Постанова № 8737868, 24.11.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4459/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представників позивача Гнатюк Д.О., Якимчук В.І.,

представників відповідача Давидчук Т.І., Якимової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська каолінова компанія" <Текст >

до Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції <Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000272301/0 від 26.02.2009 р. про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 989860,00 грн., у порушення п. 1.4. ст.1, п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.2, 7.7.11 п.7.7, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та прийняте за результатами розгляду первинної скарги Товариства повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ № 0000272301/1 від 25.03.2009 р. Підставою для винесення вище зазначених податкових повідомленнь-рішеннь є акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 р., яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р. № 248/23-01/22058282 від 16.02.2009р. З даними порушеннями не погоджується, оскільки, податковий кредит був визначений відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Пояснили, що на підставі направлення Бердичівської ОДПІ від 27.01.2009 р. №105 проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ "Українська каолінова компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 989860,00 грн., якою встановлено, що на порушення п. 1.4. ст.1, п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.2, 7.7.11 п.7.7, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2008р. на 989860 грн. в зв"язку з тим, що до складу податкового кредиту в листопаді 2008 р. віднесено ПДВ в сумі 989860 грн. за податковими накладними, отриманими від ЗАТ "Українська каолінова компанія" у зв"язку з придбанням транспортних засобів, які оформленні неналежним чинном. Крім того, державна реєстрації транспортних засобів проведена не була. На підставі вказаного порушення, були винесені податкові повідомлення-рішення про завищення сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Вважають податкові повідомлення-рішення правомірними та таким, що не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Бердичівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р., за результатами якої складено акт від 16.02.2009 р. № 248/23-01/22058282 (далі – акт перевірки).

На підставі акту перевірки Бердичівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2009 р. № 0000272301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 989860 грн. за листопад 2008 р.. В подальшому за результатами розгляду первинної скарги позивача вказане повідомлення-рішення залишено без змін та Бердичівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272301/1 від 25.03.2009 р., що за змістом аналогічне повідомленню-рішенню № 0000272301/0 від 26.02.2009 р..

Своє рішення ОДПІ мотивувала тим, що позивачем у листопаді 2008 р. неправомірно включно до складу податкового кредиту з ПДВ суму 989860 грн. по податкових накладних, що були виписані ЗАТ «АКВ «Українське каолінове товариство» з порушенням вимог діючих законодавчих актів, а також тим, що поставка транспортних засобів не відбулась в перевіряємому періоді, оскільки підприємство не здійснило державну реєстрацію права власності на них в органах ДАІ.

Однак, з рішенням податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі – Закон ), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами (податковими накладними чи митними деклараціями), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними документами.

Згідно пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку на додану вартість зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Судом встановлено, що згідно умов договорів купівлі-продажу з ЗАТ «АКВ «Українське каолінове товариство» позивачем було здійснено оплату за транспортні засоби шляхом безготівкового перерахування коштів за платіжними дорученнями № 99-103 від 13.11.2008 р., що не заперечується відповідачем та зазначено в акті перевірки. Від продавця транспортних засобів - ЗАТ «АКВ «Українське каолінове товариство» позивачем отримано податкові накладні на всю суму здійсненої операції, які, як вважає відповідач, оформлені неналежним чином, а саме: невірно вказано свідоцтво платника ПДВ та місце розташування юридичної особи.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України N 165 від 30.05.97 р., - податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.

Таким чином, виходячи з вищезазначених норм Закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв»язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат.

Позивачем в ході проведення перевірки було надано податкові накладні, які містили всі вищевказані реквізити, та проведено заміну вказаних в акті перевірки податкових накладних, про що зазначено в запереченнях від 18.02.2009 р. та надано відповідні пояснення щодо вказаних податкових накладних, наявність яких підтверджує його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Разом з тим, право ЗАТ «АКВ «Українське каолінове товариство» (контрагента позивача) видати ЗАТ «Українська каолінова компанія» податкові накладні відповідачем в акті перевірки під сумнів не ставиться, видані податкові накладні недійсними визнані не були, штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку формування податкового кредиту до позивача ОДПІ не застосовувала.

Відповідно до пп.. 7.4.1. п. 7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до акту перевірки придбані транспортні засоби позивачем оприбутковані по бухгалтерському обліку на рахунку 10 «Основні засоби». В ході проведення перевірки проведено інвентаризацію придбаних у ЗАТ «АКВ «Українське каолінове товариство» транспортних засобів. Розбіжностей з даними інвентаризації та даними бухгалтерського обліку не встановлено.

Крім того, введення в експлуатацію зазначених транспортних засобів в листопаді 2008 р. підтверджено також наданими позивачем накладними на відпуск матеріалів.

Щодо висновку відповідача про те, що фактично поставка транспортних засобів не відбулась, оскільки позивач не здійснив їх державну реєстрацію, суд вважає його безпідставним, оскільки Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 р., не регулюють ведення податкового та бухгалтерського обліку, на підставі даних якого складаються декларації в ПДВ.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпунктом 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи те, що відповідно до вищевикладених положень Закону позивачем право на податковий кредити підтверджено податковими накладними, з урахуванням того, що фактичне придбання транспортних засобів підтверджується договорами купівлі-продажу, платіжними дорученнями, випискою з банківського рахунку позивача про сплату грошових коштів, в тому числі ПДВ, за придбані транспортні засоби, накладними про передачу їх в експлуатацію, суд приходить до висновку, що позивач сформував податковий кредит відповідно до приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки зазначені транспортні засоби придбавалися позивачем для подальшого їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на 989860 грн. є протиправними, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомленя-рішення № 0000272301/0 від 26.02.2009 р. та № 0000272301/1 від 25.03.2009 р. підлягають скасуванню.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168-97-ВР (в редакції чинній на момент винекнення спору), ст.ст.86,94.158-162 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовільнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 26.02.2009 р. та № 0000272301/1 від 25.03.2009 р., винесені Бердичівською об"єднаною державною податковою інспекцією.

Відшкодувати на користь Закритого акціонерного товариства "Українська каолінова компанія" 3 грн. 50 коп. судового збору.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 30 листопада 2009 р.

присуджено до стягнення 00 грн.

матеріальну шкоду 00 грн.

моральну шкоду 00 грн.