Вирок № 87370537, 05.02.2020, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2530/19

Провадження № 1-кп/477/83/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі судді - Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019150230000870, по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївське Вітовського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора - Лісовця М.

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - Білої О.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2019 року близько 01-30 години обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись біля місцевого бару, що розташований за адресою: вул.. Квітнева, 53, с. Миколаївське Вітовського району Миколаївської області, зустрів раніше знайомого йому потерпілого ОСОБА_2 .

На ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, які виникли з приводу неповернення грошових коштів потерпілому ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1 , виник словесний конфлікт, в ході якого обвинувачений ОСОБА_1 , бажаючи завдати потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, наніс останньому один удар кулаком лівої руки в обличчя, а саме у нижню праву шелепу, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи справа в ділянці суглобового виростку зі зміщенням уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Відповідальність за вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 діяння передбачена ч. 1 ст. 122 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину в інкримінованому йому злочині визнав. Суду пояснив, що між ним та потерпілим склалися неприязні стосунки. Вночі 25 серпня 2019 року зустрів ОСОБА_2 та його товаришів на вул. Квітнева в с. Миколаївське Вітовського району Миколаївської АДРЕСА_2 . Вони намагалися його побити. Зазначив, що лише захищався, наміру спричиняти потерпілому тілесні ушкодження не мав. Не заперечував, що наніс один удар кулаком в нижню праву щелепу. Частково визнав цивільний позов потерпілого в частині матеріальної шкоди, щодо стягнення моральної шкоди заперечував. Моральну шкоду не визнав, посилаючись на те, що саме потерпілий мав умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень. На сьогодні шкода не відшкодована.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що з обвинуваченим знайомий. Між нимиыснують неприязні стосунки. Тривалий конфлікт з приводу грошей. 25 серпня 2019 року між ним та обвинуваченим стався конфлікт, під час якого ОСОБА_1 наніс йому тілесні ушкодження. Цивільний позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, а саме стягнути з обвинуваченого 3623,11 грн. майнової шкоди і 18000,00 грн. моральної шкоди.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується також змістом письмових доказів кримінального провадження, досліджених у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Час та місце вчинення кримінального правопорушення крім показів обвинуваченого та потерпілого підтверджується також заявою потерпілого щодо вжиття заходів до жителя с. Миколаївське ОСОБА_1 , який 24 вересня 2019 року, знаходячись на АДРЕСА_3 в с. Миколаївське АДРЕСА_1 району Миколаївської області, наніс йому тілесні ушкодження (а.с. 67).

Згідно з висновком експерта від 25 вересня 2019 року № 804, за результатами проведеної на підставі ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області судово-медичної експертизи, у потерпілого ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи справа і ділянці суглобового виростку зі зміщенням уламків, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися в строк вказаний в ухвалі суду та наданих медичних документах - 25 серпня 2019 року. По ступеню тяжкості дане тілесне ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалосты розладу здоров`я (термін зростання кісток перевищує 21 добу). Дане тілесне ушкодження могло утворитися в результаті однієї ударної дії тупим твердим предметом, якими могли бути руки, ноги та інше, в ділянку обличчя. При нанесенні тілесних ушкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападника (нападників) (а.с. 68-70).

Дослідивши вказані докази, суд приходить до висновку, що знайшли своє підтвердження обставини, викладені в обвинувальному акті.

Аналізуючи докази в сукупності, суд вважає повністю доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, та його дії за ч. 1 ст. 122 КК України органами досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Суд критично сприймає твердження обвинуваченого, що тілесні ушкодження потерпілому були завдані в результаті самозахисту від дій потерпілого, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього суду не надано. А також не надано доказів, що обвинуваченому були завдані будь-які тілесні ушкодження під час цієї події.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є визнання вини та щире каяття у вчиненому.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлені.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який належить до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого.

Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122 КК України.

Також суд, враховуючи те, що обвинувачений визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізолювання від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання, на підставі статті 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

У кримінальному провадженні прокурором був заявлений позов про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину, а також потерпілим - цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов прокурора на суму 2171,52 грн. підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження подія злочину та вина обвинуваченого у вчиненні цього злочину. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 визнав цей позов.

Щодо цивільного позову потерпілого, то оскільки обвинувачений визнав цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого матеріальну шкоду у сумі 3623,11 грн., яка також підтверджується поданими потерпілим доказами, що підтверджують понесені витрати на лікування.

Щодо стягнення моральної шкоди, яку просив стягнути потерпілий з обвинуваченого у сумі 18000 грн. та яку обґрунтовував тим, що переніс душевні страждання у зв`язку із фактом спричинення тілесних ушкоджень, переживанням болю від спричинених тілесних ушкоджень та щоденних процедур, пов`язаних з лікуванням, пережитим нервовим стресом, втратою особистого часу та працездатності, то суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 180000 грн., які як вважає потерпілий будуть достатньою компенсацією спричинених йому моральних страждань.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань від учасників про обрання запобіжного заходу обвинуваченому не надходило.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язати засудженого ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради (р/р 35411024746637 ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 01998383) вартість понесених витрат закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого у сумі 2171 (дві тисячі сто сімдесят одна) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у сумі 3623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн.. 11 коп. та моральну шкоду у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілому надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя В.В.Полішко