Ухвала суду № 87353425, 03.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2020 року м. Київ № 320/5518/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю «РГМ» про стягнення заборгованості,-В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДР: 20987385) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «РГМ» (02090, м. Київ, пров. Лобановського, 8-а, код ЄДР: 05511627), в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 3923,88 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 вказану справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями вказану справу розподіллено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 ст. 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як видно з позовної заяви її подано представником позивача, натомість в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України позовна заява не містить відомостей представника позивача.

Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотанням про звільнення від сплати судового збору, у якому пенсійній орган зазначає про незаконне витрачання коштів державного бюджету на оплату судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Пенсійний фонд України та його органи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04.01.2018 № 744/984/17, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17 та від 10.01.2018 у справі № 242/3503/17.

Таким чином, Пенсійний фонд України та його органи не звільнені від сплати судового збору та є його платниками на загальних засадах, з огляду на що клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Посилання представника позивача у клопотанні на те, що оплата судового збору є незаконне витрачання пенсійний органом коштів Державного бюджету України є помилковим, оскільки як вже судом звернута увагу, Пенсійний фонд України та його органи є платниками судового збору на загальних засадах, оплата якого передбачена законодавством України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Як видно з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3923,88 грн.

Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві необхідно сплатити судовий у розмірі 2 102,00 грн. за вимогу майнового характеру (1,5% від 3923,88 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано доказів надіслання/вручення на адресу відповідача розрахунків за липень-вересень 2019 року.

Варто також звернути увагу позивача, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Так, суд зазначає, що копія протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 надано у такому вигляді, з якої у повному обсязі неможливо встановити зміст такого документу, з огляду на що позивачу слід надати вказаний документ у належному вигляді.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням у ній відомостей представника позивача;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2 102,00 грн.;

3) докази, що підтверджують обставини на яких гуртуються вимоги позивача у вигляді з якого можливо встановити їх зміст.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін