Ухвала суду № 87367094, 05.02.2020, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/436/13-ц

п/с 4-с/174/1/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря – Волинець Т.М.,

скаржника- ОСОБА_1

стягувача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області – Ляшенка Ю.Ю., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , начальник Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, АТ «Райффайзен Банк Аваль»,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області – Ляшенка Ю.Ю., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , начальник Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, АТ « Райффайзен Банк Аваль».

Скаргу мотивує тим, що 08.01.2020 року, він намагався за допомогою належної йому банківської карти для виплат, яка обслуговується АТ «Райффайзен Банк Аваль», зняти заробітну плату, яка йому нараховується за місцем його роботи, однак, здійснити зняття грошей з карти йому не вдалося, у зв`язку з чим, він наступного дня звернувся до відділення банку у м. Вільногірську, де йому було видано виписку з історії карткового рахунку, відповідно до якої, 08.01.2020 р., на його карту надійшла заробітна плата, але рахунок, яким обслуговується карта, числиться арештованим. Зі слів працівника банку, арешт було накладено відділом ДВС у м. Вільногірську.

В цей же день він звернувся до Вільногірського міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області для отримання роз`яснення підстав арешту належного йому рахунку, яким обслуговується банківська карта для виплат. Під час ознайомлення з виконавчим провадженням, він під відповідний запис у провадженні, датований 09.01.2020 р., що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, отримав копію постанови, яку було винесено начальником Вільногірського міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11.11.2019 р. про арешт коштів боржника.

Відповідно до тексту зазначеної вище постанови, що ним оскаржується, на підставі виконавчого листа № 174/436/13-ц, виданого 15.07.2013 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, Богдана - ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, починаючи з 17.05.2013 р. За ним зареєстрований рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль», у зв`язку з чим, начальник МВ ДВС Ляшенко Ю. Ю. постановив накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

При цьому, в установочній частині постанови, що ним оскаржується, зазначається лише один рахунок, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його ім`я. Однак, зазначений вище рахунок, відкритий АТ «Райффайзен Банк Аваль» для обслуговування банківської карти для виплат, яка використовується ним для отримання заробітної плати та поточних розрахунків карткою, жодних депозитних коштів, або інших грошових вкладів цей рахунок не обслуговує.

З арештом зазначеного вище рахунку він позбавився можливості отримувати заробітну плату та забезпечувати свою життєдіяльність за рахунок зароблених ним за місцем своєї роботи коштів, у зв`язку з чим він вважає, що зазначену вище постанову про арешт коштів боржника, винесену начальником Вільногірського МВ ДВС слід визнати незаконною та скасувати.

Ухвалою Вільногірського міського суду від 27.01.2020 року скаргу прийнято до розгляду.

Скаржник в судове засідання з`явився, свою скаргу підтримав, просив її задовольнити, пояснив, що арешт накладено на картковий рахунок для отримання заробітної плати. Це його єдине джерело існування і до цього часу він кошти зняти не може.

ОСОБА_2 пояснила, що існує заборгованість по аліментах, однак якщо аліменти в подальшому будуть сплачуватись, то вона не заперечує проти зняття арешту. Проти задоволення скарги не заперечувала.

Начальник відділу Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (на час розгляду скарги Вільногірський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, до суду надав матеріали виконавчого провадження № за АСВП: 39167118. неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Участь у розгляді скарги представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно положень ст. 450 ЦПК України є не обов`язковою.

Заслухавши пояснення скаржника, стягувача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку. Так судом встановлено, що 15.06.2013 року, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі 174/436/13-ц, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яким даний позов задоволено , а саме стягнуто з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, починаючи з 17.05.2013 р.Видано виконавчий лист.

11.11.2019 року начальником Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, винесена постанова про арешт коштів боржника номер рахунку 262074326/1593027700 валюта рахунку 980 міжнародний номер рахунку (ІВАN)UА 773056530000000000262074326/1593027700 (а.с. 20)

Згідно інформації наданої боржнику, вбачається, що на вказаний вище рахунок надійшла заробітна плата ОСОБА_1 та рахунок арештований (а.с. 21).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

В силу положень ст.56 Закону України«Про виконавчепровадження» метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно з ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює питання особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто, АТ «Райффайзен Банк Аваль» після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику повинен був повідомити, що рахунок, на які накладено арешт, є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на який законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову в тій частині, без виконання відповідно до положень ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження». В тексті оскаржуваної постанови зазначено, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Щодо скасування оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 11.11.2019 року суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 22, ч. 1,6 ст.24, ч. 3 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

В частині 1 статті 6Закону України«Про виконавчепровадження» вказано, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи на ім`я ОСОБА_1 відкрито в АТ «Райффайзен Банк Аваль» картковий рахунок № НОМЕР_1 /1593027700 валюта рахунку 980 міжнародний номер рахунку (ІВАN)UА 773056530000000000262074326/1593027700 і на цю карту зараховується зарплата. Слід дійти висновку, що банк змушений призупинити операції з рахунками згідно з постановою про накладення арешту.

Отже, державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови накладено арешт, в тому числі, і на рахунок, на який зараховується заробітна плата ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Частиною 2 статі 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно ч. 1 статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що на рахунок ОСОБА_1 , з якого він просить зняти арешт, дійсно зараховується заробітна плата останнього, та зважаючи на граничний розмір відрахувань із заробітної плати, встановлений для даного виду стягнення, що не може перевищувати 70 % доходу у встановлених законом випадках, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в межах поданої скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст.ст. 12, 17, 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області – Ляшенка Ю.Ю., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , начальник Вільногірський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, АТ « Райффайзен Банк Аваль» – задовольнити.

Визнати неправомірними дії начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області – Ляшенка Ю.Ю. в частині накладення арешту на кошти боржника по заробітній платі.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену 11.11.2019 р. начальником Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області – Ляшенком ОСОБА_4 про арешт коштів ОСОБА_1 , в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , валюта рахунку 980, міжнародний номер рахунку (ІВАN)UА 773056530000000000262074326/ НОМЕР_2 розміщений у АТ «Райффайзен Банк Аваль», Дніпропетровська обласна дирекція банку, ЄДРПОУ банку 19358201, код банку (МФО) 305653.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду через Вільногірський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області І.А.Ілюшик