Ухвала суду № 87356613, 25.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2020 Справа №607/1372/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабській Ю.І., прокурора Бучковського Л.П., адвоката Строценя Т.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., яке погоджене заступником начальника відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Маракін С.С. в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000235 від 11 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309, ч.2 ст.345 КК України звернувся із клопотанням, погодженим заступником начальника відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин у м. Тернопіль особам, схильним до їх вживання.

Реалізуючи свій спільний злочинний намір, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлені час та місці, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року № 62/95 ВР, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, з корисливих мотивів з метою власного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, незаконно придбав кристалічну речовину блакитно-білого кольору, що містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та яка, згідно Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 (із наступними змінами та доповненнями), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку надалі незаконно перевіз та передав ОСОБА_1 для зберігання з метою збуту по місцю його проживання, а саме у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_2 , 28 вересня 2019 року, близько 16.40 год., з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, перебуваючи неподалік житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , маючи в наявності незаконно придбану з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину – PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), обіг якої заборонено, масою в перерахунку на діючу речовину 0,0519 грама, незаконно збув її ОСОБА_3 (анкетні дані змінено), за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 400 (чотириста) гривень 00 (нуль) копійок.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у ОСОБА_1 , який раніше вчинив злочин, передбачений ст. 307 КК України, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний намір, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлені час та місці, ОСОБА_1 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року № 62/95 ВР, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, загальна маса якого у висушеному вигляді (в перерахунку на суху речовину) становить 13,715 грам, та який, згідно Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 (із наступними змінами та доповненнями), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, який зберігав без мети збуту за місцем свого проживання у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

23 січня 2020 року під час проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, загальна маса якого у висушеному вигляді (в перерахунку на суху речовину) становить 13,715 грам, та який ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, незаконно зберігав без мети збуту по місцю свого проживання.

У клопотанні слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого ч.ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_4 (анкетні дані змінено) від 11.06.2019 року про вчинення кримінального правопорушення;

- показами свідка ОСОБА_4 (анкетні дані змінено) від 11.06.2019 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- показами свідка ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) від 28.09.2019 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- висновком експерта від 16.10.2019 року № 2.1-729/19, згідно якого: кристалічна речовина блакитно-білого кольору містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до психотропних речовин, обіг яких заборонено; маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в перерахунку на діючу речовину становить 0,0519 грама;

- результатами проведення НС(Р)Д – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28.09.2019 року, яким підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення.

- результатами проведення НС(Р)Д – аудіо-, відеоконтроль особи від 22.11.2019 року, яким підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення;

- обшуком приміщення квартири АДРЕСА_3 від 23.01.2020 року, яким підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення;

- висновком експерта від 24.01.2020 року № 2/1-89/20, згідно якого речовина рослинного походження має ботанічні ознаки верхівкових частин рослин коноплі, містить каннабіноїди (канабінол, канабідіол), зокрема тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено - канабісом.

Як зазначає слідчий у клопотанні та що підтримує прокурор в судовому засіданні, відповідно до ст.177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вказує на його підвищену суспільну небезпеку, як особи, а тому перебуваючи на волі, за відсутності стійких соціальних зв`язків, не маючи постійного місця проживання та у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем ОСОБА_1 може продовжувати свою злочинну діяльність чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Окрім цього, зважаючи на санкцію статті інкримінованого йому кримінального правопорушення та відповідно усвідомлюючи покарання, яке йому може бути призначене судом в разі визнання його винним у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні за № 12019210000000235 від 11.06.2019 року, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий зазначає і підтримується прокурором у судовому засіданні, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 1998622 грн.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Строцень Т.О., думку і заперечення якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зокрема вказав, що існування вказаних у клопотанні ризиків є необґрунтованим та належним чином не підтверджене.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини, утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин". Існування "обґрунтованої підозри" розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаних злочинів підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не працює, не має постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи насанкцію кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на те, що він не має постійного місця проживання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., яке погоджене заступником начальника відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

У зв`язку з цим клопотання сторони захисту, підтримане підозрюваним, про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту до задоволення не підлягає.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги національного та міжнародного законодавства, обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан., слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі передбаченому КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а тому її слід визначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - у розмірі 191 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката Строценя Т.О., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., яке погоджене заступником начальника відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 401482 (Чотириста одну тисячу чотириста вісімдесят дві) гривні для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): НОМЕР_1 ; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12019210000000235 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- утримуватися від спілкування із свідками, експертами та іншими підозрюваними у провадженні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С.

Датою закінчення дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 23 березня 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич