Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2010 р. справа № 2а-1406/10/0570
час прийняття постанови: 14-48
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучко В.М.
при секретарі Каморнікові Д.Ю.
за участю представників: позивача – Бойко М.І. (довіреність від 05.01.2010 року № 0109/1), відповідача – Макуріної О.С. (довіреність від 24.02.2010 року № 1236), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним рішення від 30.12.2009 року № 651 про застосування фінансових санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний комбінат» (надалі – ВАТ «ММК», позивач) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення Управління Пенсійного Фонду України у Кіровському районі міста Макіївки (далі – УПФУ у Кіровському районі міста Макіївки, відповідач) № 651 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду від 30.12.2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФУ у Кіровському районі міста Макіївки нараховані ВАТ «ММК» штрафні санкції у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, на підставі чого винесене рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, чим порушені приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому заявник у судовому засіданні просив визнати недійсним наведене рішення відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.
Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог.
Заперечення обґрунтовані тим, що вимоги Пенсійного фонду відповідають приписам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним і не містить будь-яких виключень в частині повного та сплати внесків до Пенсійного Фонду, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Позивач – відкрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний комбінат» є юридичною особою за законодавством України, зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 31.01.1997 року, ідентифікаційний код – 00191170, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, місце знаходження за даними свідоцтва : 86101, Донецька область, м.Макіївка, Кіровський район, вул.Металургійна,47.
21.04.1997 року Арбітражним судом Донецької області порушено справу № 35/1-1б про банкрутство ВАТ «ММК».
У ході судового розгляду наведеної справи Арбітражним (Господарським) судом в Донецькій області постановлені наступні ухвали:
- 21.04.1997 року порушено справу про банкрутство ВАТ «ММК»;
- 19.11.2001 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- 09.09.2004 року затверджено план санації ВАТ «ММК»;
- 14.04.2005 року припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Ладарії П.А., призначено керуючого санацією Астаніна Г.В.
Відповідно до Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду від 30.12.2009 р. № 651, до ВАТ «ММК» застосований штраф за період з 20.02.2009 р. по 21.09.2009 р. на загальну суму 8887,54 грн., з яких: 7159,89 грн. – пеня, 1727,65 грн. – штраф.
Правовою підставою для застосування санкцій виступили приписи п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, завданням якого (відповідно до ст. 3 цього ж Указу) є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування. З огляду на викладене органи Пенсійного фонду України віднесені законодавцем до суб'єктів владних повноважень, їх діяльність входить до системи публічно-правових відносин, а тому оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності належить до компетенції адміністративних судів (під якою розуміється підвідомчість справ, що виникають із конституційних, фінансових, податкових, зовнішньоекономічних, промислових, соціальних та інших публічно-правових відносин).
У відповідності до абзацу 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, інші юридичні особи.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон N 1058-IV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону в тому числі є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, позивач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.
У відповідності до преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», предметом регулювання даного закону є умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно п.23 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Частиною ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання ого банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів.
Наведена норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання ого банкрутом». Тобто, боржник повинен виконувати зобовязання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або незалежне виконання неустойки не нараховується, і інші санкції не застосовуються.
Таким чином, Рішення УПФУ у Кіровському районі м. Макіївки про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду від 30.12.2009 р. № 651 на загальну суму 8887,54 грн. є незаконними, оскільки штрафні санкції відповідачем нараховані ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності свого акту та не надав доказів, які б спростували доводів позивача.
Оскільки адміністративний позов задоволено в повному обсязі та рішення ухвалене на користь особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує позивачу всі здійснені ним та документально підтверджені судові витрати – судовий збір у сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним рішення від 30.12.2009 року № 651 про застосування фінансових санкцій – задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки від 30 грудня 2009 року № 651.
Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» (86101, Донецька область,м.Макіївка, вул. Металургійна, 47; п/р 26003322802 у Донецькій філії АБ «Енергобанк», МФО 377045) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн., 40 коп.).
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24 лютого 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 01 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чучко В.М.
Судове рішення № 8735680, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 24.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1406/10/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: