Ухвала суду № 87368112, 04.02.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/658/20

Провадження № 2/211/1018/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 лютого 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Гіди О.С., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, та просить суд визнати недійсним заповіт посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Терещенко М.С. 03.02.2014 року за реєстром №146, на ім`я ОСОБА_2 , складений ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , на Ѕ частку житлового будинку з господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов до наступних висновків.

Так, позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_4 , яка діє в інтересах позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11.10.2019 р. за №1238, копія якої міститься в матеріалах позову.

Положення частини сьомої статті 177 ЦПК України дійсно передбачають, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Разом з тим, відповідно до пп. 11 п.16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Стаття 1312 Конституції України передбачає, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо спадкування.

Вказана справа з огляду на значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, тощо, не відноситься до категорії малозначних.

Згідно частини другої статті 15 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна допомога) крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Тому для можливості реалізації своїх прав у суді через представника ОСОБА_4 слід надати ордер, а за відсутності зазначеного, до суду необхідно надати позовну заяву підписану позивачем.

Зазначене стосується і посвідчення копій письмових доказів.

Крім того, в матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору в сумі 1471,00 грн. (судовий збір за подання позовної заяви у сумі 840,40 грн., та судовий збір за витребування доказів у сумі 630,60 грн.), хоча по справі заявлено дві самостійні вимоги: визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 10 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами (п. 12 Постанови №10 від 17 жовтня 2014 року).

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

За таких обставин, позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у м.Кривому Розi/Довг.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38032510; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок отримувача UA098999980313121206000004021; Код класифікації бюджету 22030101; Код суду 26371308.

Згідно частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С.Гіда