Постанова № 8736720, 25.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 р.                                                                       справа № 2а-678/10/0570

час прийняття постанови: 15-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Чучко В.М.

при секретарі                                                  Каморнікові Д.Ю.

за участю представників: позивача – Кошуби В.О. (довіреність від 18.12.2009 року № 03-28), відповідача – Долгих Н.Д. (довіреність від 25.12.2009 року № 05-05/827), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання частково недійсним рішення про застосування економічних санкцій від 25.11.2009 року № 326 на суму 41166,60 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (надалі – Комунальне підприємство, позивач) звернулася до суду з позовом про визнання частково недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькі області (надалі – Інспекція, відповідач) про застосування економічних санкцій від 25.11.2009 року № 326 на суму 41166,60 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами проведення перевірки Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідачем складений акт та рішення про застосування санкцій, у відповідності до якого до позивача застосований штраф за стягнення плати за опломбування приладів обліку споживачів послуг, оскільки вказана плата входить до складу тарифу на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення. При цьому у відповідності до норм діючого законодавства, до складу наведеного тарифу входить обслуговування приладів обліку, що належать підприємству, а не споживачам. Зважаючи на те, що позивачем стягувалася плата за обслуговування приладів обліку, належних саме споживачам, відсутні правові підстави для застосування санкцій.. Таким чином, заявник просить у судовому порядку визнання частково недійсним рішення про застосування економічних санкцій від 25.11.2009 року № 326 на суму 41166,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а рішення про застосування штрафних фінансових санкцій – є законним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особо за законодавством України, діє на підставі статуту; ідентифікаційний код 00191678; реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР 10027081137.

18 листопада 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було проведено перевірку Краснолиманського виробничого управління водопровідного – каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за період з 01.01.2008 року по 02.11.2009 року. За результатами вказаної перевірки 18 листопада 2009 року складено акт № 650.

Наданим актом зокрема встановлено, що Управлінням стягується плата за опломбування приладів обліку. На підставі Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 959 із змінами та доповненнями, витрати із збуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення повинні включати витрати, безпосередньо пов’язані з періодичною перевіркою, обслуговуванням та ремонтом засобів обліку води. Відповідно пункту 2.21 Посадової інструкції контролерів по обліку реалізації води та очистки стоків, затвердженої директором Управління, опломбування приладів обліку є посадовими обов’язками контролерів.

25 листопада 2009 року на підставі зазначеного акту перевірки складено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якої до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» застосовано економічні санкції у розмірі 41166,60 гривень.

На підставі проведеної перевірки та складеного акту, відповідачем прийняте рішення від 25.11.2009 р. № 326 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 41166,60 грн. необґрунтовано отриманої виручки, з яких: необґрунтовано отримана виручка – 29248,18 грн.; штрафу в розмірі 14624,09 грн. (14624,09 грн. х 200 %).

Виходячи з матеріалів справи та пояснень представника позивача слідує, що наведені прилади обліку не є власністю позивача, оскільки знаходяться у приватній власності споживачів послуг, що надаються позивачем

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

На підставі ст. 14 того ж Закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з поточних рахунків підприємств та організацій за рішенням суду.

Згідно з положеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення (пп. 1.1).

Підпунктом 1.2 зазначеної Інструкції встановлено, що її дія поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання). При цьому п.п. 1.3 Інструкції визначено, що відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пп. 1.4 Інструкції порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, крім інших: застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних (пп. 1.5).

Наведені норми права регулюють та підтверджують повноваження відповідача щодо контролю за дотриманням позивачем законодавства про ціни та ціноутворення, та щодо підстав для прийняття рішення про застосування санкцій.

За положенням п.16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, при формуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення враховуються витрати, пов’язані з обслуговуванням засобів обліку води, якщо зазначені засоби є власністю підприємства. Таким чином, у відповідності до наведених норм, до складу тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відносяться витрати, що пов’язані з обслуговуванням тільки тих приладів обліку, що є власністю Комунального підприємства.

Приймаючи до уваги, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень не доведено, що прилади обліку обліковуються на балансі позивача та є його власністю, відсутні правові підстави для застосування до Комунального підприємства штрафних фінансових санкцій у відповідності до наведеної вище норми Порядку.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані відповідачем, не можна вважати належними доказами у справі, адже вони не містять інформацію, яка об'єктивно обґрунтовував законність акту відповідача.

На підставі ст. 19 Конституції органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність акту суб’єкта владних повноважень, позивач суду надав, суд приходить до висновку що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25 листопада 2009 року №326 інспекцію винесено безпідставно, тому необхідно його визнати його частково недійним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25 листопада 2009 року №326 Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області.

Оскільки адміністративний позов задоволено повністю суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 3,40 (три грн., 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області – задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.11.2009 року № 326 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 41166,60 грн.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (вул. Артема, 85, м. Донецьк, 83001; п/р 26000301796023 у філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області», МФО 334635; код за ЄДРПОУ 00191678) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25 лютого 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 02 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Чучко В.М.