Ухвала суду № 87354389, 03.02.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/590/18

1-кп/310/272/20

УХВАЛА

03 лютого 2020 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Білоусової О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Власова І.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених Панченка О.П., Лебєдєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене 16 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080130000147 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 діб, домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на 2 місяці з наступних підстав. Під час досудового розслідування ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у подальшому строк дії ухвали неодноразово продовжувався, востаннє - 05 грудня 2019 року ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, відповідно до якої строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 03 лютого 2020 року. Прокурор вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні та не відпали - ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, вчинив кримінальне правопорушення, за яке неминуче призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, відразу після скоєння кримінального правопорушення покинув місце вчинення злочину, тому є підстави вважати, що з метою уникнення покарання він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, обвинувачений погрожував потерпілим застосовуванням насильства, тобто в разі виникнення такої необхідності в особистих інтересах він зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні. ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, систематично вчиняє злочини. Зазначене дає підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність.

Крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у подальшому строк дії ухвали неодноразово продовжувався, востаннє - 05 грудня 2019 року ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, відповідно до якої строк домашнього арешту обвинуваченого спливає 05 лютого 2020 року. Прокурор вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні та не відпали - ОСОБА_2 з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він не має постійного місця роботи, вчинив кримінальне правопорушення, за яке неминуче призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, відразу після скоєння кримінального правопорушення покинув місце вчинення злочину. Крім того, обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні, що негативно вплине на швидке, повне та неупереджене проведення слідства та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню. З урахуванням характеристики ОСОБА_2 як особи, яка не має постійного місця роботи та постійного джерела доходів, а також, аналізуючи обставини скоєного ним злочину, є підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність

Потерпілі в судове засідання не з`явились, надали заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Панченко О.П. просили обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Лебєдєв О.В. заперечили проти продовження строку домашнього арешту, вважали можливим обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суддів неодноразово було продовжено, востаннє - ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2019 року по 03 лютого 2020 року включно.

Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, даних про його особу, а також наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема - підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегією судів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів враховує підвищену соціальну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину, ризики ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків та вчинення нових злочинів, та приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого ОСОБА_1 в подальшому належить утримувати під вартою, оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, встановлені відповідною ухвалою суду з цього приводу, не відпали, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім того, під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ухвалами суддів неодноразово було продовжено, востаннє - ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2019 року по 05 лютого 2020 року включно.

Колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Крім того, колегія суддів вважає що ризики, визначені слідчим суддею при обранні міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , наявні та не відпали.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , колегія суддів враховує, що він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та без запобіжного заходу, розуміючи тяжкість покарання, зможе переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків, що є ризиками передбаченими п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_2 домашнього арешту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає колегії суддів підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженнями, встановленими під час обрання запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 197, 199, 372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжних заходів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів по 03 квітня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період з 21 години однієї доби до 06 години наступної доби строком на два місяці, тобто по 03 квітня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді: О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Білоусова