Рішення № 87384213, 04.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/51/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо зниження розміру перерахованої у квітні 2018 року пенсії ОСОБА_1 88 до 70 відсотків грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Кіровоградській області повторно перерахувати та щомісячно виплачувати, починаючи з 01.01.2016 року пенсію ОСОБА_1 із розрахунку 88% його грошового забезпечення, а також виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з її перерахунком, однією загальною сумою у повному обсязі у плановий виплатний період із урахуванням раніше виплачених сум, без відстрочення, а також нарахувати та виплатити згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262 компенсацію втрати частини доходів.

Також просить суд встановити у відповідності до статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що він являється пенсіонером МВС України, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію за вислугу років з 2008 року він отримував в розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення. Натомість з квітня 2018 року, як вказує позивач, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перерахунок його пенсії починаючи з 01 січня 2016 року, при якому пенсію за вислугу років обчислено в розмірі не 88% як раніше, а 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідні дії відповідача щодо зниження відсотку відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії за вислугу років з 88 на 70 під час перерахунку пенсії починаючи з 01 січня 2016 року позивач вважає протиправними та такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою судді від 15.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с.26), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначив, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області з вимогами, викладеними в адміністративному позові не погоджується, оскільки відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. З дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. №103, встановлено порядок перерахунку та виплати пенсій, призначених згідно із Законом №2262. Таким чином, представник відповідача зазначає, що управлінням здійснюється перерахунок пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону №2262 в порядку і в строки, визначені Постановою КМУ №103 та відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно якої виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно. Крім того, посилається на те, що відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошової забезпечення. Оскільки розмір пенсії визначається відповідно до норм закону, що діють на дату, з якої переглядається її розмір, тому максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Пенсія призначена відповідно до ст.13 Закону, а отже на час здійснення перерахунку пенсії застосуванню підлягає саме ця стаття в редакції, яка є чинною. Таким чином, на його думку, в органів Пенсійного фонду не має правових підстав для здійснення перерахунку пенсій виходячи із розміру, вищому ніж 70% грошового забезпечення (а.с.30-34).

Крім того, представником відповідача вказано, що позивачем пропущений строк звернення до суду, який встановлений ст. 122 КАС України.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки звернувся до суду після офіційної відповіді ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а викладені управлінням доводи у відзиві на його позовну заяву суперечать діючому законодавству (а.с.44-48), а тому позов слід задовольнити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач), є пенсіонером МВС України та з серпня 2008 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.37зв, 38зв). Пенсію йому призначено у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення.

22.03.2018 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, на підставі якої органом Пенсійного фонду України проведено перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року (а.с.43).

Відповідно до вказаної довідки грошове забезпечення для обчислення розміру пенсії позивача становить 7810,40 грн., з яких:

2700,00 грн. - посадовий оклад;

2200,00 грн. - оклад за військове звання (підполковник поліції);

2205,00 грн. - надбавка за стаж служби 45 %

405,00 грн. - надбавка за службу в режимних обмежень 15%

300,40 грн. - премія 4% (а.с.43).

Згідно з перерахунком органу Пенсійного фонду, що складений в квітні 2018 року, при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року застосовано основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення, тобто менший ніж при призначенні пенсії (а.с.42, 42зв).

Суд убачає, що позивач з метою, реалізації своїх прав на соціальний захист, гарантованими конституційними нормами, зокрема на пенсійне забезпечення в залежності від вислуги років, звернувся 26.12.2019 року із інформаційним запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про здійснення перерахунку та виплати його пенсії у встановленому раніше розмірі суми грошового забезпечення, а не 70% (а.с.16).

Листом-відповіддю від 03.01.2020 року позивача повідомлено про те, що перерахунок його пенсії було здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Також вказано, що оскільки на момент проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ вказаним (а саме на січень 2016 року) Законом визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органів Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсій виходячи із розміру, вищому ніж 70% грошового забезпечення (а.с.17).

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю та діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.01.2019 року, тобто в строк визначений частиною 2 статті 122 КАС України.

Таким чином посилання представника відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.

Отже, у даній справі дії відповідача щодо зниження відсотку відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії за вислугу років з 88 на 70 під час перерахунку пенсії починаючи з 01 січня 2016 року є предметом спору, який передано на розгляд адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

З огляду на викладене, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

У подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців, та деяких інших осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічний правовий висновок міститься у рішенні Верховного суду по зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) від 16 жовтня 2019 року.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зниження розміру перерахованої у квітні 2018 року пенсії ОСОБА_1 88 до 70 відсотків грошового забезпечення є законними та обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню.

Також задоволенню підлягає й позовна вимога в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 88 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, виплатити перераховане з урахуванням раніше виплачених сум однією загальною сумою у повному обсязі у плановий виплатний період без відстрочення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, пункти 1, 2 постанови КМУ №103 визнані протиправними та нечинними. Ці судові рішення набрали законної сили 05.03.2019 року.

За правилами частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак, з огляду на викладене суд зазначає, що посилання відповідача у відзиві на пункти вказаного вище нормативно-правового акту, які визнані протиправними та нечинними, є необґрунтованими.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Кіровоградській області нарахувати та виплатити згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262 компенсацію втрати частини доходів, суд виходить з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.

Отже, визначальною умовою для встановлення наявності у відповідача обов`язку виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі пенсії.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачу не проведено перерахунок пенсії (тобто не визначена сума заборгованості), суд дійшов висновку, що відсутність факту такої виплати позбавляє суд можливості встановити протиправність у діях відповідача щодо виплати компенсації, оскільки сам закон пов`язує набуття права на компенсацію з датою фактичної виплати/перерахунку пенсії, при цьому виплата такої пенсії повинна бути здійснена з порушенням встановлених законом строків.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до положень статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», компенсація втрати частини доходів виплачується разом з нарахованими сумами пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Тобто, відповідач при фактичній виплаті позивачу нарахованих сум пенсії на підставі судового рішення, у разі порушення строків її виплати, не позбавлений можливості нарахувати та виплатити позивачу таку компенсацію.

Суд також зазначає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Враховуючи те, що невиплата позивачу не нарахованих сум пенсії унеможливлює зобов`язання відповідача виплатити компенсацію, при цьому відповідач не позбавлений права здійснити виплату такої компенсації з одночасною виплатою нарахованої суми пенсії, суд дійшов висновку щодо передчасності вимог позивача щодо виплати йому такої компенсації, оскільки в адміністративному судочинстві захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

З огляду на це, суд відмовляє у позові у частині вказаних позовних вимог.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що позовні вимоги в задоволенні яких відмовлено, є фактично механізмом виконання судового рішення, що походить від основної позовної вимоги, яка задоволена в повному обсязі викладене, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зниження ОСОБА_1 розміру перерахованої у квітні 2018 року пенсії з 88 % до 70 % грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 88 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, виплатити перераховане з урахуванням раніше виплачених сум однією загальною сумою у повному обсязі у плановий виплатний період без відстрочення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук