Ухвала суду № 87383366, 05.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 лютого 2020 року Справа №160/1274/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не надання позивачеві направлення на огляд до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності;

- зобов`язати відповідача надати позивачеві направлення на МСЕК для встановлення повторно групи інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. складає 2102,00 грн.

Тобто, позивач за подання даного позову немайнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн., виходячи із розрахунку 2102,00 грн.*0,4.

Так, як вбачається зі змісту квитанції про сплату №35592 від 28.11.2019р., долученої позивачем на підтвердження сплати судового збору, позивачем було сплачено судовий збір за даною квитанцією лише у розмірі 768,40 грн., та вказана квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що квитанцією про сплату №35592 від 28.11.2019р. ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у справі №160/12107/19.

Згідно листа Державної судової адміністрації України №6-17517-18 від 14.09.2018р. "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", саме на суд покладено обов`язок при розгляді, зокрема, позовних заяв перевіряти надходження судового збору до спеціального фонду відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Тобто, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем до адміністративного позову не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. саме за подання позовної заяви у цій справі в порушення вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і згідно п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що вона не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача - Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з урахуванням того, що згідно відомостей з ЄРПОУ інформація про такий суб`єкт владних повноважень відсутня, в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, як вбачається зі змісту позову позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, посилається на те, що у 2019 році він звернувся до відповідача щодо отримання направлення до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності, проте, відповідних доказів, які б надавали суду змогу встановити вказаний факт, позивачем до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, як свідчить зміст позову, позивач оспорює дії Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо не надання позивачеві направлення на огляд до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності, які оформлені листом №01-07/1100 від 11.02.2019р., отже шестимісячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами встановлений по 12.08.2019р. (з урахуванням того, що 11.08.2019р. вихідний день).

Тобто, станом на 31.01.2020р. (дата подання позову) позивачем шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та не додано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача - Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з урахуванням того, що згідно відомостей з ЄРПОУ інформація про такий суб`єкт владних повноважень відсутня, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що у 2019 році він звернувся до відповідача щодо отримання направлення до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.5 ст.160, ч.1 ст.123, ч.3, ч.4, ч.6 ст.161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача - Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з урахуванням того, що згідно відомостей з ЄРПОУ інформація про такий суб`єкт владних повноважень відсутня, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що у 2019 році він звернувся до відповідача щодо отримання направлення до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва