Постанова № 87370403, 05.02.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5139/19

П О С Т А Н О В А

іменем України

"05" лютого 2020 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Алдушиної І.Я., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Костенюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська із застосуванням засобів фіксації матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Петрівка, Біробіджанського району Хабаровського краю, громадянин України, працює ТОВ автомагістраль «Південь» машиніст екскаватора, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не притягувався до адміністративної відповідальності, обліковий номер платника податків НОМЕР_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення БД №286906 від 17.12.2019 року, - 17 грудня 2019 року о 02 год. 52 хв. в м.Миколаїв по вул.Космонавтів, 83А водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault MEGANE номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою гучномовно-сигнального пристрою та проблискових маячків синього та червоного кольорів - не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному авто державний номерний знак НОМЕР_3 за адресою м.Миколаїв, вул.2-а Екіпажна, 4. У протоколі зазначено, що тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані за ч.1 ст.122-2 КпАП України як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

В протоколі БД №286906 від 17.12.2019 року зазначено, що до нього долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора ОМ 4086.

Крім того, до матеріалів провадження додано копію протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №286902 від 17.12.2019 року (складеного за ч.1 ст.130 КУпАП), який засвідчено підписом і печаткою.

Згідно із довідкою УПП в Миколаївській області від 17.12.2019 року ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами ВЕВ № НОМЕР_4 від 07.02.2008 року.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КпАП України, - не визнав та пояснив, що рухався в лікарню, щоб пройти медичний огляд і зупинився вже на території лікарні, так як перед тим був зупинений співробітниками поліції, які хотіли скласти відносно нього протокол по ст.130 КУпАП, оскільки вважали його п`яним.

Адвокат особи, яка притягується до відповідальності, просила провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення. Просила врахувати, що дії працівників поліції були очевидно незаконними по відношенню до її клієнта і тому ОСОБА_1 звернувся до ДБР та поліції. Зазначила, що на її думку, протокол складено з порушенням вимог КУпАП, а оглянутий в судовому засіданні відеозапис спростовує той факт, що саме о 02.52 год. ОСОБА_1 міг вчинити правопорушення, про яке йдеться в протоколі, так з відео видно, що саме в цей час її клієнт спілкується із поліцейським. Зазначила, що взагалі були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу її клієнта, які передбачені ст.35 Закону України «Про Національну поліцію України». Зазначила, що нею подано скарги слідчому судді по фактам незаконних дій поліцейських, оскільки відомості не внесено до ЄРДР, проте остаточні судові рішення - відсутні.

Згідно із листом від 27.12.2019 року №07/3834-ПЗ ТУ ДБР у місті Миколаєві ОСОБА_1 повідомлено, що відомості, зазначені у його заяві, скеровані до ГУНП в Миколаївській області та Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції України для розгляду згідно компетенції та вжиття відповідних заходів по викладених фактах, про що його буде повідомлено.

Крім того, згідно листа ГУНП в Миколаївській області центрального відділу поліції від 19.12.2019 року №П-98/50/10-19 - копію матеріалів за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 направлено ТУ ДБР у місті Миколаєві.

Крім того, захисником надано копії медичних документів про виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження 17.12.2019 року, проте не надано доказів того, хто саме та при яких обставинах спричинив йому ці тілесні ушкодження.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122-2 КпАП України, його вина підтверджується, дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення БД №286906 від 17.12.2019 року, згідно із яким 17 грудня 2019 року о 02 год. 52 хв. в м.Миколаїв по вул.Космонавтів, 83А водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault MEGANE номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою гучномовно-сигнального пристрою та проблискових маячків синього та червоного кольорів не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному авто державний номерний знак НОМЕР_3 за адресою м.Миколаїв, вул.2-а Екіпажна, 4.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395. Заперечень та доповнень до протоколу під час його складання – ОСОБА_2 . ОСОБА_3 зроблено не було.

Щодо розбіжності в часі вчинення правопорушення, а саме в хвилинах, як те зазначає захисник, то такий недолік не впливає на зміст протоколу з огляду на наступне.

В судовому засіданні окрім протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. Суд вважає цей відеозапис допустимим доказом, оскільки він по даті, обставинам правопорушення узгоджується із протоколом серія БД №286906 від 17.12.2019 року. Із запису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка йому була подана в процесі переслідування його автомобіля співробітниками поліції після того як ОСОБА_1 , не дивлячись на заперечення поліцейських, - залишив місце події, де мало бути зафіксовано обставини під час складання іншого протоколу, копія якого долучено до матеріалів провадження.

Оглянутий в судовому засіданні відеозапис, зроблений на нагрудний відеореєстратор ОМ 4086, містить запис вимоги водію ОСОБА_1 зупинити транспортний засіб, в процесі його переслідування патрульним автомобілем поліції, яку водій ігнорує.

При цьому суд враховує те, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Посилання захисника на те, що під час зупинки автомобіля ОСОБА_1 у співробітників поліції були відсутні підстави для зупинки, перелік яких визначено ст.35 Закону України від 02.07.2015 року «Про Національну поліцію», суд вважає не спроможними, так як п.1 ч.1 цієї статті передбачає, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

До матеріалів провадження долучено також ксерокопію протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №286902 від 17.12.2019 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КпАП України і в процесі складання якого відбулося переслідування водія з вимогою зупинити транспортний засіб, що також підтверджує законність вимог поліцейського, адресованої ОСОБА_1 про зупинку транспортного засобу.

В судове засідання у даному провадженні відкликався співробітник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_4 (аркуш справи 17), який до суду не з`явився через відсутність коштів на відрядження. Таку причину неявки працівника поліції суд вважає не поважною. Щодо заявленого начальником СПЗ УПП в Миколаївській області Дзардановою А. клопотання про участь співробітника поліції в судовому засіданні в режимі відео конференції – то таке клопотання не було подано особисто учасником процесу, і, крім того, чинний КУпАП не передбачає розгляд справ в режимі відео конференції.

Надані ОСОБА_1 та його адвокатом матеріали про те, що вони оскаржують дії працівників поліції та вважають їх незаконними, - не спростовують вини ОСОБА_1 за пред`явленим йому обвинуваченням. Дії ж працівників поліції, на думку суду, відповідали обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Судових рішень за результатами поданих ОСОБА_1 скарг до ДБР та поліції, а також слідчому судді – суду надано не було.

Досліджені матеріали адміністративної справи свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КпАП України, а саме невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

При цьому суд враховує, що згідно із п.2.4 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001 року - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, обставини справи, дані про особу, зокрема те, що водій вперше притягується до адміністративної відповідальності, та вважає необхідним з метою виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі дев`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, оскільки відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі ст.40-1, ч.1 ст.122-2, ст.283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковий номер платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КпАП України, і застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 153 (сто п`ятдесят три) гривні, в дохід держави Рахунок: UA178999980000031114149014001, Отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)МФО банку: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 /п`ятнадцять/ днів з дня вручення копії постанови.

Роз`яснити ОСОБА_1 що відповідно до ст.308 КУпАП, в разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходження майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 обліковий номер платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, Отримувач коштів: Вознесен.УК/Вознесенський р-н/22030101, Код отримувача(ЄДРПОУ): 38037770, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Розрахунковий рахунок: UA108999980313171206000014113, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), призначення платежу: судовий збір за розгляд справи у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар