Ухвала суду № 87350937, 31.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про поновлення провадження у справі

31 січня 2020 року ЛуцькСправа № 803/173/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ксензюка А.Я., суддів Ковальчука В.Д., Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Сафулька С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства доходів і зборів України про скасування наказу від 20 січня 2016 року № 4-о «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді першого заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів, стягнення з Державної фіскальної служби України середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 20 січня 2016 року по день поновлення на посаді, зобов`язання проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року зупинено провадження у справі №803/173/16 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою суду від 23 червня 2017 року у справі замінено відповідачів - Міністерство доходів і зборів України його правонаступником - Державною фіскальною службою України та Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень ДФС його правонаступником - Департаментом податкових та митних експертиз ДФС.

19 жовтня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі, мотивоване тим, що обґрунтованих підстав для зупинення провадження у справі немає, адже відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення Конституційним судом України справи щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Представник позивача в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав та просив поновити провадження у справі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, не повідомили суд про причини неприбуття, хоча була належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

На адресу суду 27 січня 2020 року від Департаменту податкових та митних експертиз ДФС надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення провадження у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Питання поновлення провадження у справі врегульовано статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першої якої провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини 1, пунктів 2, 13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України "Про очищення влади".

25 грудня 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини 3 статті 4 Закону України "Про очищення влади" положенням статті 38, частини 2 статті 61, частини 1 статті 62 Конституції України.

Також, 20 січня 2015 року 47 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України "Про очищення влади".

Ухвалою від 01 квітня 2015 року Перша колегія Конституційного Суду України об`єднала провадження за вищевказаними конституційними поданнями в одне конституційне провадження.

При цьому, станом на 30 січня 2020 року відсутня офіційна інформація щодо розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи, об`єднаної в одне конституційне провадження.

У свою чергу колегія суддів звертає увагу, що 17 жовтня 2019 року Європейським судом з прав людини (далі - ЕСПЛ) прийнято рішення у справі "Полях та інші проти України" (заяви №№ 58812/15, 53217/16, 56099/16, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення п`яти державних службовців згідно із Законом про очищення (люстрацію) влади 2014 року.

Згідно з прес-релізом секретаря ЕСПЛ 356 (2019) від 17 жовтня 2019 року, за наслідками розгляду справи "Полях та інші проти України" ЕСПЛ дійшов висновку про порушення, в тому числі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, розглядаючи справу перших трьох заявників як скаргу на тривалість внутрішнього судового розгляду, який тривав понад чотири з половиною роки на одному рівні юрисдикції, включаючи провадження в Конституційному Суді про конституційність Закону про люстрацію, ЕСПЛ констатував, що специфіку судочинства в Конституційному Суді потрібно враховувати при розгляді питання тривалості провадження у справах заявників, однак цей фактор не надає повне пояснення затримки судового розгляду в таких справах.

Як зазначив ЕСПЛ, Верховний Суд попросив терміново розглянути питання про конституційність Закону про люстрацію, a Уряд не показав, що інші нагальні справи Конституційного Суду мають перевагу. 3 липня 2017 року на рівні Конституційного Суду не відбулося ні жодних суттєвих подій, поза межами обговорень, ні переконливих пояснень того, чому встановлені законом строки розгляду зазначеного питання були перевищені.

3 огляду на вказане, ЕСПЛ дійшов висновку, що тривалість провадження у справах перших трьох заявників не може вважатися розумною, і відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання засобів судового захисту. Він також постановив, що було порушено право трьох заявників на судовий розгляд у розумні строки.

У справі "Беллет проти Франції" ЕСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Суд наголошує, що провадження у даній справі було зупинене 11 березня 2016 року до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади". При цьому, рішення з цього приводу Конституційним Судом України до цього часу не прийнято.

Таким чином, розгляд даної адміністративної справи в суді першої інстанції наразі триває понад три роки, a тому суд погоджується із позицією позивача, що такий термін не може вважатися розумним строком судового розгляду справи в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за змістом якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Більше того, на переконання суду, подальше зупинення провадження у даній справі після його поновлення, ставило б під сумнів дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права та вказувало б на порушення розумних строків розгляду, a також ставило під сумнів наявність в Україні ефективних засобів правового захисту. Відтак, колегія суддів доходить висновку про доцільність поновлення провадження у даній справі.

Відповідно до частини третьої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Разом із тим, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

У відповідності до пункту 10 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи стан0вить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи категорію та складність даної справи, суд вважає за недоцільне розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, a тому справа підлягає призначенню до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того, в силу положень статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України, в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання для виконання завдання підготовчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача і поновлення провадження у справі, та призначення підготовчого засідання у даній справі.

Керуючись статтями 236, 237, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, поновити.

Судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити у даній справі підготовче засідання на 10:00 18 лютого 2020 року в залі судового засідання Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: місто Луцьк, вулиця Словацького, 3.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя А.Я. Ксензюк

Судді В.Д. Ковальчук

С.Ф. Костюкевич

Повний текст ухвали складено 03.02.2020.