Рішення № 87355968, 31.01.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1542/19

№ провадження 2/453/104/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 січня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

з участю представника позивача – адвоката Гороха В.В.,

представника відповідача – ОСОБА_1 Т.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 , в особі належним чином уповноваженого представника за довіреністю – ОСОБА_3 , 18.12.2019 року звернулася у суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 46,5 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 19.12.2019 року вказану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_4 , про що у Книзі реєстрації актів про смерть 13.07.1999 року зроблено відповідний актовий запис № 34. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав померлому ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з погосподарської книги № 09 с. Орів. На даний час позивач є єдиним спадкоємцем прав та обов`язків, котрі залишились після смерті батька і прийняла спадщину, у тому числі і права на спірне домоволодіння у цілому, оскільки її сестра – ОСОБА_3 відмовилась від спадщини, однак оформити таке право на нього позивач не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач була змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, однак забезпечила явку свого уповноваженого представника – адвоката Гороха В.В., який позов підтримав повністю, просив такий задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач у підготовче засідання забезпечив явку уповноваженого представника – сільського голову Сухроменда Т.П., яка позовні вимоги визнала у повному обсязі, про що подала відповідну письмову заяву вх. № 526 від 31.01.2020 року про визнання позову, в якій також зазначила, що їй відомі та зрозумілі наслідки визнання позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, - немає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача щодо спадщини, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зимівки Сколівського району Львівської області у віці 80 років помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 13.07.1999 року Орівською сільською радою Сколівського району Львівської області (копія міститься у справі).

Спадщина відкрилася у день смерті спадкодавця, у відповідності до вимог ст. 525 ЦК Української РСР в редакції 1963 року.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_4 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав. Відтак, спадкування після його смерті повинно відбуватись за законом.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР у редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Статтею 549 зазначеного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач у справі є дочкою спадкодавця і це стверджується відповідними правовстановлюючими документами.

Позивач у встановлені законом порядку та строки не відмовилася від спадщини, прийняла таку, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , а інший спадкоємець – сестра позивача ОСОБА_3 у встановленому порядку не прийняла спадщину та відмовились від неї.

Відтак, позивач вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи права та обов`язки, які належали зазначеному спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з`ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє.

Так судом встановлено, що вказаний будинок збудований у 1953 році. Загальна площа такого будинку становить 73,4 кв. м., з яких житлова площа 46,5 кв. м., а решту допоміжна. Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1, літня кухня позначена у технічному паспорті літерою Б, сарай позначений у технічному паспорті літерою Г, сарай позначений у технічному паспорті літерою Д та сарай позначений у технічному паспорті літерою Е. Наведені вище обставини стверджуються довідкою № 1742, виданою КП ЛОР «Стрийське МБТІ». Цим-же документом стверджується й те, що вказаний вище житловий будинок у цілому не являється самочинним будівництвом, а право власності на нього було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Сколівської районної Ради народних депутатів 25.12.1989 року на підставі рішення виконкому Сколівської районної Ради № 321 від 09.12.1989 року. Зареєстровано в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 31. Зазначене свідоцтво про право власності на житловий будинок було спадкодавцем втрачене за життя.

Враховуючи наведене, суд наголошує, що належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів. Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджують сторони, то орган місцевого самоврядування в особі Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов`язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_4 , а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

У матеріалах справи наявний належно засвідчений Витиг з погосподарської книги с. Орів, з котрого вбачається, що згідно запису № 727 в погосподарській книзі № 09 с. Зимівки Сколівського району Львівської області, що зберігаються в Орівській сільській раді Сколівського району Львівської області житловий будинок та господарська будівля у с. Зимівки Сколівського району Львівської області рахувався за померлим ОСОБА_4 ..

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності забудови земельної ділянки у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де наявна відмітка про реєстрацію домоволодіння, а також витягом з погосподарської книги. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння.

Судом також встановлено, що позивач, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів в силу їх втрати. Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права та обов`язки спадкодавця ОСОБА_4 оскільки інших спадкоємців після його смерті, які б у встановленому порядку прийняли спадщину та не відмовились від неї, немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачемправо власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 46,5 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічному паспорті літерою Б) та трьома сараями (позначені у технічному паспорті літерами Г, Д, Е), що розташований у АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати у справі, за клопотанням позивача, слід залишити за останньою.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 200, 206, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 46,5 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічному паспорті літерою Б) та трьома сараями (позначені у технічному паспорті літерами Г, Д, Е), що розташований у АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Орівська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82610, Львівська область, Сколівський район, с. Орів; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370567.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 04 лютого 2020 року.