Рішення № 87383330, 03.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3113/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Михаліка М.В.,

розглянувши у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (надалі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 25000,00 грн (надалі – позов, а.с.3-6).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00 грн, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 29 червня 2016 року №131709-13. Як зазначив позивач, ним вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 17 листопада 2015 року №17990-23 (податковий борг мав місце і у 2015 році та він не переривався), однак вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. З наведених підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 25000,00 грн.

Ухвалою суду 30 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 листопада 2019 року ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позов до ГУ ДПС у Волинській області (відповідач за зустрічним позовом) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131709-13 (надалі – зустрічний позов, а.с.29-33). В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначила, що до звернення ГУ ДПС у Волинській області до суду із позовом про стягнення податкового боргу їй не було відомо про наявність спірного податкового повідомлення-рішення, копію якого вона отримала лише 07 листопада 2019 року. Також вказала, що була власником транспортного засобу марки TOYOTA, модель HIGHLANDER, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см, який вона придбала на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2013 року №434. Відповідно до цього договору загальна вартість зазначеного транспортного засобу становила 455740,00 грн. Підставою для прийняття ГУ ДПС у Волинській області спірного податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131709-13 повинна бути отримана від Мінекономрозвитку інформація про визначення середньоринкової вартості належного їй автомобіля. На думку ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Волинській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення не було перевірено середньоринкову вартість її транспортного засобу відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66. Відповідно до проведеного на сайті Мінекономрозвитку розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком така вартість становить 464371,20 грн, що менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року (тобто, менше 1033500,00 грн), тому автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році. З наведених підстав ОСОБА_1 вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому просила його скасувати.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; судовий розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на зустрічний позов від 10 грудня 2019 року відповідач (ГУ ДПС у Волинській області) не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та просив відмовити в їх задоволенні (а.с.46-47). ГУ ДПС у Волинській області зазначило, що обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Засобами електронно-комунікаційного зв`язку через інформаційну систему “Податковий блок” отримано з ДФС України перелік фізичних осіб платників транспортного податку на 2016 рік. До вказаного переліку платників транспортного податку на 2016 рік включено ОСОБА_1 , яка згідно з інформацією ДФС України, отриманою з Мінекономрозвитку, є власником автомобіля TOYOTA HIGHLANDER з об`ємом двигуна 3456 куб.см, 2013 року випуску. Відтак, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131709-13 стала отримана інформація про вартість автомобіля ОСОБА_1 , яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

У відповіді на відзив на зустрічний позов (а.с.58-62) ОСОБА_1 підтримала вимоги зустрічного позову та звернула увагу, що згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Спірне податкове повідомлення-рішення направлено податковим органом 03 серпня 2016 року, тобто із порушенням встановленого податковим законодавством строку. Також зазначила, що відповідач за зустрічним позовом не вказав середньоринкову вартість автомобіля, а лише наводить загальні положення Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66.

У запереченні на відповідь на відзив за зустрічним позовом ГУ ДПС у Волинській області підтримало доводи відзиву (а.с.63).

Ухвалами суду від 14 січня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відмовлено у клопотанні ГУ ДПС у Волинській області про залишення зустрічного позову без розгляду; закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник ГУ ДПС у Волинській області позов підтримав, просив його вимоги задовольнити, відмовивши у задоволенні зустрічного позову. У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не прибули; у письмовому клопотанні представник ОСОБА_2 - адвокат Коновалов Г.В. просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та зустрічний позов задовольнити (а.с.108).

Заслухавши усні пояснення Михаліка М.В. - представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом, перевіривши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, яким надано оцінку з точки зору їх достовірності, допустимості, належності та достатності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 належав на праві власності автомобіль марки TOYOTA модель HIGHLANDER, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 . Зазначений автомобіль ОСОБА_1 придбала на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2013 року №434, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоконцепт» (а.с.34).

29 червня 2016 року Луцькою об`єднаною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №131709-13 форми «Ф», яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік у сумі 25000,00 грн. Як слідує з пояснень ГУ ДПС у Волинській області у заявах по суті справи, підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стала інформація, отримана від ДФС України засобами електронно-комунікаційного зв`язку через інформаційну систему “Податковий блок”, у якій доведено перелік фізичних осіб – платників транспортного податку за 2016 рік (а.с.64). До вказаного переліку була включена ОСОБА_1 як власник транспортного засобу.

17 листопада 2015 року Луцькою об`єднаною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області було сформовано та надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу №17990-23, з якої вбачається, що станом на 16 листопада 2015 року загальна сума податкового боргу з транспортного податку становить 25000,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що і податкова вимога від 17 листопада 2015 року №17990-23, і податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131709-13 були направлені ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проте не вручені адресату у зв`язку з поверненням поштового відправлення відділом зв`язку з відміткою про причини невручення “за закінченням терміну зберігання” та відбитком календарного штемпеля 05 вересня 2016 року (а.с.9-10).

Відповідно до довідки про заборгованість за платежами до бюджету станом на 18 вересня 2019 року за ОСОБА_1 облікована заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 50000,00 грн; у розрахунку сум податкового боргу визначено, що борг у сумі 25000,00 грн є безнадійною заборгованістю та не підлягає стягненню, а борг, що підлягає стягненню (транспортний податок) - 25000,00 грн (а.с.6-7).

Несплата податкового боргу у сумі 25000,00 грн стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 .

Разом з тим, не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням від 29 червня 2016 року №131709-13, ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (стаття 1 Кодексу).

Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Як встановлено підпунктом 267.1.1 пункту 267 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, що набрав чинності з 01 січня 2016 року, до статті 267 ПК України, були внесені зміни, зокрема, змінено об`єкт оподаткування транспортним податком.

Пунктом 4 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Таким чином, законодавець на 2016 рік не передбачив залежності нарахування транспортного податку від факту прийняття відповідною радою рішення про встановлення місцевих податків.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України (тут і надалі в редакції, станом на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

З урахуванням викладеного, оскільки Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн (стаття 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік”). Відтак, транспортний засіб може бути об`єктом оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, якщо його середньоринкова вартість становить понад 1033500,00 грн (750 х 1378,00 грн) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі – Методика).

Відповідно до положень пункту 2 Методики (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно з пунктом 5 Методики ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Як визначено пунктами 13-14 Методики, Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатками 1 та 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Згідно з підпунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Порядок обчислення та сплати податку врегульовано пунктами 267.6, 267.7 статті 267 ПК України. Так підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України встановлено, що обчислення суми транспортного податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до підпункту 267.7.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Розрахунок вартості здійснюється з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, типу коробки переключення передач. Межі повноважень органу доходів і зборів полягають виключно в обчисленні суми транспортного податку для фізичних осіб з об`єкта/об`єктів оподаткування шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обов`язок зі сплати транспортного податку у 2016 році виникає у фізичних осіб лише у разі, якщо належні їм легкові автомобілі є об`єктами оподаткування (їх середньоринкова вартість становить понад 1033500,00 грн).

Перевіряючи доводи сторін стосовно правомірності обчислення контролюючим органом ОСОБА_1 транспортного податку за 2016 рік за автомобіль марки TOYOTA, модель HIGHLANDER, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см та відповідно наявності в останньої як власника транспортного засобу обов`язку зі сплати транспортного податку, суд встановив, що 22 лютого 2016 року Мінекономрозвитку скерувало на адресу ДФС України лист №3252-08/4797-03, у якому довело інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП “Держзовнішінформ”; інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел; перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити (додатки 1, 2, 3 до листа; а.с.76-81). Листом від 06 липня 2016 року №3252-08/20315-03 Мінекономрозвитку уточнювало інформацію (а.с.82-94).

Як видно з додатка 1 до листа Мінекономрозвитку від 22 лютого 2016 року №3252-08/4797-03, середньоринкова вартість автомобіля марки TOYOTA, модель HIGHLANDER з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, до одного року експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року (а.с.86).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року №829 “Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади” Міністерство економічного розвитку і торгівлі перейменовано на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки).

Матеріали справи містять лист Мінекономіки від 27 грудня 2019 року №3805-05/56637-07 у відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Коновалова Г.В., у якому повідомлено, що розрахована за допомогою калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, з об`ємом двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів у 2016 році становила 730579,16 грн (з ПДВ) (а.с.70-71). Тут же зазначено, що через відсутність даних про фактичний пробіг автомобіля у 2016 році надати конкретну інформацію щодо його середньоринкової вартості немає можливості.

Пунктом 12 Методики (у редакції 2016 року) визначено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Суд зауважує, що жодна із сторін не володіє точною інформацією станом на 01 січня 2016 року щодо пробігу автомобіля, належного ОСОБА_1 . Разом з тим, не може залишитися поза увагою і та обставина, що належний ОСОБА_1 автомобіль 2013 року випуску станом на 01 січня 2016 року мав строк експлуатації понад один рік, а як уже зазначалося вище, у листах Мінекономрозвитку від 22 лютого 2016 року №3252-08/4797-03, від 06 липня 2016 року №3252-08/20315-03, в листі Мінекономіки від 27 грудня 2019 року №3805-05/56637-07 зазначалося, що об`єктом оподаткування у 2016 році є автомобіль TOYOTA HIGHLANDER з об`ємом двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач до 1 року експлуатації.

Отже, з наведеного слідує, що належний ОСОБА_1 легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER з об`ємом двигуна 3,5 літра, 2013 року випуску не міг бути об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році (мав більше одного року експлуатації), а остання відповідно не є платником такого податку.

У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та “Вуліч проти Швеції” суд визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.

Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем за зустрічним позовом як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів того, що автомобіль ОСОБА_1 станом на 01 січня 2016 року мав середньоринкову вартість більшу ніж 1033500,00 грн, тобто, що він був об`єктом оподаткування транспортним податком, то суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131709-13 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню. Оскільки суд задовольняє зустрічний позов повністю, тому відмовляє у задоволенні позову ГУ ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області як правонаступника Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 20 листопада 2019 року №ПН 4340 (а.с.28), зарахування якого до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 21 листопада 2019 року (а.с.107).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29 червня 2016 року №131709-13.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484).

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя Ж.В. Каленюк

Рішення у повному обсязі складено 05 лютого 2020 року