Рішення № 87362302, 27.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2020Справа № 910/15412/19Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

про стягнення неустойки в розмірі 3 114 111,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: Салюк М.І., довіреність № 09/12/362 від 07.11.2019;

від відповідача: Мицик О.Ю., ордер серія КС № 314338.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» неустойки в розмірі 3 114 111,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № 3 від 08.08.2011, в частині повернення орендованого майна після закінчення строку дії Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.12.2019.

20.11.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про збільшення розміру позовних вимог.

22.11.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 02.12.2019 представники сторін з`явились.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з їх урахуванням.

У судовому засіданні 02.12.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні судом оголошено перерву до 23.12.2019.

05.12.2019 представником позивача подано відповідь на відзив.

У судове засідання 23.12.2019 представники сторін з`явились.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та позивачем і відповідачем було заявлено про подання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, в зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2020.

У судове засідання 27.01.2020 представники сторін з`явились.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна № 3 (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування окремо розташовану будівлю загальною площею 2013 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд 19 А.

Відповідно до п. 1.3 Договору об`єкт оренди передається орендарю для використання з метою організації орендарем магазину роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, виробництва напівфабрикатів продовольчих товарів, продукції кулінарії та готової продовольчої продукції, оптової торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, упаковки товарів, організації підприємств громадського харчування, а також під розміщення підсобних, офісних і складських приміщень, здавання в суборенду відповідно до п. 3.4.6.

Договір набуває чинності з 02.07.2017 за умови, що Договір оренди нерухомого майна № 2 від 08.08.2011 не припинив свою дію достроково та діє до 03.08.2018 включно (п. 2.1 Договору).

У відповідності до п. 2.2 Договору строк оренди у відповідності до умов договору починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди. При цьому:

- акт приймання-передачі об`єкта оренди підписується сторонами не пізніше 02 липня 2017 року. Обов`язок по підготовці вказаного в даному підпункті Договору Акта покладається на орендаря;

- акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди повинен бути підписаний сторонами не пізніше останнього дня строку дії договору. Обов`язок по підготовці акта приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди покладається на орендаря.

Згідно з п. 3.3.10 Договору орендар зобов`язаний при припиненні договору повернути орендодавцю об`єкт оренди у відповідності з умовами договору та відповідно до плану БТІ.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендар повертає орендодавцю об`єкт оренди в останній день дії договору. Передача об`єкту оренди орендодавцю оформлюється актом приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, який складається в двох примірниках та підписується уповноваженими представниками сторін.

Орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди в стані не гіршому за той, в якому об`єкт оренди був переданий орендарю по Акту приймання-передачі об`єкта оренди, з врахуванням нормального зносу, умов даного Договору, виконаних орендарем в об`єктів оренди поліпшень відповідно до Договору оренди № 1 від 08.08.2011 та положень чинного законодавства України, що стосуються поліпшень об`єкту оренди, а також у відповідності до плану БТІ. У випадку невідповідності об`єкту оренди плану БТІ, орендар зобов`язаний за власний кошт здійснити усі необхідні роботи для приведення об`єкту оренди у відповідності з планом БТІ. Перед поверненням об`єкта оренди, орендар обов`язаний за свій рахунок демонтувати всі зроблені ним поліпшення, які є віддільними без шкоди для об`єкту оренди.

За умовами п. 5.1 Договору з моменту підписання між сторонами Акта приймання-передачі об`єкта оренди орендар сплачує орендодавцю плату за користування всім об`єктом оренди (орендну плату) в наступному розмірі:

- орендна плата за один календарний місяць цільового використання орендарем об`єкта оренд розраховується за наступною формулою: ОП=ОПбаз+ДП, де ОП - щомісячна орендна плата за користування об`єктом оренд, в грн., в т.ч. ПДВ: ОПбаз - базовий розмір щомісячної плати за користування об`єктом оренди, з урахуванням індексації дорівнює базовому розміру орендної плати за передостанній місяць строку оренди, по Договору оренди нерухомого майна № 2 від 08.08.2011; ДП - доплата, в грн., в т.ч. ПДВ, яка розраховується, виходячи з суми податку на землю, яка підлягає сплаті орендодавцем у місяці, за який нараховується орендна плата, згідно «Податкового розрахунку земельного податку». Для розрахунку ДП орендодавець зобов`язаний надати копію «Податкового розрахунку земельного податку» за відповідний рік, завірену печаткою орендодавця та підписами посадових осіб: за 2017 рік - протягом 10-ти робочих днів з дати здачі звіту у податкову інспекцію.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендна плата нараховується орендарю та сплачується ним з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі об`єкта оренди. Сторони, після закінчення кожного календарного місяця, в якому надавались послуги оренди об`єкта оренди, складають Акт про надані послуги з оренди об`єкта оренди.

Сторони домовились, що повний календарний місяць починається першого числа календарного місяця та закінчується останнього числа календарного місяця, включно.

Сторони погодили, що базова орендна плата (ОПбаз) індексується кожні дванадцять місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України та розрахований за попередні дванадцять місяців, від розміру базової орендної плати за останній повний календарний місяць оренди в попередньому періоді (п. 5.4 Договору).

Пунктом 5.9 Договору сторонами узгоджено, що плата за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт оренди входить до складу орендної плати.

Згідно з п. 9.6 Договору якщо орендодавець безпідставно ухиляється від підписання Акт прийому-передачі про повернення об`єкту оренди, передбаченого умовами даного Договору, та за умови належного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим Договором, орендар звільняється від сплати будь-яких платежів по даному Договору за весь період з дня виникнення обов`язку орендодавця підписати Акт прийому-передачі про повернення об`єкту оренди до дня фактичного підписання відповідного Акту.

02.07.2017 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19А, відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19 «А».

В серпні 2018 року правлінням орендодавця, до компетенції якого віднесені питання вчинення правочинів стосовно об`єктів нерухомості, вартість яких перевищує 1,0 млн дол. США та площа яких перевищує 1 000,00 кв.м., прийнято рішення продовжити здачу будівлі у м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 19-А/1 в оренду.

Так, як вбачається з витягу з протоколу № 360 засідання Правління ПАТ "Промінвестбанк" від 02.08.2018 по питанню порядку "Щодо укладення договору оренди по об`єкту нерухомості ПАТ "Промінвестбанк", вартість якого перевищує 1 000 000 дол. США та площа якого перевищує 1 000,00 кв.м.» присутні члени правління вирішили: надати пропозицію діючому орендарю ТОВ "Еко" щодо укладання договору оренди на новий строк на умовах: орендна плата: з першого по другий (включно) місяць оренди 218 574,59 грн./міс., у т.ч. ПДВ; з третього місяця оренди 538 396, 00 грн./міс. (10 доларів США - 262,40 грн/1 кв. м.), у т.ч. ПДВ; орендна плата підлягає щомісячному коригуванню на курс долара США; орендна плата не індексується. Площа оренди: 2 051,90 кв. м. Мета оренди: розміщення продуктового супермаркету. Строк оренди: 60 місяців. Відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди: електропостачання, водопостачання, опалення, експлуатаційні - у повному обсязі. інші витрати входять до складу орендної плати. Витрати на ремонт (капітальні покращення): не менше 6,5 млн грн. Строк проведення ремонту - протягом 3 місяців з моменту укладення договору оренди на новий строк.

02.08.2018 року орендодавець направив орендарю Лист вих. № 21-1/1-156 щодо повідомлення умов укладення договору оренди нерухомого майна на новий строк, в якому повідомив суттєві умови передачі об`єкта оренди у тимчасове платне користування, затверджені правлінням орендодавця та просив у строк до 17.08.2018 або повідомити Орендодавця про надання згоди укласти договір оренди об`єкта оренди на новий строк на умовах, що запропоновані Орендодавцем та викладені у цьому листі, або звільнити та повернути банку об`єкт оренди згідно умов договору оренди за актом приймання - передачі (повернення) об`єкта оренди.

Також в означеному листі орендодавець зазначив, що продовження строку користування об`єктом оренди до 17.08.2018 після закінчення строку договору оренди не є поновленням договору оренди на новий строк, а лише є наданням орендодавцем додаткового часу для розгляду орендарем запропонованих умов укладення договору оренди на новий строк та прийняття рішення щодо укладення договору оренди на умовах, визначених орендодавцем, або повернення йому об`єкта оренди. Лист № 21-1/1-156 був отриманий орендарем 06.08.2018, що підтверджується матеріалами справи.

У листі № 21-1/1-181 від 17.08.2018 позивач зазначив, що станом на 17.08.2018 відповідач не повернув об`єкт оренди та не підготував Акт приймання-передачі (повернення з оренди). Крім того, банк наполягав на негайному поверненні об`єкта оренди за Актом приймання-передачі або підтвердженні укладання договору оренди на новий строк на умовах, запропонованих позивачем. При цьому, до вказаного листа позивачем був доданий проект договору, та безпосередньо в листі вказано, що редакція договору є кінцевою, коригуванню не підлягає, крім коригувань, пов`язаних з нотаріальним посвідченням.

23.08.2018 банком направлена відповідачу Лист № 21/1/3-190 від 22.08.2018 «Щодо відсутності переважного права на укладення договору оренди нерухомого майна на новий строк», в якому позивач, посилаючись на систематичне невиконання орендарем умов Договору оренди нерухомого майна № 3 від 08.08.2011 щодо строків проведення розрахунків та усунення недоліків нерухомого майна у повному обсязі, зазначив про відсутність у відповідача переважного права на укладення договору оренди на новий строк, та вимагав у строк до 03.09.2018 звільнити та повернути банку об`єкт оренди за актом приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди.

04.09.2018 робочою групою позивача в присутності представників відповідача здійснено обстеження об`єкта оренди та встановлено, що станом на 04.09.2018 об`єкт оренди орендарем не звільнено та орендарем здійснюється фактичне користування майном. За результатами огляду складено Акт обстеження об`єкту нерухомості та фіксації знаходження ТОВ «ЕКО» в об`єкті нерухомості за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 19 А, від 04.09.2018.

Як зазначає позивач, відповідач починаючи з 04.09.2018 неправомірно володіє та користується належною на праві власності банку будівлею без належних правових підстав, оскільки Договір оренди припинив свою дію 03.08.2018 та сплив строк повернення будівлі, визначений банком у листах на адресу відповідача, в зв`язку з чим, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за час прострочення його повернення позивачу у сумі 3 403 359,36 грн. за період з 15.06.2019 по 13.11.2019 (оскільки 13.11.2019 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19А, відповідно до якого, орендар повернув, а орендодавець прийняв з оренди об`єкт оренди).

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що розмір неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за час прострочення його повернення позивачу за один день складає 17 108,45 грн., а не 22 403,68 грн., як зазначено позивачем, оскільки індексація базової орендної плати відповідно до п. 5.4 Договору та податок на додану вартість не є орендною платою.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі статтею 759 ЦК України, встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 зазначеної норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/5297/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення неустойки у розмірі 4 077 496 грн. 76 коп. встановлено, "що у договорі сторонами було погоджено (п. 2.1. договору), що договір набуває чинності з 01.07.2017 та діє до 03.08.2018 включно.

Відповідно договір оренди укладений між сторонами, за умовами договору, припинився 03.08.2018.

У п. 4.2 договору сторони погодили, що орендар повертає орендодавцю об`єкт оренди в останній день дії договору. Передача оренди орендодавцю оформлюється актом приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, який складається в двох примірниках та підписується уповноваженими представниками сторін.

В силу положень ст. 785 ЦК України та п. 4.2. договору відповідач був зобов`язаний повернути позивачу об`єкт оренди в останній день договору. Однак, оскільки між сторонами велися переговори щодо укладання договору оренди на новий строк, позивач, як орендодавець, надав відповідачеві, як орендарю, можливість у строк до 03.09.2018 визначитися зі своєю позицією щодо укладання договору на новий строк на умовах орендодавця або повернути об`єкт оренди останньому.

При цьому, в листах, адресованих відповідачу, позивач неодноразово наголошував, що надання строку для прийняття відповідних рішень не є продовженням договору.

У строк для прийняття рішення, встановлений позивачем в його листах, адресованих відповідачу, останній об`єкт оренди за актом прийому-передачі (повернення) не повернув, також у такий строк між сторонами не було досягнуто згоди щодо укладання договору оренди на новий строк. Доказів іншого матеріали справи не містять.

При цьому, обов`язок по підготовці акта приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди покладається на Орендаря (п. 2.2.2. договору) .

За вищенаведених обставин місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення об`єкту оренди".

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини щодо порушенням відповідачем обов`язку по поверненню об`єкта оренди за Договором не підлягають доказуванню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України, зокрема наслідки встановлені ч. 2 ст. 785 ЦК України щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідною умовою є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 зазначеного Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 927/1215/13 і від 19.08.2014 у справі № 3-85гс14.

Крім того, при вирішенні питання щодо підстав нарахування неустойки за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/9328/17, від 28.08.2018 у справі №913/155/17, дійшов висновку про те, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути зокрема підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна.

У даному випадку суд враховує, що будь-яких доказів відсутності можливості передати майно позивачу у період з 15.06.2019 по 13.11.2019, а також доказів відсутності вини у неповерненні об`єкта оренди у означений строк, матеріали справи не містять.

Водночас, відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що розмір неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за час прострочення його повернення позивачу за один день складає 17 108,45 грн., а не 22 403,68 грн., як зазначено позивачем, оскільки індексація базової орендної плати відповідно до п. 5.4 Договору та податок на додану вартість не є орендною платою.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За умовами п. 5.1 Договору з моменту підписання між сторонами Акта приймання-передачі об`єкта оренди орендар сплачує орендодавцю плату за користування всім об`єктом оренди (орендну плату) в наступному розмірі:

- орендна плата за один календарний місяць цільового використання орендарем об`єкта оренд розраховується за наступною формулою: ОП=ОПбаз+ДП, де ОП - щомісячна орендна плата за користування об`єктом оренд, в грн., в т.ч. ПДВ: ОПбаз - базовий розмір щомісячної плати за користування об`єктом оренди, з урахуванням індексації дорівнює базовому розміру орендної плати за передостанній місяць строку оренди, по Договору оренди нерухомого майна № 2 від 08.08.2011; ДП - доплата, в грн., в т.ч. ПДВ, яка розраховується, виходячи з суми податку на землю, яка підлягає сплаті орендодавцем у місяці, за який нараховується орендна плата, згідно «Податкового розрахунку земельного податку». Для розрахунку ДП орендодавець зобов`язаний надати копію «Податкового розрахунку земельного податку» за відповідний рік, завірену печаткою орендодавця та підписами посадових осіб: за 2017 рік - протягом 10-ти робочих днів з дати здачі звіту у податкову інспекцію.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендна плата нараховується орендарю та сплачується ним з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі об`єкта оренди. Сторони, після закінчення кожного календарного місяця, в якому надавались послуги оренди об`єкта оренди, складають Акт про надані послуги з оренди об`єкта оренди.

Сторони домовились, що повний календарний місяць починається першого числа календарного місяця та закінчується останнього числа календарного місяця, включно.

Сторони погодили те, що базова орендна плата (ОПбаз) індексується кожні дванадцять місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України та розрахований за попередні дванадцять місяців, від розміру базової орендної плати за останній повний календарний місяць оренди в попередньому періоді (п. 5.4 Договору).

Таким чином, сторонами узгоджено, що орендна плата включає в себе ПДВ, та з огляду на строк оренди, підлягає індексування на індекс інфляції, а отже, оскільки орендна плата у липні 2018 року склала 318 217,12 грн., а також з огляду на узгодження сторонами у п. 5.4 Договору умов щодо індексування орендної плати кожні 12 місяців, розмір орендної плати на момент закінчення строку дії Договору складав 11 201,84 грн. за один день.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2019 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19А, відповідно до якого, орендар повернув, а орендодавець прийняв з оренди об`єкт оренди, в зв`язку з чим, 13.11.2019 не може бути включено до періоду, за який нараховується неустойка, а відтак, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 15.06.2019 по 12.11.2019 включно в розмірі 3 382 955,68 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність підстав для стягнення неустойки.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03039, м. Київ, проспект Науки, будинок 8, Ідентифікаційний код: 32104254) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, будинок 12, Ідентифікаційний код: 00039002) неустойку у розмірі 3 382 955 (три мільйони триста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 68 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 744 (п`ятдесят тисяч сімсот сорок чотири) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.02.2020.

Суддя О.А. Грєхова