Ухвала суду № 87377802, 05.02.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/8260/19

1-кп/264/277/2020

У Х В А Л А

05.02.2020 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук Г.В., прокурора Кассая А.Ю., захисника Сніга В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Маріуполі клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарськ, Донецької області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працює, судимий: 1) 09.10.2001 року Шахтарським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 186, ст. 75, ст. 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням на 2 роки; 2) 29.05.2002 року Шахтарським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 180, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 27.02.2009 року Шахтарським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 289, ст. 395, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 72 КК України до 7 років позбавлення волі; 4) 29.12.2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ст. 395, ст. 70 ч. 1, ст. 71 ч. 1 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 23.05.2013 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м. Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження.

В ході підготовчого засідання прокурором заявлено клопотання про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тривалий час офіційно ніде не працює, тобто не має законного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв`язків та утриманців за місцем свого мешкання у м. Маріуполі, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, тому може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та потерпілого, скоювати інші злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його сестри, зазначив, що не має наміру переховуватись від суду.

Захисник Сніга В.І. заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за місцем проживання сестри обвинуваченого, зазначив, що прокурором не наведено ризиків для обрання найсуворішого запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думки сторін, приходить до наступних висновків.

Згідно із вимогами ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдане за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Практика Європейського суду з захисту прав людини вказує на те, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів та у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні злочину, предметом якого є майно потерпілого, тобто знову обвинувачується у вчиненні майнового злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, офіційно ніде не працює, не має постійного місця проживання в м. Маріуполі, постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, в теперішній час докази по справі не перевірені, потерпілий та свідки не допитані, тому суд вважає, що під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є виправданою мірою обмеження прав обвинуваченого, оскільки дане обмеження є необхідним для уникнення можливості обвинуваченого продовжувати протиправну діяльність та забезпечення його належної процесуальної поведінки. Зміна запобіжного заходу на домашній арешт вищеперелічених ризиків не усуває.

З огляду на це суд задовольняє клопотання прокурора і відмовляє в задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 185, 314 КПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 04 квітня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Сніги В.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва