Постанова № 8736400, 17.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-21547/09/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

за участю:

представників позивача                                                  Смирнова В.Н., Токарева І.М.,

представників відповідача                     Михайлової О.М., Можарової З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЛІЛІЯ» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним наказу про призначення позапланової виїзної перевірки № 609 від 20.11.2009, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «ЛІЛІЯ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним наказу про призначення позапланової виїзної перевірки № 609 від 20.11.2009.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.11.2009 ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було винесено наказ № 609 про призначення виїзної позапланової документальної перевірки позивача за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 на підставі п. 2 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у зв’язку з неподанням у встановлений строк податкової декларації або розрахунку, подання яких передбачено законом.

Позивач вважає цей наказ незаконним з тих підстав, що він є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Відповідно до ст. 11 Закону України «Про підтримку малого підприємництва» спрощена система оподаткування передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку. З огляду на приписи абз. 9 п. 4 вказаного вище Указу, позивач зобов’язаний подавати до податкового органу у встановлений термін лише звітність, встановлену для платників єдиного податку – розрахунки сплати єдиного податку суб’єкта малого підприємництва – юридичною особою, форма яких затверджена наказом ДПА України № 98 від 28.02.2003. Такі розрахунки позивач подає до податкового органу своєчасно, у зв’язку з чим відсутні підстави для проведення перевірки, встановлені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Крім того, ДПА України визначено певний спосіб для встановлення факту неподання платником податків податкової звітності. Зокрема, у даному випадку передбачено складання акту, надсилання запрошення платнику податків з’явитися до податкового органу, прийняття податкових повідомлень тощо. Позивачем такі акти, запрошення або повідомлення не отримувалися.

Просив визнати недійсним наказ № 609 від 20.11.2009 про призначення позапланової виїзної перевірки ПП «ЛІЛІЯ» на підставі п. 2 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (а.с. 3-5).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з тих підстав, що юридичне значення для позивача мають рішення, прийняті за результатами перевірки, а не дії по її проведенню. Сам по собі наказ № 609 від 20.11.2009 про призначення перевірки не має обов’язкового характеру для позивача та не порушує його прав та інтересів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки. Позивач таким правом скористався, що підтверджується актом про відмову у допуску до перевірки від 23.11.2009 № 604/01-014-51/23-213/31184653.

Крім того, статтею 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» передбачено вичерпний перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), від сплати яких звільняється суб’єкт малого підприємництва, серед яких відсутній збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Отже, позивач повинен декларувати і сплачувати цей збір, про що його неодноразово повідомлялось листами.

Посилаючись на ст.ст. 2, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 17 КАС України, просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 40-41, 99).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач – приватне підприємство «ЛІЛІЯ» зареєстровано 29.09.2000 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 31184653, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Донецькій області № 7-22-393 від 21.06.2005 (а.с. 7), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 308749 (а.с. 9). ПП «ЛІЛІЯ» здійснює діяльність відповідно до статуту, затвердженого засновником 20.09.2000 (а.с. 10-16). Позивач є платником єдиного податку згідно зі свідоцтвом № 0566003553 від 19.12.2008 (а.с. 17), щоквартально надає розрахунки сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (а.с. 18-29). Позивач також здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями згідно з ліцензією (а.с. 103-104).

20.11.2009 в.о. начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі п. 2 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було прийнято наказ № 609 «Про проведення виїзної позапланової перевірки», згідно з яким призначено виїзну позапланову перевірки ПП «ЛІЛІЯ» за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Підставою проведення перевірки у наказі вказано ненадання ПП «ЛІЛІЯ» (код ЄДРПОУ 31184653) в установлений строк податкової декларації або розрахунку, якщо їх подання передбачено законом. Проведення перевірки доручено головному державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Волошиній Т.І., головному державному податковому ревізору-інспектору управління податкового контролю юридичних осіб Шляховій Т.М., завідувачу сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Комендантову Р.О., старшому державному податковому ревізору-інспектору сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Конончук М.В., старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Осьмачко Н.О. у термін з 23.11.2009 по 27.11.2009 (а.с. 6, 55-56).

20.11.2009 в.о. начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було видане направлення № 000575/1129, згідно з яким вказаним вище особам доручено провести перевірку ПП «ЛІЛІЯ» у термін з 23.11.2009 по 27.11.2009 (а.с. 54). Направлення позивачу не вручалося, що підтверджується відсутністю підпису уповноваженої особи ПП «ЛІЛІЯ» на цьому направленні.

23.11.2009 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Волошиною Т.І., головним державним податковим ревізором-інспектором управління податкового контролю юридичних осіб Шляховою Т.М., завідувачем сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Комендантовим Р.О. було складено акт № 604/01-014-51/23-213/31 184653 відмови від допуску до перевірки, згідно з яким 23.11.2009 було здійснено вихід на юридичну адресу ПП «ЛІЛІЯ»: вул. Вахрушева, 48, м. Донецьк, 83071, з метою проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 20.11.2009 № 609 та направлення від 20.11.2009 № 000751/1129, які не вручено посадовим особам підприємства під розписку у зв’язку з тим, що посадові особи ПП «ЛІЛІЯ» до перевірки працівників ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька не допустили (а.с. 57).

04.12.2009 позивач, вважаючи незаконним наказ в.о. начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 20.11.2009 № 609 «Про проведення виїзної позапланової перевірки», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 3-5).

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП «ЛІЛІЯ» про визнання недійсним наказу в.о. начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 20.11.2009 № 609 «Про проведення виїзної позапланової перевірки» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509 (зі змінами та доповненнями) визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно встановлює наслідки дотримання контролюючими органами цих умов. Згідно з частиною 2 цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

У судовому засіданні не знайшов підтвердження факт недопуску позивачем посадових осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька до проведення перевірки. У судовому засіданні з цього приводу посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Волошиною Т.І., Шляховою Т.М. і Комендантовим Р.О., які були уповноважені на здійснення перевірки відповідно до оспорюваного наказу та згідно з направленням № 000575/1129 від 20.11.2009, були надані суперечливі пояснення, вони не змогли пояснити суду місце знаходження ПП «ЛІЛІЯ», куди вони виїжджали на перевірку. Представники позивача пояснювали, що для проведення перевірки посадові особи ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька до ПП «ЛІЛІЯ» не з’являлися.

Крім того, акт відмови від допуску до перевірки № 604/01-014-51/23-213/31 184653 від 23.11.2009 (а.с. 57), який мав складатися на місці перевірки, був надрукований на комп’ютері, містить розбіжності. Так, в акті вказується, що наказ про призначення перевірки і направлення не були вручені посадовим особам підприємства ПП «Лілія», та водночас зазначається, що копію наказу посадові особи ПП «Лілія» отримали, однак від надання пояснень та підписання акту відмовилися.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення вимогам закону чи компетенції органу державної податкової служби. Юридичне значення для позивача має саме рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, прийняте за результатами проведеної перевірки, а не підстави для її призначення.

Судом встановлено, що перевірка ПП «ЛІЛІЯ» на час розгляду судом даної справи не проводилася, рішення податковим органом за її наслідками не приймалося, у зв’язку з чим у даному випадку з боку ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька відсутні порушення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правовідносин, які підлягають захисту судом.

Разом із тим, з метою повного та всебічного з’ясування обставин у справі та прийняття судом законного і обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне надати повну правову оцінку даного спору.

Як пояснили у судовому засіданні представники відповідача, підставою для призначення перевірки згідно з оспорюваним наказом є ненадання позивачем до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька звітів про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

З цього питання сторонами велося листування починаючи з 2007 року (а.с. 87-91).

Так, 11.11.2009 за № 15344/10/15-013 начальником ДПІ у Куйбишевському районі м Донецька на адресу керівника ПП «Лілія» було спрямовано лист «Про надання документів», в якому він просить повідомити про причини неподання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (а.с. 87).

На цей лист 24.11.2009 ПП «ЛІЛІЯ» надало відповідь, що з огляду на положення ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» воно не є платником збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (а.с. 86).

Відповідач в своєму листі від 26.11.2009 зазначив, що ПП «ЛІЛІЯ» не є платником тільки тих податків і зборів, перелік яких визначено в ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», серед яких відсутній збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, у зв’язку з чим позивачу запропоновано у строк до 01.12.2009 подати розрахунки цього збору за весь період здійснення діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 88).

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є загальнодержавним збором.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.

Стаття 2 цього Закону визначає, що об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

На виконання Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 "Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" наказом ДПА України від 28.03.2002 № 133 було затверджено Порядок заповнення і подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, де у п. 4, 5 визначено, що платник збору самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у звіті про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Звіт подається платником збору до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Якщо останній день терміну подання звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Однак ні вказаний Закон, ні Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 587 від 15.07.2005, не визначають поняття виручки від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Вказаними вище положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» визначені певні умови, за яких повинен сплачуватися збір, а саме: реалізація у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива та отримання від такої реалізації виручки. При цьому обов'язково мають бути у їх сукупності оптово-роздрібна торгівельна мережа, алкогольні напої та пиво і виручка. Лише за цих умов може виникнути об'єкт оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено що:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08;

пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;

- оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Судом встановлено, що позивач не є виробником алкогольних напоїв, не здійснює оптову торгівлю і не виступає комісіонером у виробників по договорам комісії (а.с. 100). Постачання алкогольних напоїв та пива позивачу здійснюється ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» за договором № 14764 від 24.01.2008 (а.с. 101-102). 30.12.2009 позивачем було отримано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном з 06.01.2010 до 06.01.2011 у місці торгівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Вахрушева, 48 (а.с. 103). Крім того, як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, позивач у власності чи у користуванні не має об'єктів торгівельної мережі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не здійснювалася торгівля алкогольними напоями та пивом в оптово-роздрібній торгівельній мережі. Крім того, суд зазначає, що виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв не є тотожним поняттям отриманої виручки від покупців алкогольних напоїв. Отже, у даному випадку ПП «ЛІЛІЯ» не є платником збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, у зв’язку з чим в ПП «ЛІЛІЯ» відсутній обов’язок подавати до податкового органу відповідну звітність з нарахування та сплати цього збору.

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька вказані вище вимоги спеціального законодавства не враховувалися. У своїх листах з вимогою надати звітність по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, спрямованих на адресу ПП «ЛІЛІЯ», податковий орган посилався на загальне законодавство - Закон України «Про підтримку малого підприємництва» і Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», без урахування вимог спеціального законодавства, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку.

Однак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відсутність порушення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правовідносин з боку ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька у зв’язку із тим, що перевірка ПП «ЛІЛІЯ» на час розгляду судом даної справи не проводилася та рішення податковим органом за її наслідками не приймалося, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову приватного підприємства «ЛІЛІЯ» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним наказу про призначення позапланової виїзної перевірки № 609 від 20.11.2009 – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 березня 2010 року.

Повний текст постанови складений 22 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.