Ухвала суду № 87381004, 04.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7834/18

Провадження № 2/638/1184/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Штих Т.В.

за участю секретаря - Бадран В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», третя особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду міста Харкова із позовом до ПАТ «ОТП Банк», третя особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26 травня 2006 року ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір за № CNL700/391/2006, згідно з яким Позивачу було надано кредит у розмірі 33400,00 (тридцять три тисячі чотириста Доларів США), з фіксованою відсотковою ставкою 14% річних строком до 25.05.2016 року.

В якості забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором № CNL700/391/2006 від 26 травня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір іпотеки за № РCNL700/391/2006 від 26 травня 2006 року. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки ОСОБА_1 надала АКБ «Райффайзенбанк Україна» в іпотеку нерухоме майно – трикімнатну квартиру, загальною площею 96,1 кв. м, житловою площею 39,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В якості забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором № CNL700/391/2006 від 26 травня 2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір поруки № SCNL700/391/2006 від 26 травня 2006 року.

За приписами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредити на придбання житла, забезпечених іпотекою, є споживчі.

Укладений сторонами кредитний договір є споживчий кредит, а тому для нього встановлено особливий порядок укладання.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Клопотання про призначення вказаної експертизи представник позивача в судовому засіданні обґрунтовує тим, що виникають ряд обставин, які необхідно з`ясувати, а з`ясування вказаних обставин можуть здійснити тільки фахівці.

Представник відповідача заперечувала проти вказаного клопотання.

Представник третьої особи надав до суду письмове звернення де вказав, що заперечує проти вказаного клопотання, та просив розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, оскільки вирішення питання про економічні складові підписаного договору є необхідним для повного і об`єктивного розгляду цивільної справи, та потребує спеціальних знань в області почеркознавства.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов : 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Оскільки для проведення екпертизи потрібний значний проміжуток часу, на час проведення кспертизи провадження по справі слід зупинити.

Крім того представник позивача заячвила клопотаннч про забезпечення позовних с вимог шляхом заборони відчудження квартири АДРЕСА_2 до набрання законної сили судовим рішенням по вказаній справі.

Представник відповідача заперечувала проти вказаного клопотання та зазначила, що вказана квартира- є іпотечною.

Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Суд також зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так, у судовому засіданні встановлено, що спірна квартира, яка є іпотечною за вказаними оскаржуваними договорами знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що свідчить про неможливість вирішення клопотання за різними адресами.

Крім того квартира за адресою АДРЕСА_1 - є іпотечною, та перебуває в іпотеці відповідача у справі. Вирішення позитивно клопотання про забезпечення позовних вимог шляхом заборони відчуження спірної квартири суттєво вплине на права іпотекодержателя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 103,152, 252 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 про призначення судово- економічної експертизи - задовольнити.

Призначити у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а.

На вирішення експертів якої поставити наступне питання:

1.Чи відповідає обрахована та вказана банком у Додатку №1 (Графік повернення кредиту та сплаті відсотків) до Кредитного договору за № CNL 700/391/2006 від 26 травня 2006 року сума відсотків, сума кредиту та загальна вартість кредиту базовим умовам Кредитного договору?

2.Якою є реальна процентна ставка Кредитного договору за № CNL 700/391/2006 від 26 травня 2006 року відповідно базових умов договору, встановлених на момент укладання.

3.Чи відповідає встановлений щомісячний платіж у додатку № 1 до кредитного договору базовим умовам договору, встановлених на момент укладання кредитного договору за № CNL 700/391/2006 від 26 травня 2006 року, якщо ні, який дійсний розмір щомісячного платежу згідно базовим умовам вказаного кредитного договору.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи 638/7834/18.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати, пов`язані з проведенням дослідження покласти на ОСОБА_4 .

Роз`яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

На час проведення екпертизи провадження по справі зупинити.

В задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_3 – відмовити.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Штих.