Вирок № 87377436, 21.01.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/120/20

Провадження № 1-кп/234/649/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Ридош Г.Ю.

за участю:

прокурора Грубник С.С.

представника потерпілого Мороза О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Краматорськ Донецької області матеріали кримінального провадження №12018050390001131 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, з угодою про примирення укладеною 28.12.2019 між представником потерпілого Морозом О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області в порядку ст.ст.283 ч.2, 291, 474 ч.1 КПК України надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, внесене до ЄРДР за №12018050390001131 від 19.04.2018 року. 28.12.2019 до початку підготовчого судового засідання між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Морозом О.В. укладена угода про примирення.

За таких обставин суд розглянув справу відповідно до положень ст. ст. 473, 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке виявилося в наступному:

Наказом №128/15КС к від 01.04.2015 підписаного заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Караван-Сарай» (ЄДРПОУ №39535218) прийнято на посаду агенту торгового ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 01.04.2015 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав посадову інструкцію торгівельного агента, де відповідно до п. 8.3 вказано, що за спричинення матеріального збитку підприємству в наслідок знищення, пошкодження, викрадення матеріальних цінностей, ввірених торгівельному агенту для виконання їм своїх трудових обов`язків, несе повну матеріальну відповідальність відповідно до діючого трудового, кримінального та цивільного законодавства України.

01.04.2015 року між ТОВ Караван-Сарай» в особі заступника директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого останній, знаходячись на посаді торгівельного агенту, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажом (відпуском), перевозкою або використанням в процесі виробництва переданих йому цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за не забезпечення схоронності ввірених йому підприємством товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, у зв`язку із викладеним зобов`язується: а) бережно ставитись до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальним цінностям підприємства, установи, організації та приймати міри до запобігання шкоди; б) своєчасно доповідати адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, які погрожують забезпеченню збереженню ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші обліки про рух та залишках ввірених йому матеріальних цінностей; г) приймати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей;

п.3 - у разі незабезпечення з вини Працівника збереженості ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру нанесеного збитку підприємству, установі, організації та його відшкодування здійснюються відповідно до чинного законодавства.

ОСОБА_3 був ознайомлений із договором про повну матеріальну відповідальність, де згідно вказаних пунктів: у випадку незабезпечення за провиною робітника схоронності ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків, спричинено підприємству, їх відшкодування проводиться відповідно з діючим законодавством, а отже був матеріально-відповідальною особою.

16.05.2016 р. між ТОВ «Караван-Сарай» в особі ОСОБА_2 та фізичний особою підприємцем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу №1957/16.

В ході виконання посадових обов`язків, у ОСОБА_1 05.01.2018 року в денний час доби, виник злочинний намір на привласнення грошових коштів ТОВ «Караван-Сарай». Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за товарною накладною РН ДО №2878020 від 27.12.2017 року отримав від ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 22 123 грн. 68 коп., та у порушення п.7 посадової інструкції торгівельного агенту, не здав до каси підприємства або касу банку, з яким підприємством укладено договір, залишивши собі, таким чином присвоїв чуже майно, яке йому було ввірене та знаходилось в його віданні.

Продовжуючи свій злочинний намір, 12.01.2018 року в денний час доби, ОСОБА_1 за товарною накладною РН ДО №2911085 від 06.01.2018 року отримав від ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 15023 грн. 76 коп., та у порушення п.7 посадової інструкції торгівельного агенту, здав до каси підприємства частину коштів в сумі 7725 грн. 27 коп., залишивши собі грошові кошти в сумі 7298 грн. 49 коп., таким чином присвоїв чуже майно, яке йому було ввірене та знаходилось в його віданні.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, привласнив чуже майно у вигляді грошових коштів, які належать ТОВ «Караван-Сарай» на загальну суму 29422 грн. 17 коп., розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями привласнив чуже майно, яке було йому ввірене, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України.

28.12.2019 року, згідно ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, між потерпілим ТОВ «Караван-Сарай» в особі Мороза О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , була укладена угода про примирення.

Згідно зазначеної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ТОВ «Караван-Сарай» дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.191 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. з позбавленням права обіймати посади з укладенням договорів про повну матеріальну відповідальність та ввіренням матеріальних цінностей на строк один рік. Також обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні, відшкодувати матеріальний збиток впродовж дванадцяти місяців з дня підписання угоди.

Прокурор Грубник С.С. у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим, суд встановив наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 191 КК України. Вказаний злочин згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 468 КПК України між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

Згідно ч.5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може бути ініційовано у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладеною у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Також в судовому засіданні встановлено і суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, те, що він має можливість виконати умови угоди в повному обсязі, а також розуміє інші заходи, які будуть застосовані відносно нього у разі затвердження угоди про примирення.

Суд переконався, що потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, які визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Представник потерпілого ТОВ «Караван-сарай» Мороз В.О. у судовому засіданні підтримав угоду про примирення з обвинуваченим, просив її затвердити, пояснив, що матеріальну шкоду у розмірі 29 422,17 грн., завдану підприємству, обвинувачений зобов`язався повністю відшкодувати протягом дванадцяти місяців з дня укладення угоди, претензій морального характеру потерпілий не пред`являє. Потерпілий розуміє наслідки затвердження угоди щодо обмеження права на оскарження вироку, позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за даний злочин та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України визнав у повному обсязі, пояснив, що він дійсно привласнив кошти ТОВ «Караван-сарай». Підтримав угоду про примирення з потерпілим і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, обмеження щодо права оскарження вироку та не бажає проведення судового розгляду по даному кримінальному провадженню. Зобов`язується відшкодувати шкоду впродовж дванадцяти місяців з дня підписання угоди.

Судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам ст.471 КПК України та ч.1 ст.191 КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб. Угоду укладено на добровільних засадах, обвинувачений має можливість виконати взяті на себе зобов`язання, та є винним в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 191 КК України. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ст. 474 ч. 7 КПК України відсутні.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Узгоджені вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який раніше не судим, офіційно не працевлаштований, неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується формально, на обліку в медичних установах за місцем мешкання не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе затвердити угоду від 28.12.2019 року про примирення між потерпілим ТОВ «Караван-сарай» в особі Мороза О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, узгоджене сторонами угоди.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 314, 373-374, 468-476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 28 грудня 2019 року про примирення між потерпілим ТОВ «Караван-Сарай» в особі Мороза Олексія Володимировича та обвинуваченим ОСОБА_1 , яка укладена у кримінальному провадженні №12018050390001131 від 19.04.2018 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.)

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази:

-накладні ТОВ «Караван-сарай» РН ДО №2911085 від 06.01.2018, РН ДО №2878020 від 26.12.2017, РН ДО 2878041 від 26.12.2017 зберігати у матеріалах кримінального провадження;

-наказ №128/15КС від 01.04.2015 про прийом на роботу ОСОБА_1 ; типовий договір про повну матеріальну відповідальність від 01.04.2015 укладений між ТОВ «Караван-Сарай» та ОСОБА_1 ; посадову інструкцію торгівельного агента; довіреність №238 від 01.04.2015; наказ №42/18 крам к від 31.01.2018 про звільнення ОСОБА_3 ; наказ №4/18 від 29.01.2018 про утворення робочої інвентаризаційної комісії та проведення позапланової інвентаризації; довідку про заборгованість; протокол №4/18 віл 31.01.2018; договір купівлі-продажу №1957/16 від 16.05.2016 - вважати повернутими потерпілому.

На вирок суду на підставі угоди про примирення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5-7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.6,7 ст.474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в Краматорському міському суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя А. О. Михальченко