Рішення № 87376749, 28.01.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4915/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", ОСОБА_2 про припинення поруки

ВСТАНОВИВ:

10.09.2019 р. представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Холод О.М. звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", ОСОБА_2 про припинення поруки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.10.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/1581/74/05595. 29.07.2011 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та АТ «Ерсте Банк» укладений договір поруки №014/1581/74/05595/1, за яким ОСОБА_1 поручився перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 зобов`язань, що виникають з зазначеного кредитного договору. 11.04.2011 року ПАТ «Ерстебанк» подав до ОСОБА_2 позов про дострокове стягнення усієї суми кредиту за кредитним договором, та направив 04.04.2012 року ОСОБА_2 повідомлення-вимогу про погашення заборгованості по кредитному договору протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги та попередив, що у іншому випадку він вимушений буде звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зважаючи на те, що ПАТ «Фідобанк» змінив строк повернення кредиту ОСОБА_2 шляхом пред`явлення до неї відповідної позовної заяви про повне погашення заборгованості за кредитом Позивач вважає, що початок перебігу шестимісячного строку передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України необхідно відраховувати з 11.04.2011 року та порука підлягає припиненню.

15.10.2019 року ПАТ «Фідобанк» подав відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав його необгрунтованості оскільки 11.04.2011 року було подано позов до боржника, однак договір поруки між кредитором та поручителем укладено 29.07.2011 року та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення позивачем строків позовної давності.

12.11.2019 р. Позивач подав уточнену позовну заяву та просив припинити поруку з тих підстав що, ПАТ «Фідобанк» змінив строк повернення кредиту ОСОБА_2 шляхом направлення до неї відповідного повідомлення-вимоги про повне погашення заборгованості за кредитом та початок перебігу шестимісячного строку передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України необхідно відраховувати з 04.04.2012 року плюс місяць з моменту відправлення повідомлення-вимоги, тобто з 05.05.2012 року та відповідно порука є припиненою з 05.11.2012 року.

Відповідачі відзив на уточнену позовну заяву не надали.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ПАТ "Фідобанк" та відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 16.10.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/1581/74/05595, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 100 000 доларів США на строк до 15.10.2027 року включно зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12% річних.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29.07.2011 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, якою змінено умови кредитного договору та додатково виконання зобов`язань забезпечувалось порукою ОСОБА_1, на підставі чого між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ «Ерсте Банк» 29.07.2011 року укладений договір поруки №014/1581/74/05595/1, за яким ОСОБА_1 поручився перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 зобов`язань, що виникають з кредитного договору №014/1581/74/05595 від 16.10.2007 року.

05.06.2013 року була затверджена державна реєстрація змін до статуту ПАТ «Ерсте Банк» та змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк». В новій редакіції статуту від 14.12.2013 року змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Фідобанк».

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку (частина перша статті 553 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.5.6 кредитного договору з фізичною особою №014/1581/74/05595 від 16.10.2007 року Позичальник зобов`язується достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені цим Договором, у разі: невиконання або неналежного виконання Позичальником та / або третіми особами умов цього Договору та / або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту; відмови від зміни умов цього Договору в порядку, передбаченому п.6.1 цього Договору; в інших випадках, передбачених цим Договором та / або чинним законодавством України. Кошти мають бути повернені протягом 30 днів з моменту надіслання Кредитором на адресу Позичальника відповідного листа повідомлення.

Пунктом 3.2 Додаткової угоди №1 від 18.08.2010 року до кредитного договору з фізичною особою №014/1581/74/05595 від 16.10.2007 року закріплені аналогічні положення.

ПАТ «Фідобанк» 04.04.2012 року направив ОСОБА_2 повідомлення-вимогу про погашення заборгованості по кредитному договору протягом 30 днів та попередив, що у іншому випадку він вимушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.7.2 Договору поруки №014/1581/74/05595/1 від 29 липня 2011 року цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) Позичальником зобов`язання, забезпеченого порукою; 7.2.2. погашення Поручителем у повному обсязі заборгованості Позичальника за Кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором; 7.2.3. якщо Кредитор на протязі трьох років з дня настання терміну виконання зобов`язань за Кредитним договором не пред`явить вимоги до Поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми договору поруки які відповідають частині четвертій статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Таким чином, в договорі поруки встановлено три річний строк з дня настання терміну виконання зобов`язань за Кредитним договором, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) Позичальником зобов`язання, забезпеченого порукою не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України з урахуванням строку встановленого в договорі поруки про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Врегульовуючи правовідносини з припинення поруки у зв`язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, у разі використання Банком права на дострокове повернення боргу, зобов`язання за договором поруки припиняються, якщо кредитор не звернувся до суду протягом трьох років від дня пред`явлення вимоги про дострокове погашення боргу.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_2 виконання зобов`язання за кредитним договором ПАТ «Ерсте Банк» відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 5.6 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 04.04.2012 року лист (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, змінив строк виконання основного зобов`язання.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом України у постанові від 21 січня 2015 року по справі № 6-190цс14 пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

За таких обставин у Банку виникло право пред`явити позовну вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 04.05.2012 року і протягом наступних трьох років, тобто до 05.05.2015 року .

У зв`язку з тим, що Банк не звернувся до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості до 05.05.2015 року, порука є припиненою та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", ОСОБА_2 про припинення поруки - задовольнити.

Припинити поруку ОСОБА_1 за договором поруки №014/1581/74/05595/1 від 29 липня 2011 року укладеним між Акціонерним товариством "Ерсте Банк" (нині публічне акціонерне товариство "Фідобанк") та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_2 за кредитним договором №014/1581/74/05595 від 16 жовтня 2007 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Суддя В.К.Кочко