Рішення № 87385670, 03.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року м. Київ № 640/3227/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- визнати рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересування дрібно-роздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, що викладене в пункті 3.9 протоколу засідання №74 від 13 червня 2018 року в частині дострокового припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою з ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по АДРЕСА_1 та демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по вулиця Стельмаха, 2 у місті Києві протиправним та скасувати;

- визнати дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по вулиця Стельмаха, 2 у місті Києві на підставі акту від 21 червня 2018 року протиправними та скасувати;

-зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ФОП ОСОБА_1 договір щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою по АДРЕСА_1 (торговий павільйон площею 20 кв.м.) з функціональним використанням - продаж продуктів та товарів широкого вжитку без додатку 4/3011;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернути ФОП ОСОБА_1 торговельний павільйон 5х4 кв.м., що був демонтований на підставі акту від 21 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він мав ліцензію серії АЖ №084554 з терміном дії до 13 липня 2018 року, зареєстрований контрольно-касовий апарат та здійснював підприємницьку діяльність у тимчасовій споруді - торговий павільйон «Золотой ключик» за адресою: АДРЕСА_2. Проте, Комісією з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересування дрібно-роздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства було прийнято рішення №74 від 13 червня 2018 року в частині дострокового припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою з ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим в подальшому було проведено демонтаж такої тимчасової споруди.

Позивач вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року у справі №826/13291/17, яке набрало законної сили 06 лютого 2018 року, обмеження на торгівлю пивом у тимчасових спорудах, встановлені рішенням Київської міської ради від 14 вересня 2017 року №4/3011 скасовано, що, на думку позивача, вказує на протиправність як рішення №74 від 13 червня 2018 року в частині дострокового припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою з ФОП ОСОБА_1 так і подальших дій щодо знесення належної йому тимчасової споруди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив, що повноваження, зокрема, інспекторів Комунального підприємства «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою та виносити приписи з метою з`ясування наявності/відсутності дозвільної документації визначено пунктом 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року №246/9734 «Про міський благоустрій». Припис, в свою чергу, не є рішенням про демонтаж, підставою для примусового демонтажу, не встановлює вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру. Саме Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста та відповідно приймає рішення про демонтаж та вживає відповідні заходи. При цьому представник Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив, що повернення демонтованого павільйону можливе виключно після відшкодування позивачем витрат на проведення демонтажу, перевезення та зберігання такого павільйону.

Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзив на позов до Окружного адміністративного суду міста Києва не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

08 грудня 2017 року між позивачем та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір щодо пайової участі суб`єкта благоустрою №05379-17/9, відповідно до якого позивач зобов`язався оплатити пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою (місце розташування: АДРЕСА_1), на території якого розміщена тимчасова споруда (павільйон площею 20 кв.м.), функціональне призначення якої - продаж продуктів та товарів широкого вжитку, власником якої є позивач.

Пунктом 1.2 названого договору визначено, що сторони погодились, що замовник (позивач) сплачує пайову участь в утриманні об`єкту благоустрою у розмірі 3549,36 грн за період з 20 грудня 2017 року по 19 червня 2018 року.

Комісією з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересування дрібно-роздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства прийнято рішення, викладене в пункті 3.9 протоколу засідання №74 від 13 червня 2018 року, щодо доручення Департаменту містобудування та архітектури достроково припинити дію договору щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою з ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по АДРЕСА_1 та демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по вулиця Стельмаха, 2 у місті Києві у зв`язку із порушенням суб`єктом господарювання функціонального призначення тимчасової споруди.

Також, згадуваним рішенням доручено Департаменту міського благоустрою та Комунальному підприємству «Київблагоустрій» здійснити демонтаж тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по вулиці АДРЕСА_1

18 червня 2018 року Комунальним підприємством «Київблагоустрій» винесено припис №1816175.

20 червня 2018 року Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручив Комунальному підприємству «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, належної позивачу тимчасової споруди.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту проведення демонтажу (переміщення) від 21 червня 2018 року проведено демонтаж належного позивачу павільйону.

Листом від 07 листопада 2018 року №006-2297 позивача повідомлено, що демонтаж належного йому павільйону відбувся на підставі пункту 3.9 протоколу засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересування дрібно-роздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства №74 від 13 червня 2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-VI (далі - Закон №2807-VI).

Частиною 2 статті 10 Закону №2807-VI до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок утримання об`єктів благоустрою врегульований статтею 15 Закону №2807-VI, згідно вимог якої власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об`єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов`язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об`єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем. Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 2 статті 17 Закону №2807-VI визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 1 статті 20 Закону №2807-VI передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно статті 34 Закону №2807-VI Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 12 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено: у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право: приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель та споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.

Згідно з пунктом 4 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №94 від 27 січня 2011 року, основними завданнями Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контроль за станом благоустрою міста, контроль за дотриманням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.

Київською міською радою 25 грудня 2008 року прийнято рішення №1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва», яким затверджено Правила благоустрою міста Києва. Цим рішенням Київрада надала повноваження Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо виконання функцій Інспекції з благоустрою міста Києва (надалі - Правила №1051/1051).

Згідно з підпунктом 19.1.1. пункту 19.1. Правил №1051/1051, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

В підпункті 19.2.1. пункту 19.2. Правил №1051/1051 встановлено, що уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об`єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 Правил №1051/1051 визначено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Порядок розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності врегульований розділом 13 Правил №1051/1051.

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно пункту 13.2.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у разі необхідності, передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об`єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, встановлення та (або) належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об`єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до схеми розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 13.2.3 Правил №1051/1051 передбачено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Рішенням Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 затверджено Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об`єктів благоустрою міста Києва.

Відповідно до пункту 2.12 вказаного рішення підставами для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою до закінчення терміну його дії є: звернення суб`єкта господарювання із заявою про розірвання договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою; припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей; недотримання суб`єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою; зміна містобудівної ситуації, державних будівельних норм, зміна у розташуванні інженерних мереж, що унеможливлює розташування об`єкта у певному місці (у разі відмови суб`єкта господарювання від запропонованого альтернативного місця розміщення об`єкта); невиконання умов документа, що визначає відповідність намірів суб`єкта господарювання Комплексній схемі, у визначений в ньому термін (при оформлені паспорта прив`язки ТС); анулювання паспорта прив`язки ТС; рішення суду.

Інших підстав для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою до закінчення терміну його дії рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 не містить.

При цьому, пунктом 2.2. рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 передбачено, що у всіх питаннях щодо організації пайової участі (внеску) в утриманні об`єктів благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виступає в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктами 2.6 - 2.9. рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 встановлено умови, за яких Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має право укладати із суб`єктами господарювання договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, а пунктом 2.12 - підстави для припинення дії такого договору.

З аналізу наведених норм рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 суд приходить до висновку, що саме Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями щодо оформлення та анулювання паспортів прив`язок тимчасових споруд, а також щодо укладення із суб`єктами господарювання договорів пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою.

В той же час, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 листопада 2014 року №1391 затверджено Положення про Комісію з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (далі по тексту - Положення №1391).

Відповідно до пунктом 1 Положення №1391 Комісія є консультативно-дорадчим органом при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Суд звертає увагу, що у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності у особи, яка звернулась з позовом, відповідного права, свободи або інтересу, встановити факт їх порушення рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, винести рішення про відновлення порушеного права (свободи або інтересу).

Відповідно до пункту 13 Положення №1391 результати роботи Комісії оформлюються протоколом, який підписує секретар Комісії та затверджує голова Комісії або головуючий на засіданні комісії.

Враховуючи правовий статус Комісії, зокрема, те, що остання не є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що оскаржуваний позивачем протокол №66 не є рішенням суб`єкта владних повноважень та жодних обов`язкових приписів не містить, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача у публічно-правових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року у адміністративній справі №826/13028/15.

З огляду на викладені вище обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересування дрібно-роздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, що викладене в пункті 3.9 протоколу засідання №74 від 13 червня 2018 року, в частині дострокового припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою з ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по АДРЕСА_1 та демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по вулиця Стельмаха, 2 у місті Києві протиправним та його скасування задоволенню не підлягають.

Так, матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття рішення про дострокове припинення договору пайової участі слугувало порушення позивачем пункту 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року №237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності», а саме здійснення продажу алкогольних напоїв.

Суд зауважує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року у справі №826/6542/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року, визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року №237/237.

Враховуючи той факт, що діючим законодавством України визначено вичерпний перелік підстав для припинення договорів щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою до закінчення терміну їх дії та з огляду на те, що пункт 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року №237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності» станом на час вирішення питання про дострокове припинення договору пайової участі було скасовано судовим рішенням, що набуло законної сили, отже дії щодо дострокового припинення договору пайової участі прийнято за відсутності законодавчо визначених підстав.

При цьому суд звертає увагу, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повинен призводити до відновлення такого права та законного інтересу.

Зазначене вище є підставою для визнання протиправними дій Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по вулиця Стельмаха, 2 у місті Києві на підставі акту від 21 червня 2018 року та, як наслідок, зобов`язання Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернути ФОП ОСОБА_1 торговельний павільйон 5х4 кв.м., що був демонтований на підставі акту від 21 червня 2018 року.

Щодо позову в частині зобов`язання виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ФОП ОСОБА_1 договір щодо пайової участі в утриманні об`єкту благоустрою по АДРЕСА_2 (торговий павільйон площею 20 кв.м.) з функціональним використанням - продаж продуктів та товарів широкого вжитку без додатку 4/3011, суд зазначає, що станом на час розгляду справи відсутній спір між позивачем та виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо укладання зазначеного договору.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних дії з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за заявою №5379 по АДРЕСА_1 на підставі акту від 21 червня 2018 року.

3.Зобов`язати Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 торговельний павільйон 5х4 кв.м., що був демонтований на підставі акту від 21 червня 2018 року.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, код ЄДРПОУ 26199708) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко