Постанова № 87359096, 31.01.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

760/2484/20

3/760/2140/20

солом`янський районний суд міста києва

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва

Жовноватюк В.С.,

за участю представника Київської міської митниці Держмитслужби, - Панькіна Д.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, - ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 10.01.2018, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

23.12.2019 о 05 год. 38 хв. на митному посту «Аеропорт Київ «Жуляни» Київської митниці Держмитслужби під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Відліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина ОСОБА_2 , який слідував до Дортмунда (Німеччина) літаком авіакомпанії «WIZZ» рейс W6 7301 .

Так, пасажир ОСОБА_3 був зупинений та на питання, скільки готівки він має при собі, повідомив, що 8000 Євро. Після цього, він був запрошений до оглядової кімнати, під час митного огляду рюкзаку , було виявлено ще 9 000 Євро.

У зв`язку з відсутністю розмінних монет пропущено через митний кордон еквівалент 10 000 (десять тисяч) Євро .

Протоколом про ПМП тимчасово вилучено 7 000 (сім тисяч) Євро . Номінали валюти та номера купюр зазначені в описі предметів.

Оскільки ОСОБА_3 митної декларації не заповнював, з приводу декларування валютних цінностей до інспекторів митниці не звертався, самостійно обрав форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", чим засвідчив про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження, то його дії були кваліфіковані за ст.471 МК України, про що складений протокол про порушення митних правил №0932/10000/19.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника митниці, який вважав наявними в діях ОСОБА_4 склад порушення митних правил за ст.471 МК України та просив застосувати штрав та конфіскацію, заслухавши самого ОСОБА_4 , який визнав свою вину в інкримінованому йому правопорушенні, пояснив, що дійсно не усвідомлював необхідність такого декларування, додав, що на місці пропонував представникам митниці після їх зауважень здійснити необхідне в таких випадках оформлення та відповідні платежі, просив застосувати до нього тільки штраф, суд погоджується із такою кваліфікацією дій останнього за ст.471 МК України.

Своїми діями пасажир порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Представник Київської митниці Держмитслужби в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 порушив митні правила, просив суд притягнути його до відповідальності за порушення митних правил, застосувати стягнення, передбачене санкцією статті 471 мк України , а саме штраф і конфіскацію.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо перевезення ним грошових коштів на вищезазначену суму. В той же час пояснив, що на питання представника митниці щодо суми готівки, яку він має при собі, він відповів 8000 Євро, оскільки подумав, що питання стосується грошових коштів, які він має при собі в кармані одягу. В той же час, продовжив він, під час огляду, сам показав, що в рюкзаку міститься ще готівка. Умислу на приховування грошових коштів не мав. Крім того, додав, що зазначені кошти він отримав від продажу свого власного автомобіля, на підтвердження чого надав виписку з банківської установи. І із зазначеними коштами мав бажання виїхати в Німеччину і придбати там собі автомобіль. На підствердження останнього надав копію замовлення такого автомобіля. Зауважив, що працює, проте неофіційно, займається діяльність, пов`язаною із комп`ютерами, не має постійного доходу, тому для нього ситуація із вилученням коштів є занадто болючою та надмірною для його матеріального стану. Просив суд застосувати штрав, проте конфіскацію не застосовувати.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, зокрема, проткол про порушення митних правил №0932/10000/19 від 23.12.2019, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу від 23.12.2019, протокол про ПМП від 23.12.2019, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.471 МК України.

Своїми діями пасажир порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлено, що готівку дозволяється пересилати в Україну в міжнародних поштових відправленням з оголошеною цінністю.

Так, відповідно до розділу 2 Інструкції фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Так, згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, і відповідно до положень ч.2 ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією ст.471 МК України визначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Згідно з ст.1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У рішенні в справі "Трегубенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення щодо Брумареску, параграф 78).

У рішенні "Гирлян проти Росії", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, Суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено. При цьому Суд погодився, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані на законних підставах, і така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.

У рішенні "Садоча проти України", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, ЄСПЛ установив, що конфіскація всієї незадекларованої під час проходження митного контролю суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення.

Отже, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, ЄСПЛ виходить з оцінки забезпечення "справедливого балансу", дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п.69, 73 рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", п.п.31, 34 рішення у справі "Ізмайлов проти Росії").

Суд під час розгляду даної справи встановив, зокрема, що ввезення даної суми на територію України допускається за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі, єдине діяння, яке вчинив ОСОБА_1 , полягає у ненаданні митному органу відповідної декларації, а шкода, яку він потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, адже якби він ввозив гроші, не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави.

Крім того, суд враховує кокретні обставини даної справи про те, що сума вилучених у ОСОБА_1 готівкових коштів є для нього значною, він не має постійного регулярного доходу. ОСОБА_1 надав суду документи як на підтвердження походження готівкових коштів, так і документи, з яких вбачається, що ці кошти він переміщував в Німеччину для придбання нового автомобіля.

У рішенні в справі "Ізмайлов проти Росії" ЄСПЛ наголосив на тому, що декларування запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, а тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, що відповідає загальним інтересам суспільства. Відтак, звільнення порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення повинне бути винятком, ніж правилом, і при цьому мають враховуватися такі чинники, як

-характеристика, джерело походження безпосереднього предмету правопорушення,

-причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю, в тому числі обставини, що свідчать про обізнаність порушника із загальними правилами проходження митного контролю, про безперешкодну можливість ознайомитися з правилами проходження "зеленого коридору" тощо,

-мета переміщення,

-наявність завданої державі шкоди, її характер та розмір,

-вартість безпосереднього предмета правопорушення, який підлягає конфіскації,

-майновий стан порушника.

Застосування до ОСОБА_1 конфіскації вилучених готівкових коштів призведе до накладення на нього індивідуального та надмірного тягарю та буде непропорційним до вчиненого правопорушення. Застосування конфіскації валюти буде в даному випадку надто жорстоким покаранням, яке порушує право на повагу власності і є непропорційним, оскільки покладатиме на ОСОБА_1 індивідуальний надмірний тягар.

За переконанням суду, в даному конкретному випадку можна вести мову про той виняток, про який зазначив ЄСПЛ у рішенні, наведеному вище.

Отже, застосоване стягнення лише у вигляді штрафу відповідатиме принципу справделивої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції.

Керуючись статтями 196, 197, 366, 458, 471, 527-529 МК України, статтями 283, 284, 294 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 10.01.2018, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Реквізити для зарахування до Державного бюджету коштів по сплаті штрафу за порушення митних правил: Одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ одержувача: 38050812; р/р № UA058999980000031119106526010; Банк одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО: 899998; Призначення платежу: від (ПІБ) за ПМП від ____№_та постанови суду від ___.___.20__№___, код 050.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 10.01.2018, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО), Рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету22030106, Призначення платежу*;101.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: В.С. Жовноватюк