Рішення № 87373329, 04.02.2020, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2169/19

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2020 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №5184400000 від 18 листопада 2018 року у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,40% на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами та 2,40% за кожен день користування кредитом на залишок фактичної заборгованості по кредиту в разі порушення умов договору, строком дії на 21 день, але у будь-якому разі до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Внаслідок порушення зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 14 серпня 2019 року має заборгованість за кредитом в сумі 7208,00 грн. Тому просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

04 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.

Відповідачкою подано відзив на позов, в якому вона зазначає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів фактів укладення з нею договору №5184400000 від 18 листопада 2018 року та отримання будь-яким чином коштів. Документи, надані позивачем на підтвердження позовних вимог належним чином не завірені. На останньому аркуші копії договору №5184400000 від 18 листопада 2018 року у графі "позичальник" міститься друкований запис "електронний підпис", у графі "кредитор" міститься друкований запис "електронний підпис (ОСОБА_4 )". Будь-яких автентичних (рукописних) підписів осіб у цьому документі не міститься. Аналогічна форма посвідчення та записи містяться і у документі під назвою "графік розрахунків". Отже договір у порядку передбаченому законом, позивачем не посвідчений, про наявність у нього оригіналу електронного доказу в позовній заяві не зазначено. Пунктами 2.7, 2.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 квітня 2004 року №22, зареєстрованої в Мінюсті 29 березня 2004 року за №377/8976 передбачено, що примірних розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку мають містити підписи/підпис відповідальних/відповідальної осіб/особи, зразки підписів яких/якої заявлені в банку в картці із зразками підписів. Крім того, під час підписання розрахункового документа не дозволяється використовувати факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Будь-яких доказів, що саме відповідачка будь-яким способом застосувала одноразовий ідентифікатор позивачем не надано, докази отримання нею будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора та її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача відсутні. Крім цього, оскільки позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, також відсутні докази звернення позивача до відповідачки за позасудовим вирішенням спірного питання, то у стягненні з відповідачки судових витрат необхідно відмовити.

Відповідь на відзив від позивача не надходила. Клопотання про приєднання додаткових доказів, про надання додаткового часу для подачі відповіді позивачем до суду не подавались.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що наказом №15/11-1 від 15 листопада 2018 року генерального директора ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТ ФІНАНС" затверджено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест фінанс", що підтверджується копією зазначених Правил (а.с.13-20). Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест фінанс" являється фінансовою установою, що підтверджується копією свідоцтва (а.с.29).

З інформаційної довідки (а.с.21) вбачається, що 18 листопада 2018 року на сайті CASHBERRY.COM.UA через платіжний сервіс "Platon" була проведена успішна транзакція типу "виплата" на суму 2000 грн. на карту № НОМЕР_1 .

На підтвердження обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги, ним також надано персональну інформацію у вигляді таблиці (а.с.24-25), довідку з внутрішньої системи веб-сайту (а.с.26).

Також позивачем наданий текст договору №5184400000 від 18 листопада 2018 року (а.с.8-12) за яким позивач зобов`язувався надати відповідачці кредит на суму 2000 грн. В графі "позичальник" вказаного договору зазначено " ОСОБА_3 ", в графі "фізична особа" містяться слова "Електронний підпис".

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.27-28) станом на 14 серпня 2019 року загальна сума заборгованості по кредитному договору становить 7208,00 грн. з врахуванням добровільного погашення на суму 2700 грн., а саме: 2000,00 грн. - сума кредиту, 840,00 грн. - відсотки за користування кредитом, 4368,00 грн. - відсотки за порушення зобов`язань.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Частиною шостою цієї статті передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачка заповнила формуляр заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що підписана шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, позивач повинен надати суду докази на підтвердження того, що саме відповідачка заповнила формуляр заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, і вона була підписана шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Однак, суду не надано доказів надання позивачем відповідачці засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрова послідовність), або отримання відповідачкою одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрова послідовність) після реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, та підписання саме цим одноразовим ідентифікатором електронного правочину. Тому факт укладення договору з відповідачкою позивачем не доведений.

Також не знайшов свого підтвердження факт отримання коштів відповідачкою, оскільки надана суду інформаційна довідка містить лише дані про частину номера банківської карти на яку було перераховано кошти, однак належність цієї карти відповідачці не підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись ст. 82, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест фінанс" відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Головуючий-суддяД.Унятицький