Ухвала суду № 87363281, 04.02.2020, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"04" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/866/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Фесюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Лайн" про відвід судді, у справі

за позовом: Приватного підприємства "Авто-Оранти"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Лайн"

про визнання недійсними договорів

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бородкіна Н.В. (директор - згідно витягу).

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року Приватне підприємство "Авто-оранта" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-лайн" про визнання недійсними договорів, свої позовні вимоги обґрунтовує скасуванням за відповідачем права власності на земельні ділянки які передані в оренду, а отже необхідності визнання договорів недійсними.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 грудня 2019 року позовну заяву Приватного підприємства "Авто-Оранта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-лайн" про визнання недійсними договорів залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/866/19 за позовною заявою Приватного підприємства "Авто-Оранта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-лайн" про визнання недійсними договорів. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24 грудня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2019 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2020 року.

У судовому засіданні 28 січня 2020 року проголошено перерву по справі до 04 лютого 2020 року.

03 лютого 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав заяву в якій просить суд відкласти розгляд справи №918/866/19 на іншу дату.

04 лютого 2020 року через відділ канцелярії відповідачем подано заяву про відвід в якій заявляє відвід судді Торчинюку Вадиму Георгійовичу по даній справі з подальшою передаченої даної справи на розгляд іншому судді відповідно до вимог ГПК України.

У судовому засіданні 04 лютого 2020 року позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, повідомив суд про причини неявки, просив суд відкласти розгляд справи, в свою чергу уповноважений предсавник відповідача наполягав на задоволенні заяви про відвід судді з підстав зазначеній в останній.

В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Торчинюка В.Г. заявник зазначає наступне:

"на переконання заявника, існують сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді Торчинюка В.Г. при розгляді справи №918/866/19, зокрема у судовому засіданні у справі №918/866/19, яке було призначене на 12 год. 00 хв. 28 січня 2020 року, це вбачається у тому, що суддя Торчинюк Вадим Георгійович просив надати докази фактичного користування Позивачем земельними ділянками, зазначаючи, при цьому, що часткова оплата орендної плати та цільове призначення земельних ділянок для обслуговування будівель та споруд" нічого не доводять, також суддя Торчинюк В.Г. висловив своє бачення щодо того, що угода за ініціативою суду може бути визнана удаваною.

Крім того заявник зазначає, що висловлене суддею Торчинюком В.Г. бачення щодо удаваності угод ставить під сумнів його об`єктивність і розцінюється Відповідачем як прагнення судді знайти вирішення справи на користь Позивача незважаючи на фактичні обставини справи та не дослідивши їх повного мірою, також протягом усього засідання суддя Торчинюк В.Г. виявляв явну прихильність до сторони Позивача.

На переконання заявника, така поведінка судді підриває довіру Відповідача до останнього та розцінюється останнім як небезсторонність та упередженість".

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідльністю "Комфорт-Лайн" про відвід судді Торчинюка В.Г. від розгляду справи №918/866/19, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За нормами статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із поданої заяви про відвід судді Торчинюка В.Г. вбачається, що остання грунтується виключно на припущеннях та домислах заявника.

У заяві, стороною не зазначено жодних із перелічених у статті 35 ГПК України підстав, для задоволення заяви про відвід судді.

Заявник покликається на практику Європейського Суду з прав людини та Бангалорські принципи поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказуючи при цьому на неупередженість судді.

Разом з тим, суд кретично ставиться до таких тверджень заявника, оскільки останні не підтверджуються жодними доказами та є такими які надумані представником відповідача.

Зокрема, 28 січня 2020 року здійснювалося підготовче судове засідання, в якому суд з`ясовував обставини справи у відповідності до статті 182 ГПК України.

Відповідно до статті 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; 2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 16) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов`язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.

В той же час суд зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 35 Господарського кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням наведених норм права та мотивів заяви, суд вбачає, що відповідач розцінив дії суду, щодо з`ясування усіх обставин справи в їх сукупності та виконання завдань підготовчого засідання, як упереджене та небезстороннє ставлення до сторін у справі, що не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом.

Крім того, висловлення або припущення суддею щодо того чи іншого юридичного питання, зокрема удаваності правочину, не є підставою для відводу судді в розумінні частини 4 статті 35 ГПК України, яка зазначалася вище, а випливає з обов`язку суду, щодо з`ясування усіх обставин справи при її розгляді.

Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Судом також враховується, що Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Що стосується питання "незалежності" для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, то судовою практикою Суду встановлено, що у цієї вимоги є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний. По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-других, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії"). Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії". Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").

Відтак суд вважає, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Лайн" про відвід судді Торчинюка В.Г. - є необґрунтованою, оскільки заявник не наводить жодних передбачених законом підстав для такого відводу та не надає жодних доказів.

Відповідно до пункту 3 статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Встановивши необґрунтованість заявленого представником Товариства з обмежною відповдільністю "Комфорт-Лайн" відводу, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №918/866/19 в порядку передбаченому ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Керуючись статтями 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 918/866/19 зупинити до вирішення питання про відвід судді Торчинюка В.Г. у даній справі.

2. Матеріали справи із заявою представника відповідача про відвід судді Торчинюка В.Г. від розгляду справи №918/866/19 передати уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Торчинюка В.Г.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку статтей 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 04.02.2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Торчинюк В.Г.

Віддруковано 2 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 1);

3 - відповідачу рекомендованим (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 1).