Рішення № 87361869, 28.01.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.2020 Справа № 905/2198/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ЄДРПОУ 00191158; адреса: 87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" (код ЄДРПОУ 33377259, адреса: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, пр. Запорізький, буд. 9),

про: стягнення 328500,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" про стягнення 328500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір №088М-157 від 15.02.2017 та специфікація № 4 від 01.11.2017 до нього, за якими відповідач мав поставити позивачу 10 (десять) холодильників фурмених, а позивач сплатити за них 876000,00 грн. на наступних умовах: 75% передоплата, 25% по факту поставки на протязі 10-ти календарних днів. 14.11.2017 позивач перерахував відповідачу 657000,00 грн. передоплати. У проміжок часу з грудня 2017 по березень 2018 року відповідач здійснив поставку холодильників на підставі специфікації № 4 на загальну суму 876000,00 грн. У той же час позивачем протягом січня-травня 2018 року здійснено оплату по факту поставки такого обладнання на загальну суму 547500,00 грн. За твердженням позивача, загальна сума перерахованих коштів відповідачу за вказаною специфікацією складає 1204500,00 грн., що на 328500,00 грн. більше розрахункової вартості ніж передбачено специфікацією № 4. У подальшому між сторонами укладено додаткову угоду №1 договору №088М-157 від 15.02.2017, якою передбачались умови щодо повернення відповідачем зайво отриманих коштів у розмірі 328500,00 грн., але Товариством з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" вказані кошти не повернуто, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

На підтвердження вимог надано суду: типовий договір №088М-157 від 15.02.2017; специфікацію №4 від 01.11.2017; додаткову угоду №1 від 18.06.2019 до договору №088М-157 від 15.02.2017; листування від 19.04.2019 №089ло/751, від 02.05.2019 №089ло/815, від 10.05.2019 №089ло/873; від 03.05.2019 №53/0500; від 03.06.2019 №29; лист "Е-МКЗ" від 03.06.2019 №29; банківські виписки; рахунки-фактури; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні; приймально-здавальні акти; прибуткові ордери; статутні документи позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2198/19 визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 05.12.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2198/19; визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 26.12.2019; встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (надання відзиву відповідачем, відповіді на відзив позивачем, тощо); явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

Така ухвала суду отримана позивачем 09.12.2019, відповідачем 12.12.2019, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

На дату судового засідання 26.12.2019 від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Ухвалою суду від 26.12.2019 відкладено розгляд справи на 28.01.2020; запропоновано сторонам у строк до 22.01.2020 виконати вимоги ухвали від 05.12.2019 у справі № 905/2198/19 (відповідачу надати суду відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив (за наявності); всі документи та пояснення направити іншій стороні у справі, докази направлення надати суду у встановлений строк); явку представників сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

Вказана ухвала отримана позивачем 08.01.2020, відповідачем 21.01.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

27.12.2019 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. В якому відповідач в особі директора зазначає, що з 10.12.2019 по 23.12.2019 перебуває в адміністративній відпустці, внаслідок чого просить перенести слухання справи, яке призначене на 26.12.2019 на іншу дату для підготовки відзиву на позовну заяву.

22.01.2020 на електронну адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання №01.02.04-4/4 від 22.01.2020 (вх.№04-18/175), в якому останній просить провести судового засідання по справі №905/2198/19 без участі його представника, наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.01.2020 на електронну адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява по справі №905/2198/19, відповідно до якої позивач в порядку ч.8 ст.129 Господарського кодексу України просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у сумі 7499,70 грн.

В судове засідання, що відбулось 28.01.2020, сторони своїх представників не направили. На дату судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.2, ч.4 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.ст.113, 118 ГПК України).

Відповідно до приписів частин вісім та дев`ять статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідач мав достатньо часу для формування власної правової позиції по суті спору, для надання суду відзиву на позовну заяву та документів, на яких такий відзив ґрунтується, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, про дату, час та місце розгляду якої відповідач повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та відповідача, які повідомлялися про час та місце розгляду справи, однак не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 між Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" (Постачальник) укладений типовий договір №088М-157 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. цього договору, постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити обладнання для металургійної промисловості (далі - Обладнання) на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п. 3.2. 3.3. Договору постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, зазначених у специфікації згідно із міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Терміни постачання обладнання вказуються в Специфікаціях.

Поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в Специфікаціях, і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з постачанням обладнання (п.4.1.Договору).

Ціна на обладнання може бути змінена лише за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін у цей договір (п.4.2 договору).

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється згідно специфікацій, що додаються до нього (п.4.3 договору)

Пунктом 10.5. передбачено, що цей Договір діє до 28.02.2018. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором.

За всіма видами зобов`язань та відповідальності сторін встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки, за виключенням строків позовної давності, що перевищують трирічний період відповідно до чинного законодавства України (п.10.6 договору).

Всі зміни та доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною і є дійсними лише у тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками і скріплені печатками сторін (п.10.8 договору).

01.11.2017 між сторонами підписано Специфікацію № 4, згідно якої постачальник передає, а покупець приймає та оплачує наступне обладнання: код УКТ ВЕД 7419, найменування холодильник фурмений ч.060189-2СБа, кількість 10 (десять) шт, графік поставки 29.11.2017, рік випуску 2017, ціна за одиницю без ПДВ 73000,00 грн., загальна вартість з ПДВ 20% 876000,00 грн.

Ціна вказана з урахуванням транспортних витрат, транспортні витрати несе постачальник. Поставка обладнання автомобільним транспортом, умови поставки DDP м. Маріуполь, склад покупця. Строк оплати 75% передоплата до 09.11.2017, 25% по факту поставки протягом 10-ти календарних днів. У випадку затримки указаного авансового платежу строки поставки переносяться пропорційно кількості днів прострочки авансового платежу. Датою поставки є дата надходження обладнання на склад покупця згідно з відміткою в товаросупровідних документах (п.п. 2, 4, 5 Специфікації № 4).

З наданих позивачем банківських виписок про рух коштів вбачається, що:

14.11.2017 позивач перерахував відповідачу 657000,00 грн. з ПДВ передоплати за мідний холодильник Ф-4 за договором 088М-57 від 15.02.2017.

29.01.2018 позивач перерахував відповідачу 43800,00 грн. з ПДВ згідно рахунку СФ-000067 від 11.12.2017 та згідно рахунку СФ-000069 від 29.12.2017 43800,00 грн. з ПДВ;

16.04.2018 58400,00 грн. з ПДВ згідно рахунку СФ-000001 від 12.03.2018;

16.04.2018 21900,00 грн. з ПДВ згідно рахунку СФ-000068 від 22.12.2017;

16.04.2018 21900,00 грн. з ПДВ згідно рахунку СФ-000002 від 15.03.2018;

29.05.2018 292000,00 грн. з ПДВ згідно рахунку СФ-000001 від 12.03.2018;

29.05.2018 65700,00 грн. з ПДВ згідно рахунку СФ-000002 від 15.03.2018.

Всього позивач перерахував відповідачу 1204500,00 грн. (один мільйон двісті чотири тисячі п`ятсот гривень).

Матеріали справи свідчать, що за видатковою накладною № ВН-0000032 від 11.12.2017, товарно-транспортною накладною № ТН-00030 від 11.12.2017, рахунок-фактура № СФ-000067 від 11.12.2017 (приймально-здавальний акт № 97 від 14.12.2017, прибутковий ордер № 5001040085) відповідач поставив, а позивач прийняв холодильник фурмений ч.060189-2СБа кількістю 3 (три) шт на загальну суму з ПДВ - 262800,00 грн.;

за видатковою накладною № ВН-0000033 від 22.12.2017, товарно-транспортною накладною № ТН-00031 від 22.12.2017, рахунок-фактура № СФ-000068 від 22.12.2017 (прибутковий ордер № 5000062640) відповідач поставив, а позивач прийняв холодильник фурмений ч.060189-2СБа кількістю 1 (один) шт на загальну суму з ПДВ - 87600,00 грн.;

за видатковою накладною № ВН-0000034 від 29.12.2017, товарно-транспортною накладною № ТН-00032 від 29.12.2017, рахунок-фактура № СФ-000069 від 29.12.2017 (прибутковий ордер № 5001105768) відповідач поставив, а позивач прийняв холодильник фурмений ч.060189-2СБа кількістю 2 (два) шт на загальну суму з ПДВ - 175200,00 грн.;

за видатковою накладною № ВН-0000002 від 12.03.2018, товарно-транспортною накладною № ТН-00001 від 12.03.2018, рахунок-фактура № СФ-000001 від 12.03.2018 (прибутковий ордер № 5000230577) відповідач поставив, а позивач прийняв холодильник фурмений ч.060189-2СБа кількістю 4 (чотири) шт на загальну суму з ПДВ - 350400,00 грн.;

за видатковою накладною № ВН-0000003 від 15.03.2018, товарно-транспортною накладною № ТН-00002 від 15.03.2018, рахунок-фактура № СФ-000002 від 15.03.2018 (прибутковий ордер № 5000230576) відповідач поставив, а позивач прийняв холодильник фурмений ч.060189-2СБа кількістю 1 (один) шт на загальну суму з ПДВ - 87600,00 грн.

Всього за вище переліченими видатковими накладними за специфікацією №4 до договору №088М-157 від 15.02.2017 відповідач поставив позивачу 11 (одинадцять) шт фурмених холодильників ч.060189-2СБа на загальну суму 963600,00 грн. (дев`ятсот шістдесят три тисячі шістсот гривень).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні і сторонами не надавалось документального підтвердження внесення змін до специфікації № 4 від 01.11.2017 до договору №088М-157 від 15.02.2017 щодо кількості обладнання, яке мало бути поставлено позивачу, як не подано і доказів укладання інших специфікацій до цього договору.

У п.10.5 договору №088М-157 від 15.02.2017 сторони обумовили строк дії цього договору до 28.02.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Доказів настання обставин, обумовлених у п.6.5 договору (поставка обладнання, що не відповідає умовам договору по якості, комплектності, упаковки тощо), сторонами не надавалось, з матеріалів справи не вбачається.

Отже, суд дійшов висновку, що за видатковою накладною № ВН-0000003 від 15.03.2018, товарно-транспортною накладною № ТН-00002 від 15.03.2018, рахунок-фактура № СФ-000002 від 15.03.2018 (прибутковий ордер № 5000230576) відповідач поставив, а позивач прийняв холодильник фурмений ч.060189-2СБа кількістю 1 (один) шт на загальну суму з ПДВ - 87600,00 грн. поза межами дії договору №088М-157 від 15.02.2017 та специфікації № 4 від 01.11.2017 до нього.

Враховуючи викладене, загальна сума перерахованих коштів відповідачу за специфікацією № 4 від 01.11.2017 до договору №088М-157 від 15.02.2017 складає 1204500 грн., у тому числі передоплата 657000,00 грн. та оплата по факту поставки у сумі 547500,00 грн., що на 328500,00 грн. більше ніж передбачено вказаною специфікацією.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з листами №089ло/751 від 19.04.2019, №089ло/815 від 02.05.2019, в яких вимагав повернути помилково перераховані грошові кошти в сумі 328500,00 грн. відповідно до специфікації №4 від 01.11.2017 за договором 088М-157 від 15.02.2017.

У листі №53/0500 від 03.05.2019 (відповідь на прохання - зустрічна пропозиція) відповідач надав відповідь на лист позивача №089ло/815 від 02.05.2019 та запропонував укласти відповідний договір з розстрочкою виплати, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства та неможливість повернути грошові кошти у розмірі 328500,00 грн. з ПДВ одним платежем. Такий лист отримано позивачем 07.05.2019.

Листом від 10.05.2019 №089ло/873 позивач надав відповідь на лист відповідача №53/0500 від 03.05.2019, в якому наполягав на поверненні зайво перерахованих відповідачу коштів у розмірі 328500,00 грн. з ПДВ відповідно до специфікації №4 від 01.11.2017 за договором 088М-157 від 15.02.2017, посилаючись на умови п.5.7. цього договору.

У листі №29 від 03.06.2019 ТОВ «Курахівський машинобудівний завод», як один з засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" (відповідача), повідомлено позивача про те, що після усних переговорів засновників з керівництвом підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" прийнято рішення зобов`язати вказане підприємство повернути помилково перераховані кошти у сумі 328500,00 грн. на поточний рахунок ПрАТ «МК «Азовсталь». У цьому листі ТОВ «Курахівський машинобудівний завод» також просило провести реструктуризацію боргу, розподіливши його на п`ять рівних платежів щомісячно та вказувало, що готове виступити гарантом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" з повернення коштів.

Матеріали справи містять додаткову угоду № 1 від 18.06.2019 до договору № 088М-157 від 15.02.2017, в якій викладено пункт 10.5 договору № 088М-157 від 15.02.2017 в наступній редакції: «Цей договір діє до 31 грудня 2019 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.» (п.1.1 додаткової угоди.)

Також, у п.1.5 цієї додаткової угоди сторони обумовили, що керуючись п.7.5 договору № 088М-157 від 15.02.2017 постачальник зобов`язаний повернути надлишково отримані кошти протягом трьох робочих днів. Сторони достигли домовленості про повернення покупцю надлишково отриманих грошових коштів в сумі 328500,00 грн. з ПДВ згідно наступного графіка: 05.07.2019 65700,00 грн. з ПДВ; 05.08.2019 - 65700,00 грн. з ПДВ; 05.09.2019 - 65700,00 грн. з ПДВ; 05.10.2019 - 65700,00 грн. з ПДВ; 05.11.2019 - 65700,00 грн. з ПДВ; за реквізитами, вказаними в договорі № 088М-157 від 15.02.2017.

У п.2.1 додаткової угоди сторони обумовили, що згідно ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на відносини, що виникли між сторонами до укладення цієї додаткової угоди.

В матеріалах справи відсутні докази виконання повністю чи частково Товариством з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" умов додаткової угоди № 1 від 18.06.2019 до договору № 088М-157 від 15.02.2017.

Предметом спору у даній справі є обов`язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 328500,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Зазначена стаття ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, вказують, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України закріплено обов`язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач поставив, а позивач прийняв та оплатив обладнання, перелік та кількість якого сторони обумовили у специфікації № 4 від 01.11.2017 до договору №088М-157 від 15.02.2017. Отже, в цій частині зобов`язання припинились виконанням, проведеним належним чином.

Уклавши додаткову угоду № 1 від 18.06.2019 сторони визначили умови, що є обов`язкові для них, та встановили зобов`язання відповідача з повернення надлишково отриманих від позивача грошових коштів в сумі 328500,00 грн. з ПДВ згідно графіку.

Відповідачем не заперечується та матеріалами справи підтверджується факт невиконання додаткової угоди № 1 від 18.06.2019 до договору, неповернутою позивачу залишається заборгованість в сумі 328500,00 грн., отже позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" підлягають задоволенню.

Щодо поданої заяви позивача №01.02.04-4/4 від 22.01.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" судових витрат у загальній сумі 7499,70 грн. на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. (ч.1, ч.3 ст.124 ГПК України).

Як вбачається, в позовній заяві Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на загальну суму 12825,10 грн., з яких: 4927,50 грн. судовий збір та 7897,60 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як не заявлялось і про неспівмірність витрат позивача на професійну правову допомогу.

Частиною восьмою ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання юридичних послуг №180329/АЗСТ від 29.03.2018 року; додаткові угоди №7/1 від 03.12.2018, №34 від 01.10.2019, №47 від 07.11.2019 до договору про надання юридичних послуг №180329/АЗСТ від 29.03.2018 ; акт №1 приймання передачі наданих послуг за додатковою угодою №47 від 07.11.2019; рахунок на оплату №416 від 23.12.2018 на суму 7499,70 грн.; платіжне доручення №4500004101 на суму 7499,70 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до умов договору №180329/АЗСТ 29.03.2018, Клієнт (Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь") доручає, а Адвокатське об`єднання (Адвокатське об`єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА") бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього Договору (п. 1.1); Відповідно до п.10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 (в редакції Додаткової угоди №47 від 07.07.2019 до Договору №180329/АЗСТ 29.03.2018).

Вартість та види послуг визначені Додатковою угодою №47 від 07.07.2019 до Договору №180329/АЗСТ 29.03.2018.

Правова допомога вважається наданою після підписання Акту надання послуг, який підписується Сторонами та скріплюється печатками. (п.6.1. Додаткової угоди №47 від 07.07.2019).

В Акті №1 від 11.12.2019 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №47 від 07.11.2019 до Договору про надання юридичних послуг №180329/АЗСТ від 29.03.2018 та в розрахунку розміру винагороди від 11.12.2019 наведено детальний опис наданих послуг, їх вартість і кількість витраченого часу за кожною складовою, загальна вартість наданих послуг за цим актом склала 7499,70 грн.

Клієнт сплатив на користь адвокатського об`єднання 7499,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4500004101 від 17.01.2020.

Таким чином, вищевказані документи, подані Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь", суд визнає належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 7499,70 грн. та визнає таку суму співмірною, зокрема, позовним вимогам, строку розгляду справи, послугам, наданим позивачу, а тому такі витрати підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір також покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" (код ЄДРПОУ 33377259, адреса: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, пр. Запорізький, буд. 9) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ЄДРПОУ 00191158; адреса: 87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) борг в розмірі 328500,00 грн. (триста двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень), а також відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7499,70 грн. (сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень 70 коп.) та судовий збір в розмірі 4927,50 грн. (чотири тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень 50 коп.)

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 03.02.2020.

Суддя Н.В. Величко