Постанова № 8736042, 11.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-3073/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Козаченка А.В.

при секретарі                                                  Шалагіновій М.В.

за участю:

представника позивача                     Гурєєва М.К.

представників відповідача           Звєрєвої С.В., Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. було складено Акт №79/15-16-23/1-30939178 від 21.01.2010р., яким виявлено порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в ході виконання зовнішньоекономічного контракту, а саме, відстрочення поставки продукції перевищено на 73 дня, встановлених 180 календарних днів терміну, з моменту здійснення авансових платежів.

На підставі вказаного акту було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2010р. №0000111311/0/3276/10/15-16-23/1 на суму 1636994,01 грн.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням з наступних підстав.

Оформлення ВМД не є документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов’язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Таким чином, позивач вважає, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України, а тому позивачем не допущено порушення вимог ст.1 та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. та виконано свої обов’язки перед постачальником згідно з умовами контракту щодо попередньої оплати за устаткування.

На підставі викладеного просив скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2010р. №0000111311/0/3276/10/15-16-23/1 на суму 1636994,01 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав суду заперечення в яких зазначив, що перевіркою правильно виявлене вчинене позивачем порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідачем у повній відповідності з висновками акту перевірки та вимогами чинного законодавства прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2010р. №0000111311/0/3276/10/15-16-23/1 на суму 1636994,01 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач 09.08.2002р. зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, про що зроблено відповідний запис про державну реєстрацію (а.с.14-15). Позивач знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право у тому числі:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (Пункт 11 статті 11 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ).

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

В результаті планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. було складено Акт №79/15-16-23/1-30939178 від 21.01.2010р., яким виявлено порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в ході виконання зовнішньоекономічного контракту №ДК-1094/МВ-421-2007-183 від 01.11.2007р. з ВАТ «Криогенмаш» (Російська Федерація), а саме, відстрочення поставки продукції перевищено на 73 дня, встановлених 180 календарних днів терміну, з моменту здійснення авансових платежів (а.с.16-29).

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Результати будь-яких перевірок, які здійснюються державними податковими органами, викладаються у відповідних актах. Акти перевірок є службовими документами, які встановлюють факти виявлених під час проведення перевірок порушень і є носієм доказової інформації про виявленні порушення з боку суб’єктів господарювання та обґрунтованість застосування до платників податків штрафних (фінансових) санкцій.

Виходячи з викладеного, акт перевірки є письмовим доказом, у якому відображені данні та первісні документи, які вивчалися при проведенні перевірки та на підставі яких прийнято спірне рішення про застосування санкцій до суб’єкта господарювання, у зв’язку з чим у разі відсутності сумнівів у справжності відображеної в акті перевірки інформації, відсутня і необхідність у дослідженні первинних документів, на підставі яких було складено акт перевірки та у якості доказів по справі можливе використання саме даних, зазначених безпосередньо в акті перевірки.

Так, на підставі вказаного Акту перевірки від 21.01.2010р. (зазначені в якому фактичні данні та обставини сторонами по справі не оспорювалися) було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2010р. №0000111311/0/3276/10/15-16-23/1 на суму 1636994,01 грн. (а.с.8).

Відповідно до Акту перевірки від 21.01.2010р. (а.с.18-21, 41), судом встановлено, що між ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (замовник) та ВАТ «Криогенмаш» /Російська Федерація/ (виконавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт постачання обладнання та виконання робіт №ДК-1094/МВ-421-2007-183 від 01.11.2007р.

Предмет контракту – виготовлення та постачання повітря-розділювальної установки КдА-25/25 (далі по тексту обладнання ВРУ), здійснення монтажу, шефмонтажу та авторського нагляду за проведенням монтажу та випробування ВРУ, проведення пусконалагоджувальних робіт та навчання обслуговуючого персоналу. До відвантаження обладнання ВРУ отримати спільно з замовником на обладнання ВРУ сертифікат відповідності УкрСЕПРО та дозвіл Державного комітету промислової безпеки, охорони праці та гірничому нагляду України на експлуатацію обладнання ВРУ на металургійних підприємствах України.

Загальна сума контракту – 14468000,00 євро.

Умови поставки – DDU – ст. Донецьк, Донецької залізничної дороги, Україна (ІНКОТЕРМС 2000), при постачанні автомобільним транспортом на умовах DDU м.Донецьк, вул. І. Ткаченко, 122, Україна, повітря-розділювальної установки КдА-25/25.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата за обладнання ВРУ, яке постачається по контракту та виконані роботи, розроблену проектно-кошторисну документацію буде здійснюватись в рублях, по курсу, який встановлюється Національним Банком України на дату прийняття банком замовника платежу до виконання на підставі рахунків виконавця у вигляді часткової попередньої оплати (сума рахунку) по узгодженому та затвердженому сторонами графіку платежів.

Валюта контракту – євро, валюта платежу – рублі РФ. Ціна контракту є суттєвою умовою контракту.

Право власності на обладнання ВРУ, яке постачається переходить до замовника з моменту виконання виконавцем зобов’язань по поставці. Моментом виконання виконавцем зобов’язань по поставці (дата поставки) визначається згідно з умовами поставки, вказаними у Додатку №1 до контракту.

Не пізніше 60 днів до відвантаження обладнання ВРУ виконавець спрямовує замовнику уточнену специфікацію поставки. За 45 днів до відвантаження обладнання виконавець передає замовнику однин екземпляр технічної документації, яку необхідно пред’явити в митні органи України.

Виконавець повинен письмово повідомити замовника про дату готовності до відвантаження в термін не пізніше 10 днів до дати відвантаження, яке відбудеться кожної партії товару, повідомив при цьому про: дату відвантаження; кількість відвантаженого обладнання; вага нетто, брутто; кількість місць, а також спрямувати зразки усіх документів.

При постачанні обладнання ВРУ автомобільним транспортом, замовник зобов’язується здійснити розвантаження обладнання ВРУ не пізніше 72-х годин з дати придбання транспортного засобу на митний термінал ТОВ «Донбас» (м. Донецьк Україна), за винятком вихідних та святкових днів.

У разі постачання обладнання ВРУ залізничним транспортом замовник не менш як за 5 днів до дати відвантаження обладнання ВРУ, про яку виконавець за 30 днів до відвантаження повідомив, зобов’язаний подати на залізничну станцію відвантаження обладнання ВРУ телеграму. У разі невиконання вищевказаної вимоги виконавець не несе відповідальність за несвоєчасну поставку обладнання ВРУ, при цьому витрати за можливі простої вагонів на станції відвантаження відносяться на рахунок замовника. У разі неповідомлення замовника за 30 днів до відвантаження обладнання ВРУ, витрати за можливі простої відносяться на рахунок виконавця.

На виконання умов контракту ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» з рахунку №26002181028081/643 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк (МФО 335593), який відповідає реквізитам, вказаним у контракті, було здійснено попередню оплату за продукцію на користь нерезидента ВАТ «Криогенмаш» (Російська Федерація) на загальну суму 207724774, 38 рубл. РФ (або 43256600,57 грн.) згідно з платіжними дорученнями: від 26.11.2007р. №1031; від 12.12.2007р. №1111; від 21.04.2008р. №358; від 21.04.2008р. №360; від 26.05.2008р. №479; від 11.06.2008р. №549; від 29.07.2008р. №760.

Оскільки валюта контракту – євро, то авансових платежів ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» здійснено на 5705920,00 євро (або 43256600,57 грн.).

В свою чергу на виконання умов контракту нерезидентом ВАТ «Криогенмаш» (Російська Федерація) за період з 03.04.2008р. по 22.12.2008р. була розроблена проектна документація на загальну суму 400000,00 євро (або 3737196,02 грн.), що підтверджено актами прийому-здачі виконаних робіт: №1 від 03.04.2008р.; №2 від 30.07.2008р.; №3 від 01.09.2008р.; №4 від 22.12.2008р.; №5 від 22.12.2008р.

Також за період з 06.10.2008р. по 04.12.2008р. нерезидентом ВАТ «Криогенмаш» (Російська Федерація) було поставлено складових комплектного об’єкту: устаткування повітря розділювальної установки на загальну суму 814040,00 євро (або 5947974,69 грн.), що підтверджується ВМД типу ІМ40.

Подальше постачання складових комплектного об’єкту: устаткування повітря розділювальної установки нерезидентом ВАТ «Криогенмаш» (Російська Федерація) у період з 05.12.2008р. по 26.12.2008р. на суму 2389592,00 євро (або 23811341,31 грн.) підтверджено оформлення ВМД типу ІМ74.

Подальше постачання устаткування нерезидентом згідно з ВМД типу ІМ40 відбулось 30.01.2009р. на суму 278056,00 євро (або 2807106,00 грн.), а згідно з ВМД типу ІМ74 від 03.02.2009р. на суму 1864353,00 грн. (або 18317641,10 грн.).

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалися фактичні обставини, які зазначені в Акті перевірки. Предметом спору за цією адміністративною справою є правові висновки відповідача, зазначені в Акті перевірки, з якими не погоджується позивач, не оспорюючи при цьому фактичні данні встановлені в результаті перевірки підприємства. Фактично, у межах спірних правовідносин, спір між сторонами по справі зводиться до визначення дати імпорту товару на територію України за імпортним контрактом згідно із законодавством (та відповідно правових наслідків для суб’єкта господарювання – резидента у разі порушення строків постачання), при цьому відповідач вважає, що підтвердженням здійснення такого постачання товару є лише ВМД типу ІМ40 та ІМ74, але із цією позицією не погоджується позивач.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що в порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом з ВАТ «Криогенмаш» (Російська Федерація) відстрочення поставки продукції перевищено 180 встановлених календарних днів з моменту здійснення авансових платежів, а саме:

-          ВМД типу ІМ40 від 30.01.2009р. на суму 278056,00 євро (або 2807106,00 грн.) – відстрочення поставки продукції перевищено на 30 календарних днів за період з 01.01.2009р. по 30.01.2009р.;

-          ВМД типу ІМ74 від 03.02.2009р. на суму 1 148353,00 євро (або 11 282797,89 грн.) – відстрочення поставки продукції перевищено на 34 календарних днів за період з 01.01.2009р. по 03.02.2009р.;

-          ВМД типу ІМ74 від 03.02.2009р. на суму 716000,00 євро (або 7034843,20 грн.) – відстрочення поставки продукції перевищено на 9 календарних днів за період з 26.01.2009р. по 03.02.2009р.

Також, відповідачем зроблено висновок, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених ст.ст.1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного Банку України на день виникнення заборгованості.

Саме за результатами висновків щодо вказаного порушення, відповідачем нараховані штрафні санкції в розмірі 1636994,01 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 (до 24.11.2009р. – 180) календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

          Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 зазначеної статті передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до ст.37 Митного кодексу України, переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів а інших предметів.

Згідно ст. 95 МК України, переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

          Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997р. №574 передбачено, що вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

          Аналіз зазначених вище положень законів дає суду підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право на подальше їх використання власником на власний розсуд. Визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

          Позивачем в обґрунтування позовних вимог у судовому засіданні надані вантажні митні декларації типу ІМ40, ІМ74 та накладні для отримувача (позивача по справі), в яких зафіксована інформація стосовно дати фактичного перетину митного кордону України товаром ( а не дати закінчення оформлення відповідної ВМД) за імпортним контрактом №ДК-1094/МВ-421-2007-183 від 01.11.2007р. (а.с.50-67). У наведених накладних (а.с.58, 61, 64, 67) датою взяття товару під митний контроль зазначено відповідно 05 та 18 грудня 2008 року.

Таким чином, саме відміткою пункту пропуску Східної митниці про взяття товару під митний контроль України на вищезазначених накладних засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України, у зв’язку з чим суд вважає, що позивачем відповідно до вищевказаних наданих у судове засідання документів не були порушені строки, передбачені ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом №ДК-1094/МВ-421-2007-183 від 01.11.2007р., а тому відсутні підстави для нарахування йому пені.

Вказане вище підтверджується також правовою позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.01.2006 року по справі N1-1273/05.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          На підставі даної норми суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення, при цьому рішення суперечить як обставинам, які зазначені в Акті перевірки №79/15-16-23/1-30939178 від 21.01.2010р., так і наведеним вище та дослідженим у судовому засіданні документам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

          Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні не доведена правомірність своїх дій щодо прийняття спірного рішення, оскільки вони прийняті без урахування вищенаведених нормативно-правових актів та встановлених у судовому засіданні фактичних обставин, у зв’язку з чим спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

          Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,7, 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2010р. №0000111311/0/3276/10/15-16-23/1 на суму 1636994,01 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова в повному обсязі складена 12.03.2010р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Козаченко А.В.