Ухвала суду № 87353360, 30.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 січня 2020 року м. Київ № 640/22056/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши заяву про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Матайламова Шаміля Ахмедбашировича, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Матайламова Шаміля Ахмедбашировича (далі - відповідач 2), за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, до якого додано заяву про закриття провадження у справі. Представник відповідача в обґрунтування заяви зазначив, що позивач, оскаржуючи бездіяльність відповідача 1, має на меті захист майнового права на нерухоме майно, що належало на праві власності його дружині ОСОБА_2 . Крім того, вирішення цього спору стосуватиметься не лише майнових прав позивача, а набутих третіми особами речових прав, відтак на думку відповідача 1, спірні правовідносини не можна вважати публічно-правовими, а тому вони не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Розглянувши подану заяву, дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2018 Міністерством юстиції України видано наказ № 3461/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зокрема: тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» м. Київ Мутайламову Шамілю Ахмедбавшировичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, а виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Разом з тим, позивач звертає увагу, що згідно інформації отриманої з Інформаційної довідки №169276711 від 05.06.2019 державному реєстратору КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» м. Київ Мутайламову Шамілю Ахмедбавшировичу, всупереч наказу № 3461/5 від 06.11.2018, не було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Таким чином, в межах даного адміністративного позову позивач оскаржує саме бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яка полягає у відсутності контролю за виконанням та у бездіяльності щодо виконання наказу № 3461/5 від 06.11.2018.

Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

За таких обставин, беручи до уваги зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує такі позовні вимоги, суд вважає, що відповідач у даному випадку виступає як суб`єкт владних повноважень та спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу допущення відповідачем бездіяльності, як вважає позивач, при здійсненні покладених на нього владних управлінських функцій.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявлені в рамках даного спору вимоги позивача підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства, відтак клопотання представника відповідача про закриття провадження є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сиди з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя В.П. Шулежко