
Номер провадження 2-о/754/7/20
Справа №754/1954/19
РІШЕННЯ
Іменем України
03 лютого 2020 року 31.01.2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Таран Н.Г.
за участю: секретаря судового засідання - Раєвського П.А.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту родинних відносин,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування заяви зазначила, що 12.02.2018 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 доводиться їй двоюрідною тіткою, а також що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син останнього та рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які до своєї смерті проживали в Дніпровському районі м. Києва, як в подальшому стало відомо заявнику, за адресою: АДРЕСА_1 , і що померлі доводяться заявнику відповідно двоюрідним дідом та двоюрідним дядьком. Також від ОСОБА_5 заявнику стало відомо, що через важку інвалідність 1 групи, потребу в постійному лікуванні та нагляді, в тому числі за кордоном, ОСОБА_2 підтримувала зв`язок з її рідними батьком та братом виключно через брата ОСОБА_4 , коли останній їй телефонував, однак це було дуже рідко. При цьому, ОСОБА_4 про смерть батька ОСОБА_3 ні рідну сестру ОСОБА_2 , ні інших родичів нижчого ступеня спорідненості не повідомляв, як і про наявність у нього дружини чи дітей. Про смерть її батька та брата їй повідомила знайома, яка нічого не знала про обставини смерті рідних. Через тривале лікування поза межами м. Києва, ОСОБА_2 попросила свою матір ОСОБА_5 знайти заявника, аби відмовитись від спадщини на її, її двоюрідної племінниці, користь, так, як про інших своїх родичів їй нічого невідомо і займатись їх пошуком, а також пошуком сімейних речей, з`ясовувати обставини смерті рідних, місце їх поховання та реалізовувати, крім майнових, і немайнові права у неї в силу важкої інвалідності дуже складно. 13.02.2018 року заявник звернулась до 15-ї Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 і за її заявою була заведена спадкова справа № 164/2018, з якої заявник дізналась, що заповіту на випадок своєї смерті ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не залишили. На підтвердження факту родинних відносин ОСОБА_1 надала нотаріусу наявні у неї оригінали документів: свідоцтво про своє народження (дівоче ОСОБА_6 ), свідоцтво про зміну свого імені з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 після шлюбу, свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 від ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ) і про смерть ІНФОРМАЦІЯ_6 батька заявника ОСОБА_10 . Інших документів (зокрема, свідоцтва про народження баби заявника ОСОБА_8 , про зміну нею прізвища після шлюбу на ОСОБА_6 , про її смерть ІНФОРМАЦІЯ_7 , про народження ОСОБА_9 і їх смерть та багатьох інш.) у заявника не було і державний нотаріус робив витяги з державного реєстру актів цивільного стану громадян, однак в останньому відомості про народження баби заявника ОСОБА_8 , відсутні. Тому, постановою 15-ї Київської державної нотаріальної контори від 19.03.2018 року заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , зокрема, через відсутність всіх документів, що підтверджують родинні відносини заявника з ОСОБА_4 . Спроби після винесення зазначеної вище постанови отримати такі відомості у державному архіві Чернігівської області, також не дали позитивного результату, так, як архів зберігся частково за період з 18 серпня по 27 грудня 1934 року і в ньому відомості про народження баби заявника ОСОБА_11 відсутні. Встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для подальшої реалізації її немайнових прав стосовно її родичів третьої черги споріднення незалежно від прийняття або неприйняття спадщини спадкоємцями інших черг, зокрема заінтересованою особою ОСОБА_2 - рідною дочкою ОСОБА_3 і рідною сестрою ОСОБА_4 . У зв`язку з вищевикладеним заявник просить суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дідом заявника, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її двоюрідним дядьком.
Під час судового розгляду заявник ОСОБА_1 та її представник заяву підтримали та просили її задовольнити, в останнє судове засідання не з`явились. Від представника заявника надійшла письмова заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник заінтересованої особи: Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти заяви до суду не подав.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд, з`ясувавши позиції учасників справи, перевіривши письмові матеріали справи, допитавши свідка, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.1983 року відділом РАЦС Залізничного РИК, ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_12 . Батьком ОСОБА_12 записаний ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_10 .
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_10 , його батьками записані: ОСОБА_13 та ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені від 14.03.2017 року, вбачається, що заявник змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Відповідно до копії архівної довідки Державного архіву Чернігівської області Чернігівської обласної державної адміністрації, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи, яка заведена П`ятнадцятою київської державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Крім того, згідно копії архівної довідки Державного архіву Чернігівської області Чернігівської обласної державної адміністрації, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи, яка заведена П`ятнадцятою київської державною нотаріальною конторою актового запису про народження ОСОБА_11 немає.
Згідно копії свідоцтва про смерть, яке знаходиться в матеріалах спадкової справи №36/2012, яка заведена Сьомою Київської державної нотаріальної конторою ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
Крім того, відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , є батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За життя ОСОБА_4 звертався до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 . Спадкове майно, що залишилось на день смерті ОСОБА_3 складалось із 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Крім того, відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло вказана квартира на праві спільної часткової власності в рівних долях належала ОСОБА_14 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заявник звернулась до 15-ї Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак постановою П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 19.03.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її двоюрідного дядька - ОСОБА_4 , зокрема, через відсутність всіх документів, що підтверджують родинні відносини заявника з ОСОБА_4 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_2 це рідна донька ОСОБА_3 , яка проживає за кордоном та знаходиться там на лікуванні. Про смерть її батька та його сина дізналась 2 роки тому. Донька мала телефонний зв`язок з ОСОБА_4 та батьком. Донька про смерть батька та брата дізналась від подруги. Знала батька ОСОБА_1 та знала, що в нього є діти. Батько ОСОБА_1 це племінник її першого чоловіка ОСОБА_3 , але з ним ніколи не спілкувались, однак знали, що такий є. Також свідком в судовому засіданні були підтверджені особи, які зображені на фотокартках, що містяться в матеріалах справи.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ст. 293, 315 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 315 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Так, згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на спадкування, що передбачено Цивільним кодексом України.
Таким чином, оцінюючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить достатньо підстав для встановлення факту родинних відносин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дідом ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г. Таран
Судове рішення № 87358087, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 03.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 754/1954/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: