Ухвала суду № 87379452, 05.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.02.2020

ЄУН 937/949/20

1-кс/937/725/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В. у кримінальному провадженні № 12019080140003564 від 10.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

14.12.2009 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки;

28.11.2011 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки . На підставі ст. 71 КК України, приєднати покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12.2019 та остаточно призначити покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 31.05.2013 року;

18.01.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнити з випробувальним строком 2 роки. 21.09.2017 переглянуто вирок Мелітопольського міського суду, звільнення від відбуття покарання відносно ОСОБА_1 - скасовано. Направлено для відбуття покарання в місця позбавлення волі. Звільнений 06.11.2019 умовно-достроково, не відбутий строк 10 місяців 23 дня,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України,

за участю:

слідчого - Паршина Д.В.,

прокурора - Нагорного В.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В. у кримінальному провадженні № 12019080140003564 від 10.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.11. 2019 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території північного парку ст. Мелітополь, що розташований за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагонів №№ 55113716, 67376251, 56260466, які знаходились на коліях №15, №17 які розташовані на території вищевказаної ст. Мелітополь, шляхом демонтажу, умисно викрав кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 11 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 7022 гривні 18 копійок та кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 11 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 786 гривень 39 копійок, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 7808 гривень 57 копійок.

Крім того, 21.11.2019 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території південного парку ст. Мелітополь, що розташований за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагонів №№ 97247548, 65482978, які знаходились на колії №37, яка розташована на території вищевказаної ст. Мелітополь, шляхом демонтажу, умисно викрав: кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 8 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 5107 гривні 04 копійок та кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 8 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 571 гривня 92 копійки, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 5678 гривень 96 копійка.

Крім того, 02.12.2019 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території південного парку ст. Мелітополь, що розташований за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагонів №№ 97152011, 63930929, 67861724 які знаходились на коліях №33, №36 які розташовані на території вищевказаної ст. Мелітополь, шляхом демонтажу, умисно викрав: кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 6 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 3830 гривень 28 копійок та кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 6 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 428 гривень 94 копійки, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 4259 гривень 22 копійка.

Крім того, 03.01. 2020 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території «вагонного депо ст. Мелітополь», що розташоване за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна 1, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагону № 63269641, який знаходився на колії № 8, яка розташована на території вищевказаного вагонного депо, шляхом демонтажу, умисно викрав кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 2 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 142 гривні 98 копійок та кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 2 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 1276 гривень 76 копійок, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 1419 гривень 74 копійки.

Крім того, 09.01.2020 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території «вагонного депо ст. Мелітополь», що розташоване за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна 1, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагонів №№ 68719566, 60679628 які знаходились на колії № 8, яка розташована на території вищевказаного вагонного депо, шляхом демонтажу, умисно викрав кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 9 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 643 гривень 41 копійка та кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 9 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 5745 гривень 42 копійки, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 6388 гривень 83 копійки.

Крім того, 10.01.2020 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території північного парку ст. Мелітополь, що розташований за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагонів №№ 66182874, 60040854, які знаходились на колії №18, яка розташована на території вищевказаної ст. Мелітополь, шляхом демонтажу, умисно викрав: кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 4 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 2553 гривні 52 копійки та кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 4 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 285 гривень 96 копійок, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 2839 гривень 48 копійок.

Крім того, 15.01.2020 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території північного парку ст. Мелітополь, що розташований за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагону № 23920200, який знаходився на колії №17, яка розташована на території вищевказаної ст. Мелітополь, шляхом демонтажу, умисно викрав: кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 2 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 1276 гривень 76 копійок та кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 2 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 142 гривні 98 копійок, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 1419 гривень 74 копійки.

Крім того, 16.01.2020 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин, знаходячись на території північного парку ст. Мелітополь, що розташований за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Лінійна, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з вагонів №№ 24462574, 23902448 які знаходились на колії №17, яка розташована на території вищевказаної ст. Мелітополь, шляхом демонтажу, умисно викрав: кришки кріпильні буксового вузла колісної пари, у кількості 2 штук, вартістю за одну 638 гривень 38 копійок, загальною вартістю 1276 гривень 76 копійок та кришки оглядові буксового вузла колісної пари, у кількості 2 штук, вартістю за одну 71 гривень 49 копійок, загальною вартістю 142 гривні 98 копійок, чим спричинив структурному підрозділу «Вагонне депо Мелітополь» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерному товариству «Українська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 1419 гривень 74 копійки.

Крім того, 16.01.2020 року, приблизно о 05 годин, знаходячись по вулиці Північно-Лінійній в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан на територію домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжуючи свої злочинні дії охоплювані єдиним злочинним умислом, через незачинені двері проник до господарської споруди, яке є сховищем, звідки діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, вартістю 600 гривень, який належить ОСОБА_2 , чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до сховища, тобто кримінальних правопорушеннях (злочинах), передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України.

31 січня 2020 року о «20» годин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України.

31 січня 2020 року кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201908014003564, 1201908014003565, 12019080140003566, 12020080140000271, 12020080140000272, 12020080140000273, 12020080140000275, 12020080140000276, 12020080140000303 було об`єднано в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер № 1201908014003464.

Слідчий зазначає, що вина підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованим йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2019 №2326; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2019 №2328;заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2019 №2324; протоколом огляду предмета від 11.12.2019 року; постановою про визнання речового доказу від 11.12.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду предмета від 11.12.2019 року; постановою про визнання речового доказу від 11.12.2019; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 03.01.2020 №12; протокол допиту представника потерпілого Должкова В.М.; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.01.2020 №38; протокол допиту представника потерпілого Должкова В.М.; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.01.2020 №32; протокол допиту представника потерпілого Должкова В.М.;заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.01.2020 №85; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 16.01.2020 №112; протоколом огляду предмета від 24.01.2020 року; постановою про визнання речового доказу від 24.01.2020; протоколом огляду предмета від 24.01.2020 року; постановою про визнання речового доказу від 24.01.2020; протоколом огляду предмета від 23.01.2020 року; постановою про визнання речового доказу від 24.01.2020; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.01.2020; протоколом огляду місця події від 17.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2020; повідомлення про підозру ОСОБА_1 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 ; протокол проведення слідчого експерименту.

Слідчий вважає, що з метою досягнення дієвості цього провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена, був звільнений умовно-достроково та на шлях виправлення не став, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передчасним ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а отже відносно нього існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги викладене, на підставі ст.176, ч. 2 ст.177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою строком на 60 діб, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали зазначене клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний у судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного, зазначив що сам прийшов до відділення поліції та повідомив про вчинені злочини, однак проти задоволення клопотання слідчого про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, оскільки домовився працевлаштуватись, та бажає відшкодувати шкоду.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 10.12.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140003564 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України.

31 січня 2020 року о «20» годині ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України.

31 січня 2020 року кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201908014003564, 1201908014003565, 12019080140003566, 12020080140000271, 12020080140000272, 12020080140000273, 12020080140000275, 12020080140000276, 12020080140000303 було об`єднано в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер № 1201908014003464.

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.

Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена, був звільнений умовно-достроково та на шлях виправлення не став, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років.

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Як слідує з наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до сховища.

Враховуючи особу підозрюваного, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинені злочини може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, продовжити вчинювати інші кримінальні правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Згідно з п. 60 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі "Смирнов проти Росії" (заяви № 46133/99 і 48183/99) одна тільки тяжкість ризику ухилення обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням ряду інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначній мірі, яка не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті може враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він відчуває судове переслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням вищевикладеного, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В. у кримінальному провадженні № 12019080140003564 від 10.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 лютого 2020 року з 14 години 00 хвилин до 04 квітня 2020 року до 14 години 00 хвилин включно.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 04 квітня 2020 року 14 години 00 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т.В.Юрлагіна