Рішення № 87383409, 22.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Справа № 0440/5402/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи період з 18.06.1978р. по 19.02.1987р. на посаді тракториста у колгоспі ім.Свердлова Магдалинівського району Дніпропетровської області та з 01.04.1987р. по 14.02.2018р. трактористом-машиністом у Державному підприємстві “Павлоградське лісове господарство”;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.“в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, п.3 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до заяви від 14.02.2018р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що загальний стаж його роботи складає 37 років 1 місяць 13 днів, з них пільгового стажу роботи 36 років 11 місяців 13 днів. Таким чином, при досягненні віку 55 років та маючи спеціальний трудовий стаж (тракториста-машиніста) більше ніж 20 років, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте отримав відмову. Позивач вважає дії відповідача протиправними, а рішення таким, що підлягає скасуванню.

20.07.2018 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.09.2018р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив в задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на відсутність законних підстав для зарахування періоду роботи позивача трактористом-машиністом з 18.06.1978 по 16.02.1987 роки та з 01.04.1987 по 31.01.2018 роки у ДП «Павлоградське лісове господарство» до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності юридичної особи ДП "Павлоградське лісове господарство" - КВЕД 02:40: надання допоміжних послуг у лісовому господарстві. Відповідно до наказу Міністерства статистики України від 24.01.1994 року №21 загальний класифікатор "Галузі народного господарства України" (який діяв до 20.08.2009 року) в розділі "Галузі сфери матеріального виробництва", сільське господарство (код 20000) відокремлено від лісового господарства (код 30000), тому є різними галузями народного господарства. Згідно роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 14.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 23.02.2018 року №18/3.22/13 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах та повідомлено, що право на пенсію він набуде при досягненні 60 річного віку згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1057-ІV.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України (ч.1 ст.46 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.п.2, 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року №637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року №10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Частиною 4 ст.24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.56 Закону України від 54.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (із внесеними змінами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015р. №213-VIII) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо) (пункт 1).

Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення, встановлено пунктом 2.

Зі змісту довідки встановленої форми згідно додатку до цього роз`яснення слідує, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виходячи з положень зазначених норм, зазначеними обставинами для визначення пільгового стажу є встановлення фактів роботи позивача на посаді тракториста-машиніста та його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

У відповідності до п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, Радою Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки, зазначено пунктом 6 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження пільгового трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, які видаються на підставі первинних документів за час виконання роботи.

Довідками ДП «Павлоградське лісове господарство» №299 від 18.12.2017 та №28 від лютого 2018 року підтверджено, що позивач працював у період з 01.04.1987 по 31.01.2018 роки трактористом-машиністом сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва та зазначено, що вказаний період зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також, наявність трудового стажу на посаді тракториста-машиніста підтверджена відповідними записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 .

Основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка та всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки, передбачено пунктом 6 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників.

Таким чином, суд зазначає, що відомості, які містяться у трудовій книжці позивача, в повній мірі визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, в трудовій книжці міститься посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, тобто оформлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.260 Господарського кодексу України загальна класифікація галузей народного господарства є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, яка використовується суб`єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління господарською діяльністю.

Частиною 3 ст.260 Господарського кодексу України визначено, що вимоги до класифікації галузей народного господарства встановлюються законом.

Проте, суд зазанчає, що закон, який би регулював питання, пов`язані із класифікацією галузей народного господарства відсутній, тому зазначене питання регулюється загальними нормами господарського законодавства України.

Приймаючи до уваги, що стаж роботи позивача у відповідний період, підтверджений оформленими належним чином записами про займану посаду у його трудовій книжці, суд приходить до висновку, що позивач не може бути позбавлений за викладених причин права на призначення пенсії на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені ним належними та допустимими доказами - копією трудової книжки, довідками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається відповідач є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на призначення пенсії.

Отже, суд вважає, за можливе зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 18.06.1978р. по 19.02.1987р. на посаді тракториста у колгоспі ім.Свердлова Магдалинівського району Дніпропетровської області та з 01.04.1987р. по 14.02.2018р. трактористом-машиністом у Державному підприємстві “Павлоградське лісове господарство”.

Суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» 2 ст.13 Закон України «Про пенсійне забезпечення», п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви від 14.02.2018 року, оскільки згідно з вимогами ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, вказана вимога позивача без його звернення до відповідача після зарахування стажу є передчасною.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині: визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи періоди з 18.06.1978р. по 19.02.1987р. на посаді тракториста у колгоспі ім.Свердлова Магдалинівського району Дніпропетровської області та з 01.04.1987р. по 14.02.2018р. трактористом-машиністом у Державному підприємстві “Павлоградське лісове господарство”.

При зверненні до суду позивачем квитанцією №0.0.1081835310.1 від 12.07.2018 сплачено судовий збір у розмірі 704грн. 80коп.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме, судового збору у розмірі 469,87 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи періоди з 18.06.1978р. по 19.02.1987р. на посаді тракториста у колгоспі ім.Свердлова Магдалинівського району Дніпропетровської області та з 01.04.1987р. по 14.02.2018р. трактористом-машиністом у Державному підприємстві “Павлоградське лісове господарство”.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 469грн.87коп. (чотириста шістдесят дев`ять грн. 87коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова