Рішення № 87358718, 29.05.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2871/16-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,

за участю представника позивача Глузд О.В. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Київський міський військовий комісаріат, Святошинський районний у м. Києві військовий комісаріат про відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та Святошинського військового комісаріату міста Києва про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 05.04.2013 року о 10.40 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 по вул. Баумана, 23 /2 в м. Києві , перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, при здійсненні розвороту не пропустив автомобіль «Мазда», внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як зазначав у позовній заяві позивач, під час скоєння ДТП, відповідач ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В той же час, на момент ДПТ цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС /1827893, терміном дії від 22.03.2013 року по 21.03.2014 року.

Моторне (транспортне) страхове бюро України вказувало у позовній заяві, що постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 квітня 2013 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дій відповідача, автомобіль «Мазда», д.н. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Згідно звіту № 116 про оцінку автомобіля «Мазда» д.н.з НОМЕР_2 , складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_4 18.04.2013 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда» д.н.з НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 22374,26 грн.

У позовній заяві позивач зазначав, що листом від 13.06.2013 року ОСОБА_2 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України, що на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з Святошинським районним у м. Києві військовим комісаріатом, займав посаду головного спеціаліста відділення комплектування призиву і приписки та в момент ДТП 05.04.2013 року, перебуваючи за кермом автомобіля «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 , виконував трудові обов`язки за посадою.

У зв`язку з настанням страхової події Моторним (транспортним) страховим бюро України 22.04.2013 року було здійснено виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 11 187,13 грн. Крім того, МТСБУ було сплачено ФОП ОСОБА_4 за послуги аварійного комісара 724,24 грн.

Посилаючись на те, що завдана шкода особисто винуватцем ДТП ОСОБА_2 відшкодована не була, Святошинський районний у м. Києві військовий комісаріат збитки, понесені у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, не компенсував, цивільно-правову відповідальність водія автомобіля «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 не застрахував, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з даним позовом, у якому просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Святошинського районного у м. військового комісаріату понесені збитки на виплату страхового відшкодування та здійснення оцінки збитків у розмірі 23 098,50 грн. (22 374,26 грн.+ 724,24 грн.) та 1378,00 грн. судового збору.

01 квітня 2016 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Сербіної Н.Г. було відкрите провадження у даній справі, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні. Розгляд справи було розпочато, однак не закінчено.

На підставі Розпорядження керівника апарату від 20.09.2016 №238 справу було повторно розподілено в автоматизованому порядку судді Негановій Н.В.

22 вересня 2016 року справу було прийнято в провадження судді Подільського районного суду м. Києва Неганової Н.В.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07.11.2016 (із занесенням до журналу судового засідання) було здійснено заміну неналежного відповідача Святошинського районного у м.Києві військового комісаріату на належного відповідача - Київський міський військовий комісаріат. Святошинський районний у м. Києві військовий комісаріат було залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.83).

08 лютого 2018 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва №54 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Войтенко Т.В.

Ухвалою від 12.02.2018 справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , Київського міського військового комісаріату, третя особа: Святошинський районний у м.Києві військовий комісаріат про стягнення грошових коштів, було прийнято до провадження Подільського районного суду м. Києва у складі головуючого судді Войтенко Т.В.

Даною ухвалою витребувано з Київського міського військового комісаріату докази про належність автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 відповідачу Київському міському військовому комісаріату та докази на підтвердження факту керування даним автомобілем 05.04.2013 ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов`язків (а.с.118-119).

11.04.2018 до Подільського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла Заява про зменшення позовних вимог (а.с. 132).

Згідно заяви про зменшення позовних вимог, Моторне (транспортне) страхове бюро України заявило позовні вимоги лише до ОСОБА_2 .. Київський міський військовий комісаріат та Святошинський районний у м.Києві військовий комісаріат згідно нової редакції позовної заяви позивачем визначено як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору (а.с.134-135).

У зв`язку зі зменшенням позовних вимог та відсутністю вимог до Київського міського військового комісаріату, ухвалою від 12.11.2018 провадження у справі в частині вимог до даного відповідача було закрите.

Даною ухвалою суду від 12.11.2018 також було витребувано зі Святошинського районного у м. Києві військового комісаріату належним чином завірені копії наказу Святошинського районного у м. Києві військового комісаріату про прийняття на роботу ОСОБА_2 та докази його роботи на певній посаді станом на 5 квітня 2013 року; наказу про закріплення за ОСОБА_2 автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , чинного станом на 5 квітня 2013 року; наказу (подорожнього листа /наряду/розпорядження командування) про виконання завдання /відрядження/ поїздки на автомобілі ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 5 квітня 2013 року (а.с.166-167).

Ухвалою від 13.02.2019 витребувано з Святошинського районного у м. Києві військового комісаріату інформації про те, чи дійсно вівся Журнал прийому телефонограм за 2013 рік; інформацію про строки зберігання Журналу прийому телефонограм за 2013 рік (якщо такий журнал вівся); завірену копію аркушу Журналу прийому телефонограм за 2013 рік з відомостями про прийняття телефонограми № 9 від 04.04.2013 р. (а.с. 192-193).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 05.04.2013, керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 , виконував покладені на нього обов`язки начальника відділення комплектування. Зокрема, пояснив суду, що 05.04.2013 керував автомобілем «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 , виконуючи усні розпорядження Тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара Святошинського РВК підполковника ОСОБА_5 щодо доставки з дільничних пунктів міліції призовників, які ухилялися від призову, а також відповідно до телефонограми Київського міського військового комісаріату повинен був прибути до Київського міського збірного пункту на 12.00 год. на службову нараду щодо організації та проведення відправки молодого поповнення до військ.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 05.04.2013 прямував на автомобілі «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 зі Святошинського РВК з призовником та медичною сестрою військово-лікарської комісії Святошинського РВК до Київського міського збірного пункту. Під час слідування до Збірного пункту сталося зіткнення з автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 .

Посилаючись на те, що він керував службовим автомобілем, виконуючі трудові обов`язки у Святошинському РВК, ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених до нього, адже згідно чинного законодавства, відповідальність за шкоду, спричинену працівником, несе роботодавець.

У судове засідання представники Святошинського РВК та Київського міського військового комісаріату не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином. У відзиві на позовну заяву Київський міський військовий комісаріат висловив позицію про те, що не має ніяких правовідносин з позивачем та ОСОБА_2 , а тому не повинен взагалі приймати участь у розгляді справи як третя особа.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2013 року о 10.40 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 по вул. Баумана, 23 /2 в м. Києві , перед початком руху не переконався, що буде безпечно, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 13, 15).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ», д.н.з НОМЕР_3 , застрахована за полісом обов`язкового страхування не була, а тому власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_9 , 10 квітня 2013 р . звернулася до позивача МТСБ України із повідомленням про ДТП, а 15 квітня 2013 р. із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 8,16).

Власник пошкодженого транспортного засобу набула право на отримання відшкодування від МТСБ України, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДПТ була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС /1827893, терміном дії від 22.03.2013 року по 21.03.2014 року (а.с.11).

18 квітня 2013 року постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва Маренкова М.І. було визнано винним у вчиненні даної ДТП (а.с. 13).

Згідно звіту №116 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу від 18 квітня 2013 року, складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , становить 22374,26 грн. (а.с. 20-25).

Крім того, МТСБ України було сплачено ФОП ОСОБА_4 за послуги аварійного комісара 724,24 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 18.03.2013 та платіжним дорученням від 31.05.2013 (а.с. 33-34).

На підставі Довідки МТСБ України №1 від 19.04.2013 про розмір відшкодування, 22 квітня 2013 року позивач прийняв рішення про виплату на рахунок ТОВ «ВВ Автогруп» 11 187,13 грн. на відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.29).

В подальшому, на підставі Довідки №1 від 28.05.2013 про розмір відшкодування, 30 травня 2013 року позивач прийняв рішення про додаткову виплату на рахунок ТОВ «ВВ Автогруп» 11 187,13 грн. на відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.31).

22 квітня 2013 року та 30 травня 2013 року позивач МТСБ України здійснив виплату страхового відшкодування власниці пошкодженого автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 шляхом перерахування двічі по 11187,13 грн. на рахунок СТО (а.с. 30, 32).

Посилаючись на те, що з вини ОСОБА_2 позивач МТСБ України поніс витрати на виплату відшкодування у розмірі 22374,26 грн. та на здійснення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 724,24 грн., а всього 23098,50 грн., позивач МТСБ України дану суму просив стягнути з ОСОБА_2 , що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Так, дійсно, відповідно до ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок фонду захисту потерпілих, МТСБ України відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБ України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ», д.н.з НОМЕР_3 , застрахована не була, позивач правомірно розраховував на відшкодування ОСОБА_2 понесених витрат на виплату страхового відшкодування.

Однак, під час розгляду справи у суді було беззаперечно встановлено, що на момент ДТП 05 квітня 2013 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах зі Святошинським районним у м.Києві військовим комісаріатом, керував автомобілем «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 , який перебував на балансі Київського міського військового комісаріату, виконував покладене на нього завдання, слідував з працівником військкомату та призовником на Збірний пункт, тобто вчинив ДТП як працівник Святошинського районного у м.Києві військового комісаріату під час виконання своїх трудових обов`язків.

Зокрема, судом встановлено, що автомобіль «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 знаходився на балансі Київського міського військового комісаріату та був закріплений за Святошинським районним у м.Києві військовим комісаріатом (а.с.123, 124).

Даний автомобіль не був закріплений конкретно за ОСОБА_2 (а.с.171), однак як пояснила суду свідок ОСОБА_6 (працівник відділення офіцерів запасу і кадрів Святошинського районного у м.Києві військового комісаріату) автомобіль перебував у користування службових осіб Святошинського районного у м.Києві військового комісаріату та використовувався у службових цілях.

ОСОБА_2 з 10 червня 2011 року був прийнятий до Святошинського районного у м.Києві військового комісаріату на посаду спеціаліста відділення комплектування (а.с.172), однак наказом військового комісара від 04.04.2013 у зв`язку з відпусткою майора ОСОБА_10 з 5 квітня 2013 року виконував обов`язки начальника відділення комплектування (а.с. 182-183).

Свідки ОСОБА_6 (працівник відділення офіцерів запасу і кадрів Святошинського районного у м.Києві військового комісаріату), ОСОБА_7 (головний спеціаліст відділення комплектування Святошинського РВК) та ОСОБА_8 (головний спеціаліст мобілізаційного відділення) пояснили суду, що станом на 5 квітня 2013 року у Святошинському військкоматі нараховувалося всього 7 працівників. У зв`язку з відсутністю ТВО військового комісара ОСОБА_5 та майора ОСОБА_10 , єдиною особою, уповноваженою везти призовників на Київським міський збірний пункт був ОСОБА_2 .

Свідки пояснили, що будь-які розпорядження та накази з міського військового комісаріату районні комісаріати отримувати телефонограмами через спеціальну внутрішню систему зв`язку, яку у військкоматах називали «шепталом». Про отримання телеграми робилася відповідна відмітка у Журналі реєстрації телеграм. В цьому ж журналі ставилася резолюція про особу, уповноважену на виконання поставленого завдання, та підпис особи про прийняття завдання до виконання. Особа, уповноважена на ведення Журналу у конкретний день визначалася добовим нарядом.

Враховуючи отримані пояснення свідків, судом була досліджена фотокопія з журналу реєстрації телеграм (а.с.180), відповідність якої оригіналу була підтверджена свідками. Встановлено, що 4 квітня 2013 року до Святошинського РВК надійшла телефонограма з міського військкомату «про необхідність явки на 12.00 год. до міського збірного пункту щодо організації та проведення відправки молодого поповнення до військ. Начальникам відділу комплектування бути готовим до звірки планового завдання».

Дану телефонограму було прийнято ОСОБА_8 , допитаною в якості свідка. В журналі міститься резолюція ТВО військового комісара ОСОБА_5 прийняти розпорядження до виконання Начальником відділу комплектування, та підпис ОСОБА_2 про прийняття до виконання 04.04.2013, оскільки саме він згідно наказу з 05.04.2013 виконував обов`язки Начальника відділу комплектування (а.с.183).

Отримати зі Святошинського РВК завірену копію Журналу суд не зміг, оскільки за відомостями військкомату такий журнал зберігається лише 1 рік (а.с.204).

Однак, враховуючи покази свідків та інші наявні докази у справі в їх сукупності, суд вважає зібрану інформацію достатньою для того, щоб зробити висновок, що дійсно 5 квітня 2013 року в момент ДТП ОСОБА_2 керував службовим автомобілем та виконував завдання військкомату, а відтак вчинив ДТП під час виконання трудових обов`язків.

Дана обставина виключає обов`язок працівника нести відповідальність за шкоду, спричинену ним під час виконання трудових обов`язків.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, незважаючи на законність вимог МТСБ України стягнути витрати, понесені на виплату страхового відшкодування, в порядку регресу з винної особи, позивач невірно визначив особу, яка повинна відповідати за такими вимогами.

Зважаючи на те, що відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, шкоду, спричинену з вини ОСОБА_2 , повинен відшкодовувати його роботодавець, підстав для стягнення на користь позивача МТСБ України 23098,50 грн. з відповідача ОСОБА_2 не вбачається.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК Украйни, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення виготовлене 10 червня 2019 року.

Суддя Т. В. Войтенко