Ухвала суду № 87373798, 05.02.2020, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/136/16-а

Провадження № 2-ар/374/1/20

УХВАЛА

05 лютого 2020 року м. Ржищів

Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.,

представників позивача - (не з`явились),

представника відповідача - (не з`явився),

представника третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області заяву представника відповідача Ржищівської міської ради Київської області - Морозюка Олександра Олександровича про роз`яснення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ржищівського міського суду Київської області перебуває адміністративна справа за вказаним вище позовом.

16 січня 2020 року представник відповідача - Ржищівської міської ради Київської області Морозюк О.О. подав до суду заяву про роз`яснення судового рішення. Мотивував її тим, що Ржищівською міською радою Київської області 30 вересня 2019 року було подано зустрічний позов по вказаній справі до ОСОБА_1 про визнання припиненими повноважень ОСОБА_1 як Ржищівського міського голови з 03 червня 2016 року та стягнення збитків у розмірі 333406 грн 54 коп. Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 374/274/19 судом було відмовлено Ржищівській міській раді Київської області у прийнятті зустрічного адміністративного позову Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа, - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, про визнання припиненими повноважень ОСОБА_1 як Ржищівського міського голови з 03 червня 2016 року та стягнення збитків, та його об`єднанні з первісним позовом у справі № 374/136/16-а. Не погоджуючись з ухвалою від 18 жовтня 2019 року відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із відповідною апеляційною скаргою. 26 листопада 2019 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 374/136/16

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження. Відповідач вважає, що у вказаній ухвалі судом не роз`яснено, з яких причин зупинення провадження у справі № 374/136/16-а має відбуватися лише на підставах, вказаних у ст. 236 КАС України, і не мало відбутися за прямою вказівкою положень п. 15.13 ч. 1 розділу "Перехідні положення КАС України" . Крім того, враховуючи твердження суду, що спільне надсилання різних адміністративних справ (які не об`єднані для спільного розгляду) не передбачено чинним законодавством, відповідач вважає, що суд першої інстанції не роз`яснив учасникам справи яким чином надання доказів підтвердження подання апеляційної скарги у справі № 374/274/19 та доказів відкриття апеляційного провадження у даній справі могло вплинути на зупинення провадження у справі № 374/136/16-а. У зв`язку із цим представник відповідача просив роз`яснити ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши подану заяву, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Таким чином, роз`яснення судового рішення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, за змістом наведених норм слідує, що роз`ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз`яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №810/2063/17.

За нормами чинного законодавства, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягає роз`ясненню ухвали, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.

Оскільки ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року була прийнята судом за наслідками розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, яка не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, суд дійшов висновку, що вказана ухвала суду від 28 листопада 2019 року у справі № 374/136/16-а не підлягає роз`ясненню в порядку статті 254 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 9901/663/18.

Крім того, суд зазначає, що роз`ясненню підлягає саме рішення суду, а не норми чинного законодавства України.

Водночас, роз`ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення, а не його мотивувальна частина, яку в своїй заяві фактично просить роз`яснити представник Ржищівської міської ради Київської області.

Таким чином, дослідивши зміст ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року, суд дійшов висновку, що він є чітким та зрозумілим, ухвала не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника Ржищівської міської ради Київської області - Морозюка О.О. про роз`яснення ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року відсутні.

Керуючись ст. 248, 254, 256, 293-295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача Ржищівської міської ради Київської області - Морозюку Олександру Олександровичу у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року у справі № 374/136/16-а.

Ухвали суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається у порядку, передбаченому ст. 297 КАС України, п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя