Постанова № 8736263, 03.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-14327/08/0570

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Папазової Г.П.

при секретарі                                                  Скутельник Ю.В.

за участю          

представника позивача          Користіна А.Г. за дов. від 02.03.10р.

представника відповідача          Панкова К.М. за дов. від 19.01.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.07 2008р. № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.07 2008р. № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2.

В обґрунтування позову зазначив наступне. В період з 25.04.2008р. по 12.06.2008р. відповідачем проведена виїзна планова перевірка АМ та СП ТОВ «ДА-ЛВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. За результатами перевірки був складений акт від 20.06.2008р. № 530/15-16-23/2/23182148, яким встановлені порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2007р. у сумі 109171,00 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідач 07.07.2008р. склав податкове повідомлення – рішення 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2, яким позивач зобов,язаний сплатити в строк до 17.07.2008р. суму податку на додану вартість у розмірі 109171,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 54585,50 грн., а всього 163756,50 грн.

Згідно даних перевірки податковий кредит по податку на додану вартість у березні 2007р. склав 756796 грн. Вважає, що ця сума визначена перевіряючими помилково, оскільки відповідно до даних документів первинного обліку – реєстру отриманих накладних за березень 2007р. та отриманих податкових накладних за березень 2007р. сума податкового кредиту складає 866397, 68 грн. Різниця складає 109601,68 грн.

Зазначає, що отримані у березні 2007р. податкові накладні, які підтверджують право на податковий кредит правомірно включені до складу податкового кредиту за березень 2007р.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив , що підприємством надані оригінали документів, що підтверджують реалізацію товарів на митній території України, тому нема законних підстав вважати, що господарські операції позивача звільняють від оподаткування. Вважає, що первинні документи, використані при проведені перевірки достовірні та надані в повному обсязі.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, висновок судово – економічної експертизи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва виконавчого комітету Донецької міської ради Асоціація малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» зареєстрована 12.12.1997р., перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

20 червня 2008р. спеціалістами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку була проведена виїзна планова перевірка Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. За результатами перевірки був складений акт № 530/15-16-23/2/23182148 від 20.06.2008р., яким встановлені порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2007р. у сумі 109171,00 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509 (далі Закон № 509), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі), запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі – Закон України № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

          Відповідно до преамбули Закону України № 168/97-ВР, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.6. пункта 7.2 ст.7 Закону Украни № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

          Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, норми якого підлягають застосуванню до спірних відносин, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Абзац третій даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Як вбачається з матеріалів справи, факт придбання товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в господарської діяльності товариства, підтверджується накладними, які маються в матеріалах справи.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що податкова накладна є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв,язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарської діяльності.

За результатами експертизи були зроблені висновки, зокрема про те, що у зв,язку з наявними протиріччями у наданих до експертизи документах бухгалтерського та податкового обліку, експерту не надається можливим документально обґрунтовано відповісти чи підтверджуються документально та чи відповідають первинним бухгалтерським документам висновки акту перевірки від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 20.06.2008р. № 530/15-16-23/2/23182148 про результати виїзної планової перевірки Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2007р. у сумі 109171 грн.

Разом з цим, за результатами проведеного дослідження наявних у матеріалах справи податкових накладних, які значаться виданими платниками податку на додану вартість на ім,я АМ та СП ТОВ «ДА-ЛВ» у період з вересня 2006р. по березень 2007р. та які значаться включеними АМ та СП ТОВ «ДА-ЛВ» до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2007р. експертом встановлено, що загальна сума податку на додану вартість за вказаними накладними яку підприємство має право включити до податкового кредиту становить 866397,68 грн.

Також, було встановлено, що порядок заповнення податкових накладних, відповідають порядку заповнення податкових накладних, встановленому Законом про ПДВ та наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 «Про встановлення форми податкової накладної та порядку її заповнення». Експертом також встановлено, що суми ПДВ за податковими накладними, які надані постачальниками а адресу АМ та СП ТОВ «ДА-ЛВ» у звітних (податкових) періодах які передують березню 2007р. не значаться включеними до податкового кредиту таких попередніх звітних (податкових) періодів, тобто суми ПДВ за такими накладними можуть бути включені АМ та СП ТОВ «ДА-ЛВ» до складу податкового кредиту.

          Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996 – ХІУ (далі – Закон № 996 – ХІУ) визначено поняття первинного документу, а саме це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України № 996 – ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Таким чином, регістри бухгалтерського обліку в розумінні Законів України про «Про податок на додану вартість» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції, а відповідно не відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій по деяким податковим накладним не може бути підставою для не включення певних сум до податкового кредиту. Вказаний факт може бути лише підставою для притягнення до відповідальності за несвоєчасне складання регістрів та недостовірність відображення у них даних, осіб, які слали та підписали ці документи.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд встановив, що відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку не довів в судовому засіданні, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення – рішення було ним прийнято правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб,єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.07 2008р. № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2 - задовольнити.

          Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 07.07 2008р. № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Папазова Г.П.