Ухвала суду № 87365290, 04.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

04.02.20

Справа № 635/7029/19

Провадження по справі № 4-с/635/13/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши матеріали скарги Національної академії аграрних наук України на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Криницької Тетяни Олександрівни,-

В с т а н о в и в:

Національна академія аграрних наук України звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Криницької Тетяни Олександрівни щодо винесення постанови про накладення штрафу від 23 грудня 2019 року в рамках Виконавчого провадження №60319917, відкритого на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2019 року у справі №635/7029/19 про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

05 жовтня 2016 року набрав чинностіЗакон України № 1404-VIII«Про виконавче провадження», а також зміни доЦПК України, внесені відповідно до цьогоЗакону.

Відповідно до пункту 5 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

На спірні правовідносини поширюється Закон України «Про виконавче провадження»№ 1404-VIII, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 7 частини другоїстатті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Згідно з частиною другоюстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою- частиною другоюстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц, від 07 лютого 2019 року у справі №927/769/16.

Отже, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

Якщо ж виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту поданої до суду скарги вбачається, що Національна академія аграрних наук України фактично оскаржує постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Криницької Тетяни Олександрівни про накладення штрафу від 23 грудня 2019 року в рамках виконавчого провадження №60319917 під час примусового виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову, тобто оскаржує дії державного виконавця не з приводу виконання ним судового рішення, а з приводу винесення вищевказаної постанови державного виконавця щодо накладення штрафу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначена скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами відповідно до вимог ч. 2ст.74Закону України«Про виконавчепровадження» тач.1ст.287КАС України до відповідного адміністративного суду.

Згідно ч. 9ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

ОскількиЦПК України, не врегульовані питання щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, суд застосовує аналогію закону та як наслідок, положення ст. 186 ЦПК України, яка регулює питання відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою Національної академії аграрних наук України на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Криницької Тетяни Олександрівни щодо винесення постанови про накладення штрафу від 23 грудня 2019 року в рамках виконавчого провадження №60319917.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя І.В.Березовська