Рішення № 87385346, 20.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року справа № 580/3423/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Мауріної Я.Ю.,

представника позивача Крушельницької М.Р. – за довіреністю,

представника відповідача Каландирця А.В. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі — позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі — відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0160415004 від 23.10.2019 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПАТ “Черкасиобленерго”, яке перебуває в банкрутстві на стадії розпорядження майном є протиправним, оскільки після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заборонено нарахування штрафів.

Ухвалою від 05.11.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 04.12.2019 відповідач надав до суду відзив, в якому посилаючись на безпідставність позовних вимог просить відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач вказує, що оскільки контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у зв`язку з чим у межах наданих повноважень винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення. Відповідач зазначає, що реєстрація у ЄРПН податкових накладних з порушенням встановленого Податковим кодексом України строку позивачем не оспорюється у контексті порушення вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України. Крім того, мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань та зобов`язань зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, тому і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Ухвалою від 20.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №826/3106/18, оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, адже зупинення провадження на пісдтаві п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України є правом, а не обов`язком суду.

RRENCYIDSDBANCYIDУхвалою від 20.12.2019 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні, призначеному на 20.01.2020 об 11 год. 00 хв. представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 травня 2004 року у справі № 01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства, розгляд якої на час ухвалення оскаржуваного судового рішення не завершений. Вказаною ухвалою суду введено мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів за виключенням виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю громадян, авторської винагороди.

Позивач перебуває на обліку в податкових органах як платник єдиного внеску.

30.09.2019 на підставі пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб управління у м. Черкаси Головного управління ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку ПАТ “Черкасиобленерго” з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 30.09.2019 №520/23-00-50-04-007/22800735.

Як вбачається з акта про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 30.09.2019 №520/23-00-50-04-007/22800735 в ході проведеної перевірки встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних позивачем у період з січня 2017 року по лютий 2019 року несвоєчасно зареєстровано податкові накладні.

23.10.2019 Головним управлінням ДПС у Черкаській області згідно з пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 30.09.2019 №520/23-00-50-04-007/22800735 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 416 683 грн 41 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 41 668 грн 35 коп., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 3 157 177 грн 29 коп., застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 631 435 грн 38 коп., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1786 443 грн 85 коп. застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 535 933 грн 22 коп., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 11 424 007 грн 68 коп. застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 4 569 603 грн 07 коп., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 366 днів і більше календарних днів на суму ПДВ 540 760 грн 00 коп. застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 270 380 грн 01 коп., усього на загальну суму 6 049 020 грн 03 коп.

Обставини щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, так само як і розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій, позивачем під час розгляду справи в суді не заперечувались.

Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що прийняте відповідачем всупереч дії мораторію на задоволення майнових вимог кредиторів, на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі № 01/1494, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Платник податків згідно пункту 16.1.3 статті 16 ПК зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення відповідальності до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Аналіз викладених норм свідчить, що платник податку зобов`язаний реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом установленого ПК строку, за порушення якого настає відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

При вирішенні спору суд наголошує, що обставини щодо встановлених відповідачем фактів порушень позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних не є підставою позовної заяви.

Водночас, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржувані штрафні санкції не можуть бути застосовані до позивача з огляду на мораторій, введений ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі № 01/1494 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Черкасиобленерго», який звільняє останнього від відповідальності за невиконання будь-яких податкових зобов`язань.

У період до 19 січня 2013 року питання забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів регламентувалися, зокрема, статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою, крім іншого, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску, податків і зборів (обов`язкових платежів).

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, яким Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» викладено в новій редакції. Зокрема, з цієї дати мораторій на задоволення вимог кредиторів було врегульовано статтею 19, частиною 5 якої передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

За змістом наведених норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений у зв`язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після його введення. Невиконання таких зобов`язань є правопорушенням.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За змістом статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Отже, встановлена нормою абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону №2343-ХІІ (в редакції, чинній до 19.01.2013) заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання боржника (зобов`язання, які виникли після цієї дати).

Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій.

За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таке тлумачення норм, якими встановлено правий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідає суті мораторію: він вводиться господарським судом одночасно із порушенням справи про банкрутство, а відтак стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли (термін виконання яких настав) після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Водночас, норма частини четвертої статті 12 Закону № 2343-XII (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року та на час введення мораторію) визначала абсолютну заборону на застосування під час мораторію всіх санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), проте, обов`язок позивача з реєстрації податкових накладних у ЄРПН, встановлений статтею 201 ПК України, є складовою податкового обов`язку платника податків, що регулюється спеціальним кодифікованим актом - ПК України та не є грошовим зобов`язанням або зобов`язанням щодо сплати податків і зборів.

Отже, оскільки штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є мірою відповідальності, що не пов`язана із невиконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів та спрямована на забезпечення виконання обов`язку позивача із своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, то на нього не поширюється дія мораторію, встановленого Законом 2343-XII.

Таким чином, незважаючи на дію мораторію позивач зобов`язаний виконувати свій податковий обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та нести встановлену законом відповідальність у вигляді штрафу за порушення такого обов`язку.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком відповідача про необґрунтованість доводів позивача в цій частині оскільки штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначені позивачу після запровадження мораторію у справі про банкрутства, та такі штрафні санкції не відносяться, як до конкурсних так і до поточних вимог, отже, не є кредиторськими вимогами в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 за заявою Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про визнання банкрутом щодо застосування норм абзацу двадцять четвертого статті 1, частини четвертої статті 12 Закону №2343-XII (в редакції, чинній до 19.01.2013) вказала, що мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд при вирішенні спору за аналогічних обставин між тими ж сторонами у постанові від 14.11.2019 у справі №580/250/19.

Також суд зауважує, що Верховний Суд при прийнятті постанови від 14.11.2019 у справі №580/250/19 між тими ж сторонами щодо аналогічних обставин вказав, що не знаходить підстав для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №2340/4157/18.

Підстав для відступу від наведеної правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі №2340/4157/18 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, суд не знаходить.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд висновує, що застосування до ПАТ "Черкасиобленерго" штрафних санкцій з оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннями є правомірним, а відтак правові підстави для його скасування відсутні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, ідентифікаційний код 22800735) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) про визнання протиправним і скасування рішення — відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.02.2020.

Суддя С.О. Кульчицький