Рішення № 87381749, 27.01.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/17632/19

Провадження № 2-о/643/65/20

27.01.2020 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Задорожної А.М.,

за участі секретаря судових засідань - Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківська міська рада, про встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2006 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заяву обґрунтувала тим, що є спадкоємицею четвертої черги після покійіного ОСОБА_2 , про наявність інших спадкоємців їй не відомо, однак, після звернення до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про спадщину отримала від останнього відмову, із зазначенням, що для отримання спадщини заявниці необхідно надати рішення суду про встановлення факту її проживання зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років. При цьому, на підтвердження факту родинних відносин з спадкодавцем вказала, що спадкодавець уклав шлюб з її бабусею 17.03.1973, а після 2006 року спадкодавець разом з бабусею заявниці переїхали жити до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де жила заявник разом зі своїми батьками. Таким чином, заявник проживала однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років. На підставі викладеного просила заяву задовольнити.

Заінтересована особа, Харківська міська рада, в особі представника за довіреністю подала відзив на заяву, в якому представник просив в задоволені заяви відмовити, посилаючись на відсутність доказів проживання заявника однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років.

Представник заявника за довіреністю подав до суду відповідь на відзив заінтересованої особи, в якому проти доводів, викладених у відзиві заперечував, вказавши, що обставини, на які посилається заінтересована особа не входять в предмет доказування та зазначив, що до відзиву не додано жодних доказів на обґрунтування викладених у відзиві доводів.

В судовому засіданні заявник та її представник, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Харківської міської ради, в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухавши показання свідків, пояснення сторін, установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 25).

Заявник отримала від Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни повідомлення «щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину» (а. с. 11), з якого вбачається, що для видачі заявнику Свідоцтва про право на спадщину за законом на належне їй майно, як спадкоємцю четвертої черги необхідне, зокрема, чинне рішення суду, яким встановлено факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1217, 1258 спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю з 2006 року необхідне заявникові для оформлення спадщини за законом, так як заявник є спадкоємцем четвертої черги за покійним ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

В судовому засідання допитані як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт спільного проживання заявника з покійним ОСОБА_2 з 2006 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому свідки вказали, що заявник зі спадкодавцем вважали один одного родичами, мали спільні витрати, опікувалися один про одного.

Факт проживання однією сім`єю заявника та покійного ОСОБА_2 також підтверджується фотокартками, долученими до матеріалів спарви, на яких зображені заявник та спадкодавець, які за характером свідчать про наявність родинних стосунків, документами, доданими до заяви, зокрема, копією договору дарування квартири (а. с. 14), за яким ОСОБА_2 подарував заявнику квартиру, що свідчить про близькі стосунки сторін договору.

Вказані вище докази суд вважає достатніми для встановлення факту проживання однією сім`єю заявника та покійного ОСОБА_2 однією сім`єю з 2006 року.

Частинами 1, 2, 4 ст. 77 ЦПК України встанволено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповдіно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявником доведено факт проживання однією сімєю зі спадкодавцем з 2006 року, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 294, 319, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1258, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2006 року і по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

Повний текст рішення складено 03.02.2020.

Суддя: А.М. Задорожна