Рішення № 87356732, 03.02.2020, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/59/20

Провадження №2-а/672/3/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді – Федорук І.М., з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка Хмельницької області адміністративний позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 16 січня 2020 року. В обґрунтування вимог посилався на те, що згідно даної постанови він визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Цю постанову вважає незаконною, оскільки працівником поліції під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не зібрано будь-які докази в підтвердження порушення Правил дорожнього руху. Крім того, поліцейським не складено протокол про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги адміністративного позову підтримав.

Представник управління патрульної поліції в Хмельницькій області, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також представником відповідача подано відзив, згідно якого управління патрульної поліції в Хмельницькій області просить в позові відмовити, зазначаючи, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, зазначав, що ОСОБА_1 16 січня 2020 року здійснював рух великогабаритним транспортним засобом без відповідно дозволу, а тому притягнення останнього до адміністративної відповідальності є правомірним.

Представник Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подав.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1981230 від 16 січня 2020 року, винесеної інспектором І батальйону 3 роти УПП в Хмельницькій області Барановським В.І., 16 січня 2020 року о 00 год. 58 хв. на автодорозі смт.Війтівці М12 Стрий-Знам`янка, 213 км ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перевозив великогабаритний вантаж , ширина якого становить 2 м 75 см, не маючи при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, габаритні або вагові параметри якого перевищують нормативні, чим порушив вимоги п. 22.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.132-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Ч.1 ст. 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ч. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача не навів доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваної постанови. Так, крім постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 16 січня 2020 року серії ЕАк № 1981230, в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП.

Констатація відповідачем факту ненадання позивачем дозвільних документів на перевезення великогабаритного вантажу без будь-якого документального підтвердження вчинення даного правопорушення іншими доказами, на думку суду, не є достатнім для притягнення такої особи до відповідальності.

Оскаржувану постанову від 16 січня 2020 року серії ЕАк № 1981230 суд не може визнати належним доказом в підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, оскільки в ній міститься лише описання адміністративного правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскільки відповідачем, в порушення приписів ч.2 ст.77 КАС України, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в матеріалах справи відсутні докази, з яких можливо поза розумним сумнівом встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП , суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у даній справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1КУпАП

Керуючись ст.ст. 72-77, 242, 286 КАСУ, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАк № 1981230 від 16 січня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП, закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, місце знаходження: провул.Коцюбинського, 35/2, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 40108824;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження: вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: І.Федорук