Рішення № 87385064, 29.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2020 р. № 520/11617/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Пройдак С.М.,

за участю представників сторін:

позивача – Костіна К.В.,

відповідача – Погосян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, б. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту – позивач, ГУ ДСНС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить суд:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати ФОП ОСОБА_1 негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході проведення перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у будівлях ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , було встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Усунення зазначених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі (надзвичайної ситуації), а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров`я людей від небезпечних чинників, у зв`язку з чим просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У відзиві на адміністративний позов зазначив, що 10.09.2019 року Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено припис №464 на усунення зазначених 11 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в термін до 11.10.2019 р.

05.11.2019 року позивач звертається до суду з адміністративних позовом в якому посилається на наявність 3 порушень правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме:

1. Зберігання горючих матеріалів в ангарах під електрощитами та електроустаткуванням в радіусі менше 1 м.

2. Перед початком грозового сезону не проведена перевірка та огляд пристроїв блисковкозахисту, відповідно до вимог п.9.3.2. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискивкозахисту будівель і споруд» (відстуні протоколи).

3. Споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту».

З огляду на вищевикладене вбачається, що на виконання припису від 10.09.2019 відповідачем в наданий термін до 11.10.2019 були здійснені дії щодо усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На теперішній час порушення № 1 усунуто. Горючі матеріали перенесені в інше приміщення та зберігаються на відстані більше 50м. від електричного обладнання, електрощитів, електроустаткування тощо та відповідає вимогам п. 1.9. глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки України».

З приводу порушення № 2, а саме відсутності протоколів огляду та перевірки пристроїв блискавкозахисту, на час проведення перевірки взагалі таке порушення було відсутнє. Так згідно висновку протоколу №288/18 від 03.10.2018 наданого ТОВ НВЕП «Промінь», було виміряне значення опору розтікання контуру заземлення та металевого зв`язку корпусу електрообладнання з контуром заземлення та встановлення, що останні відповідають нормам ПУЕ та ПТЕЕС.

Додатком №25 «Правил технічної експлуатації електроустаткування споживачів», встановлено терміни щодо проведення перевірки наявності та стану кіл між заземлювачами й елементами, що заземлюються, з`єднань природних заземлювачів зі заземлювальним пристроєм та з`єднань між головною заземлювальною шиною (ГЗШ) і провідниками системи зрівнювання потенціалів. Так, термін вимірів перехідних опорів з`єднань для заземлювальних пристроїв, що експлуатуються до 25 років, не рідше ніж один раз на 12 років, понад 25 років не рідше ніж один раз на 6 років, а при улаштуванні заземлення електроустановок (окремих струмоприймачів), які експлуатуються у особливо небезпечних приміщеннях, та заземлювальних пристроїв електроустановок вантажопідіймальних машин, механізмів - не рідше ніж один раз на рік. Візуальний огляд видимої частини заземлювального пристрою проводиться не рідше ніж один раз на рік.

Таким чином перевірка та огляд пристроїв блискавкозахисту, посвідчений протоколом №288/18 від 03.10.2018 наданого ТОВ НВЕП «Промінь» на час проведення позапланової перевірки 10.09.2019, був у наявності, копію його було надано для ознайомлення представнику ДСНС, проте шляхом створення штучного тиску на бізнес позивача, не було враховано при складанні акту.

З приводу порушення № 3, а саме посилання позивача на те, що «Об`єкт не обладнано системою оповіщення про пожежу та управляння евакуацією людей II типу, згідно ДБН В.2.5-56:2014 (Системи протипожежного захисту) (Розділ V, глава 1, п. 1.2 ППБУ) зазначає, що відповідно до пункту 1.2. глави V "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 (зареєстр. в Мінюсті 05 березня 2015 р. за № 252/26697) будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" ці будівельні норми встановлюють види об`єктів, які підлягають обов`язковому обладнанню АСПГ та СПС під час їх будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.

Однак, будівлі за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 2, щодо якої позивачем проведено перевірку, не є новобудовою, в них не проведено, реконструкцію, технічне переоснащення тощо, а тому, на вказану будівлю не поширюється вимога щодо оснащення пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В .2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Згідно пункту 1.2 ДБН В.2.5-56:2014, вимоги даного нормативного акту поширюється виключно на об`єкти під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що ґрунтуються на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, посадовими особами Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №604 від 03.12.2018 р.

На підставі наказу №115 від 02.09.2019 р. “Про проведення позапланових перевірок об`єктів”, посвідчення на проведення перевірки №665 від 06.09.2019 року Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 09.09.2019 року по 10.09.2019 року проведена позапланова перевірка додержання і виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки у будівлі ФОП ОСОБА_2 Л., за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт № 468 від 10.09.2019, яким було встановлено, експлуатуцію приміщення з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме встановлено наступні порушення:

- Допускається зберігання горючих матеріалів в ангарах під електрощитами та електроустаткуванням в радіусі менше 1м.;

- Для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту перед початком грозового сезону не проведена перевірка та огляд пристроїв блискавкозахисту відповідно до вимог пункту 9.3.2. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (відсутні протоколи перевірки);

- Будівлі, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту».

Суд зазначає, що наявність зазначених порушень підтверджується підписом ФОП Головко А ОСОБА_3 без зауважень в акті перевірки №468 від 10.09.2019 р.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

В ході позапланової перевірки будівлі ФОП ОСОБА_1 було встановлено, що вказане приміщення за адресою: АДРЕСА_2 експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що підтверджується актом №468 від 10.09.2019 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру – це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Суд погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Оскільки зберігання горючих матеріалів в ангарах під електрощитами та електроустаткуванням в радіусі менше 1 м., не проведення перевірки та огляду пристроїв блисковкозахисту, відповідно до вимог п.9.3.2. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискивкозахисту будівель і споруд» та не обладнання споруди системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту», то вказані порушення здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас з цим, згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Поряд з цим, суд вказує на те, що під час розгляду даної справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження усунення порушень, зафіксованих в акті №468 від 10.09.2019 та не зазначено будь - яких поважних причин неможливості подання таких доказів про усунення виявлених порушень під час підготовчого засідання.

Крім того, у період з 14.01.2020 року по 15.01.2020 року проведена позапланова перевірка додержання і виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки у будівлі ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ., про що складено акт №12 від 15.01.2020 року.

Зазначеним актом встановлено що приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 район, с. Васищево, вул. Промислова, буд АДРЕСА_3 2 експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей (а.с.103-114).

З урахуванням викладеного, вбачається, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки об`єкту є суттєвими, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень.

У зв`язку з викладеним задоволенню підлягає вимога в частині зупинення повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо вимоги про зобов`язання утриматись від експлуатації будівлі (припинити використання), суд зазначає наступне.

Рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг.

Відтак, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

Щодо вимоги про знеструмлення (відключення джерел електропостачання), суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, одним із критеріїв застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є досягнення справедливого балансу суспільного та приватного інтересів.

Унаслідок перевірки, проведеної Головним управлінням без з`ясування усіх юридично значимих факторів в частині фізичних, технічних та просторових параметрів пристроїв електроживлення, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд доходить до переконання про те, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.

Окремо суд бере до уваги, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, б. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю)– задовольнити частково.

Зупинити повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 лютого 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.