Ухвала суду № 87354495, 04.02.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

04.02.2020

Провадження № 1-кс/331/363/2020

Єдиний унікальний номер № 331/485/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Стратій Є.В., при секретарі Мороз Н.І. , за участі прокурора Соловей Т.М., захисника Артеменко Є.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Торопової Катерини Михайлівни, та матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР під №12020080020000017 від 03.01.2020 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває на обліку в наркологічному диспансері, раніше судимий:

1) 20.05.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 2х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2) 02.09.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 2х років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки;

3) 21.10.2019 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 2х років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки;

4) 20.05.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 2х років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 2х років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік;

5) 30.05.2019 Запорізькою місцевою прокуратурою №1 направлено обвинувальний акт по КП № 12019080020000571 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України;

6) 25.06.2019 Запорізькою місцевою прокуратурою №1 направлено обвинувальний акт по КП № 12019080020000877 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України;

7) 18.10.2019 Запорізькою місцевою прокуратурою №1 направлено обвинувальний акт по КП № 12019080020001531 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України;

8) 31.10.2019 Запорізькою місцевою прокуратурою №1 направлено обвинувальний акт по КП № 12019080060002443 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080020000017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 будучи особою раніше судимою, що на теперішній час перебуває на іспитовому строку за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив корисливий злочин на території Олександрівського району м. Запоріжжя за наступних обставин.

Так, 03 січня 2020 року, приблизно о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні супермаркету «Варус-45», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 83/85, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з полиці та холодильника в торговому залі зазначеного супермаркету, намагався таємно, утримуючи у рукаві та кишені власної курточки викрасти майно, що належить ТОВ «Омега», а саме:

- алкогольний напій «Фінляндія кокос», об`ємом 0,5 л (артикул 5099873012321), в кількості однієї пляшки, вартістю 172 грн. 80 коп. за одиницю товару без урахування ПДВ;

- ікру лососеву зернисту з/б «Шаланда», вагою 100 г (артикул 4820154371070), в кількості двох банок, вартістю 527 грн. 84 коп. за дві одиниці товару без урахування ПДВ;

- ікру лососеву Форель «Острів», вагою 120 г (артикул 4823024601499), в кількості однієї банки, вартістю 111 грн. 92 коп. за одиницю товару без урахування ПДВ, чим намагався спричинити ТОВ «Омега» матеріальну шкоду на 812 грн. 56 коп., вийшовши за касову зону супермаркету, не сплативши за товар, виконавши таким чином всі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони супермаркету з викраденим товаром.

Тим самим, встановлена достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який кваліфікується як: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Так, органом досудового слідства відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачено п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 , не працевлаштований, соціальні зв`язки відсутні, після винесення останнього вироку Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від 20.05.2019, відповідно до якого останньому було призначено покарання з іспитовим строком 2 роки, вчинив злочин середньої тяжкості за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`яти років, орган досудового розслідування приходить до висновку, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім того, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, що дає підстави вважати, що систематичне скоєння корисних кримінальних правопорушень є єдиним його джерелом прибутку. Данні підстави вказують на те, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить повторність вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Про неможливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину, що зважаючи на систематичність вчинення злочинів корисливої спрямованості є єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення покладених на нього обов`язків.

Крім того, про неможливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу домашній арешт, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України свідчить саме систематичне скоєння кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, тяжкість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наявність можливості переховуватись від органів досудового слідства або суду і подальшого порушення більш м`яких запобіжних заходів передбачених п.3 ч.1 ст. 176 КПК України та п.4 ст. 176 КПК України.

У зв`язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 , слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків,

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючі під час обрання запобіжного заходу, положення передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, його майновий стан та репутацію, міцність соціальних зв`язків, наявність в нього родини й утриманців, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, слідчий просить слідчого суддю клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, надала пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання не заперечували.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, наявністю ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України); продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (п. 5 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вони посилаються в клопотанні в обґрунтування обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, адже підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, раніше засуджувався за корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена, вчинив злочин у період іспитового строку.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, офіційно ніде не працює, та не має постійного доходу, будучи особою, яка раніше вчинила корисливий злочин, на шлях виправлення та перевиховання не став, є підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити новий злочин та переховуватись від органів досудового слідства та суду, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених слідчим суддею ризиків, доцільно обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Тропової К.М., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Соловей Т.М., щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12020080020000017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2020 року, відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у Запорізькому слідчому ізоляторі № 10 УДПтС України в Запорізькій області, до 03 квітня 2020 року до 14 год. 03 хв.

Визначити суму застави у розмірі 40 540 гривень 00 копійок , які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

Отримувач ТУДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, р/р № UA378201720355249002000001205, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172 Призначення платежу: вид платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі № 1-кс/331/363/2020, ЄУН 331/485/20, Жовтневий районний суд м.Запоріжжя

При внесені визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У вразі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або місця роботи .

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 03 квітня 2020 року об 14 год. 03 хв.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою відраховувати з 04 лютого 2020 року об 14 год. 03 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом піяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: Є.В. Стратій