Постанова № 8736644, 18.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 р. справа № 2а-15/10/0570

час прийняття постанови: 13 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріЛакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 899 грн. 15 коп.

за участю представників:

від позивача: Дмитренко І.О. за дов. від 28 січня 2010 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Горлівським міським центром зайнятості як робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 899 грн. 15 коп.

Правовою підставою стягнення позивач вважає норми статей 36, 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ, у зв'язку із отриманням позивачем допомоги по безробіттю за період перебування на обліку як безробітної.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин. У частині 2 наведеної статті зазначено, що це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями), (надалі Закон № 1533) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з Основами законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування управління у цій сфері здійснюють страхові фонди, які, відповідно до статті 14, є органами, що здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до статті 15 Основ управління фондами загальнообовязкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені законами конкретні види соціального страхування. Робочими органами виконавчої дирекції є їх відділення.

Згідно зі статтею 12 Закону № 1533 функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, Горлівський міський центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є субєктом, який здійснює владні управлінські функції на виконання делегованих йому державою повноважень, внаслідок чого зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з пунктом 3 статті 1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Судом встановлено, що відповідач перебувала на обліку в центрі зайнятості (позивач у справі) як безробітна протягом 360 календарних днів, починаючи з 16 липня 2008 року, у звязку з чим її була виплачена допомога по безробіттю в сумі 3 986 грн. 15 коп. за період з липня 2008 року по лютий 2009 року, що підтверджується розрахунком позивача (арк. справи 10).

Як встановлено судом, 14 січня 2008 року відповідач була зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (арк. справи 9). Відомостей щодо подання відповідачем документів на проведення припинення державної реєстрації суду надано не було.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена претензія № 2589 від 23 квітня 2009 року (арк. справи 4), в який її було запропоновано добровільно сплатити суму боргу, а саме, 3986 грн. 15 коп. Відповідачем сума боргу була сплачена частково у розмірі 3087 грн. 00 коп., залишок несплаченої суми безпідставно отриманої допомоги складає 899 грн. 15 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 899 грн. 15 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (84635, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (рахунок № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986) допомоги по безробіттю в сумі 899 грн. 15 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 березня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 23 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Абдукадирова К.Е.