більш того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв`язку з положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону дають підстави для висновку, що Законом встановлено п`ятиденний строк для звернення до суду.

Так, позивачем надано заяву, в якій просить суд відновити пропущений строк на звернення до суду з даним позовом, мотивуючи вказану заяву тим, що повідомлення про відхилення скарги на рішення від 20.01.2020 № 16 позивач отримав лише 24.01.2020.

Разом з тим, суд не знаходить поважних причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, з огляду на те, що до матеріали позовної заяви не містять жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів позивача про отримання ним повідомлення про відхилення скарги на рішення від 20.01.2020 № 16 саме 24.01.2020 та скарги на вказане рішення.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду поза межами строку, встановлено ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суд пропонує позивачу вказати інші підстави для поновлення строку на звернення до суду та надати докази на підтвердження поважності причин такого пропуску строку на звернення до суду.

Також положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточнення/заяви із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, обґрунтування вимоги щодо порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача та обґрунтування вимоги зобов`язального характеру; із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі;

2) доказів на підтвердження обставин якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та на які посилається у позовній заяві, зокрема, заяви з доданими до неї документами, з якими позивач звертався до відповідача про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; рішення відповідача від 28.12.2019 № 229-19 та скарги на вказане рішення;

3) зазначення інших причин поважності пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

4) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін