Ухвала суду № 87385418, 05.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2020 року справа № 580/397/20

м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши надісланої на електронну адресу суду матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості про визнання дездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

31 січня 2020 року на електронну адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 ) до Черкаського обласного центру зайнятості (18008, м. Черкаси, вул. В. Ложешнікова, 56, код ЄДРПОУ 02771598), в якій позивач просить:

1) визнати протиправною відмову у здійсненні перерахунку матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) за період з 17.04.2018 по 04.05.2018;

2) зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) за період з 17.04.2018 по 04.05.2018.

Крім того, суддя зазначає, що позивачем разом із позовом подано до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, що діяла станом до 01.09.2015 (від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин).

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою-підприємцем розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-ІХ встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривень.

Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 840 грн. 80 коп.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII внесено зміни, зокрема, статтю 5 викладено в такій редакції: «…Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;…»

Станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом редакція п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачає звільнення позивача від сплати за подання ним позову за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Таким чином, за подання до суду даного адміністративного позову позивач має сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.

Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313121206084023002, код класифікації доходів бюджету 22030101 та призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ______ (назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд.

Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В позовній заяві позивач, просить зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) за період з 17.04.2018 по 04.05.2018 та зазначає, що листом від 17.07.2018 відповідач повідомив його про відсутність правових підстав для здійснення позивачу перерахунку допомоги по безробіттю.

Крім того, з автоматизованої системи документообігу суду суддею встановлено, що 22.10.2018 на електронну адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості з аналогічними позовними вимогами. Дана позовна заява ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі №2340/4245/18 повернута позивачу. Ухвала про повернення позовної від 20.11.2018 набрала законної сили 20.11.2018, та залишена без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження.

Суддя зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляло позивача права звернутися до суду повторно.

З 21.08.2019 - часу винесення постанови Верховного Суду ОСОБА_1 не скористався своїм правом звернення до суду, а звернувся лише 31.01.2020.

Таким чином, зазначене свідчить про те, що з липня 2018 року позивачу було відомо про порушення його прав.

До суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 31.01.2019, тобто, після спливу строку, визначеного статтею 122 КАС для звернення до суду.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов?язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов?язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975).

Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

В своїх пояснення щодо строків звернення до суду позивач не навів обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Посилання позивача на практику Верховного Суду щодо строків звернення до суду суддею оцінюються критично, оскільки предметом розгляду в зазначених позивачем справах є призначення, перерахунок та виплата пенсій, а предметом розгляду даної справи є нарахування та виплата матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) за період з 17.04.2018 по 04.05.2018.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко