Ухвала суду № 87363338, 03.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"03" лютого 2020 р.Справа № 183з-20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вхідний № 183 від 31 січня 2020 року) Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову до подання позовної заяви

за позовом Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м. Харків до 1. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків , 2. Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ про заборону вчиняти певні дії

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2020 року до господарського суду Харківської області надійшла заява (вхідний № 183) Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) вчиняти дії по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", які є невід`ємною частиною заяви - приєднання № 09420W9B62ST107 від 01 жовтня 2017 року до умов типового договору розподілу природного газу, шляхом зобов`язання утриматись від них. Заяву обґрунтовано тим, що 28 січня 2020 року від Акціонерного говариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на адресу Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" надійшло повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 04 від 28 січня 2020 року, в якому підприємству у зв`язку з відсутністю у Реєстрі споживачів жодного постачальника з 02 лютого 2020 року було запропоновано у терміт до 07-00 години 02 лютого 2020 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання (обмежити газоспоживання до рівня 0,000 тис. куб.м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання підприємства. У разі невиконання цієї вимоги транспортування газу підприємству буде припинено (обмежено) в примусовому порядку.

27 січня 2020 року Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" було отримано від Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомлення № 23-104-20 від 23 січня 2020 року про припинення (обмеження) газопостачання з 01 лютого 2020 року.

Заявник вважає зазначені повідомлення незаконним та дії, які можуть відбутись у зв`язку з таким повідомленнями неправомірними, та протягом десяти днів має намір звернутись до Господарського суду харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про оскарження таких дій та визнання права на споживання природного газу.

На цей час, Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр", як теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організація, відповідно до Статуту та ліцензій є суб`єктом господарювання в сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатуються та є об`єктом життєзабезпечення і стратегічного значення в Харківській області, у тому числі у місті Куп`янськ, смт. Чкаловське, тощо.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту діяльність Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" спрямована на досягнення високоякісних організаційних, економічних, соціальних результатів у сфері житлово-комунального господарства, а також координації роботи підприємств житлово - комунальної галузі.

Предметом діяльності Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" згідно з пунктом 3.4 Статуту є вироблення, транспортування, використання, розподіл та реалізація теплової енергії на базі спалювання всіх видів палива, у тому числі побутових і виробничих відходів, а також використання енергетичних ресурсів незалежно від відомчої належності джерел тепла для забезпечення тепловою енергією абонентів та виробництв, що забезпечують або сприяють їх безперебійному і якісному функціонуванню; надання послуг теплопостачання (вироблення, транспортування, реалізація централізованого опалювання), водопостачання, водовідведення, експлуатації житлового фонду і таке інше.

На підставі умов публічного типового договору, до якого Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" приєдналося заявою № 09420W9B62ST107 від 01 жовтня 2017 року, АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" здійснює розподіл природного газу для Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", постачальником якого є Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі укладених договорів від 15 листопада 2019 року № 3274/1920-ТЕ-32, № 3276/1920-КП-32, № 3275/1920-БО-32 (додаток 7).

В опалювальний період 2019/2020 років, Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр", яке технологічно виробляє теплову енергію з газу, не може не брати газ. Процес відбору газу в опалювальний період не припиняється, варіюється тільки обсяг споживання, в залежності від температури повітря на вулиці. Дії з боку Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" та Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо припинення, обмеження газопостачання на котельнях підприємства Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" та їх пломбування, неминуче призводить до припинення подачі тепла та може призвести до руйнування внутрішньо будинкових мереж та мереж теплопостачання, може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру та завдати непоправної шкоди мешканцям територіальних громад, селищ, міст Харківської області. Тому, вважає заявник, відключення котелень Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" від газу, припинення (обмеження) постачання газу в опалювальний період неможливо.

З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2019/2020 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 921-р "Деякі питання опалювального періоду 2019/2020 року" встановлено:

1. Акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”: укласти до 15 жовтня 2019 року договори із суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій, з дотриманням вимог Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 357 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та принципу недискримінацїї; разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2019/2020 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах. Укласти договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ з теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, включеними до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

2. Операторам газорозподільних мереж: до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих та теплопостачальних організацій; заборонити відключення та обмеження енергопостачання об`єктів теплогенеруючих та теплопостачальних організацій від системи розподілу газу в опалювальний сезон нижче технологічного мінімуму споживання природного газу.

Згідно з приписами статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Стаття 117 Конституції України, якій кореспондує частина перша статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", визначає обов`язковість актів Кабінету Міністрів України до виконання.

За таких обставин, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" наділене спеціальними обов`язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, а тому на підставі укладених договорів постачання природного газу та спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, Правила постачання природного газу та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 921-р, було зобов`язане постачати природний газ Комунальному підприємству "Обласний інформаційно-технічний центр", як виробнику теплової енергії для виробництва теплової енергії, у тому числі шляхом своєчасного підтвердження номінацій (підтвердження обсягів природного газу), і це є обов`язком Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а не правом.

При цьому, з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасного підтвердження номінацій, та включення Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" до Реєстру споживачів постачальника - є однією з гарантій безперебійного та безперешкодного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон 2019/2020 р.р. Відповідно, не підтвердження номінацій або виключення Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" з Реєстру споживачів Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є неправомірним та унеможливлює безперешкодне отримання заявником необхідних обсягів природного газу, оскільки у тому числі може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" послуг з розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 10 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" є захищеним споживачем, тобто підприємством, що здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Статтею 6 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що державна політика у сфері теплопостачання базується зокрема на принципах забезпечення захисту прав та інтересів споживачів, забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання, підвищення екологічної безпеки систем теплопостачання та ін.

Згідно статті 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно.

Постановою Кабінету міністрів України від 13 листопада 2013 року № 886 затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання.

Ця Методика застосовується для визначення мінімального рівня використання природного газу об`єктом у сфері теплопостачання незалежно від форми власності, який забезпечує номінальне функціонування підприємства з метою виробництва теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.

Згідно пункту 2 Методики, метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Із змісту Методики (пункти 3, 4) вбачається, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони здоров`я і дошкільних навчальних закладів +20°С; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18°С; температура гарячої води у споживачів становила не нижче +40°С.

Також сприятливими умовами життєдіяльності людини за змістом Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" вважається такий стан середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров`я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.

У відповідності до пункту 1-1 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368, порушенням нормальних умов життєдіяльності визнається відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об`єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об`єкті) є неможливим.

Відключення в осінньо-зимовий період від джерел газопостачання Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", яке забезпечує тепловою енергією населення, а також підприємства, установи та організації Харківської області незалежно від форм власності призведе до надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка за своїми наслідками може бути визнана надзвичайною ситуацією регіонального або державного рівня (в залежності від обсягу збитків) згідно пунктів 4-9 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.

За змістом статтей 13, 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України та забезпечення соціальної спрямованості економіки є обов`язком держави.

Стаття 13 Цивільного кодексу України чітко визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, з огляду на вищенаведене, у правовідносинах газопостачальних, газотранспортних, газорозподільних компаній з теплопостачальними організаціями необхідно дотримуватись вимог не тільки нормативних актів, що регулюють відносини з постачання, транспортування та розподілу природного газу, а також і інших законодавчих актів, норми яких є обов`язковими до виконання

Таким чином, заявник вважає, що вказані неправомірні дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" та Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ставлять під загрозу стале проходження у Харківській області опалювального сезону 2019/2020 року. У зв`язку з такими протиправними діями з незалежних від споживача обставин, підприємство є обмеженим у своєму праві на споживання природного газу у необхідних для нього обсягах та фактично позбавлене можливості виконувати взяті на себе зобов`язання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Заявник вважає, що існує загроза, що до вирішення цього спору, зокрема, в опалювальний період 2019/2020 р.р., споживачі Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", серед яких є, в тому числі, і заклади з охорони здоров`я, освітні заклади, бюджетні установи, релігійні організації та населення, з незалежних від них обставин, залишаться без тепла, а позивач не матиме можливості виконувати взяті на себе зобов`язання з постачання теплової енергії, внаслідок чого понесе збитки, втратить довіру клієнтів.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 137 Господарського процесуального кодексу України "Заходи забезпечення позову", встановлює, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між ними та предметом позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, тому оцінка такої відповідності теж здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та, зокрема, майнових наслідків заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні наявності обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (застосування певного виду забезпечення).

Згідно частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд, враховуючи положення статті 141 Господарського процесуального кодексу України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються запобіжні заходи забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву (вхідний № 183 від 31 січня 2020 року) Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136-137, 141, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву (вхідний № 183 від 31 січня 2020 року) Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) вчиняти дії по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", які є невід`ємною частиною заяви - приєднання № 09420W9B62ST107 від 01 жовтня 2017 року до умов типового договору розподілу природного газу, шляхом зобов`язання утриматись від них.

Стягувачем за цією ухвалою є: Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5 поверх, код ЄДРПОУ 32335218).

Боржниками за цією ухвалою є: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61009, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500);

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Дана ухвала відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 03.02.2020 року і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 04.02.2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 03.02.2020 року

Суддя П.В. Хотенець